Мед Атлант

Відкриваю бордель, або Скільки коштує секс

Проституція, або – толерантніше – комерційний секс, – це тіньовий бізнес в Україні. Кожен погодиться, що до нього причетні впливові люди і там крутяться великі гроші. Проте реалії секс-бізнесу жорстокі: насильство клієнтів над секс-працівниками, дискримінація, наркотики, експлуатація неповнолітніх, поширення небезпечних захворювань… Але чи думають про це ті, хто готовий ризикнути?

Секс-працівникам загрожує штраф або громадські роботи, власникам борделів – до 15 років у в’язниці. Проте незважаючи на закон, завжди знайдуться ті, хто готовий платити за секс, та ті, хто на цьому заробляє.

Іду в сутенери

Проституція продовжує існувати на узбіччях доріг, але вона проникла і в інтернет. Соціальні мережі та сайти знайомств рясніють пропозиціями нелегального заробітку: дівчата зголошуються «танцювати» за кордоном, оголюються на камеру за гроші, ідуть працювати «масажистками» в інтим-салони. І погоджуються на секс, аби заробити.

Цього року на Івано-Франківщині склали 18 адміністративних протоколів за проституцію, з них 13 у Франківську, повідомили в Головному управлінні Національної поліції області. Всього зареєстровано 6 кримінальних справ щодо організації місць розпусти, 6 осіб заарештували. Крім того, відкрито 11 кримінальних проваджень за фактом сутенерства, заарештували 6 людей.

Найгучніша справа, про яку повідомляли ЗМІ, – викриття роботи двох борделів в Івано-Франківську. Повіями працювали 10 мешканок різних областей. Організаторів бізнесу було двоє: франківець та житель Запоріжжя. Вони змушували жінок займатись проституцією та вживати наркотики. Також вишукували повій, які працювали без сутенера, і змушували обслуговувати клієнтів їхніх борделів. Інформація про пошук «працівниць» поширювалася в інтернеті. Цим займалися дві адміністраторки, які працювали також і проститутками.

Я вирішила теж пошукати онлайн тих, хто готовий заробити на сексі.

«Кожен має ціну, за яку він погодився би зайнятись сексом з кимось іншим, – вважає психолог Андріан Побережник. – Але тут точно є обмеження, і такі обмеження у кожного свої. Коли людина сидить в інтернеті, то завжди є можливість там назватись вигаданим ім’ям із вигаданим життям. Ми живемо в епоху постіронії і нарцисизму, тому в інтернеті загалом легше говорити та вивантажувати контент, яким у реальному житті соромно було б поділитись».

Отже, «відкриваю» власний бордель і починаю пошуки працівників на сайтах знайомств та у соцмережах. З’ясуємо, чи справді кожен має свою ціну.

Badoo. Це чи не найпопулярніше місце для знайомств. Тут напряму без зайвих загравань і розмов пропонують секс. І досить поширений варіант – секс без зобов’язань. Принаймні так мені розповідали знайомі, які там зареєстровані.

Починаємо з чоловіків. Мене звати Олеся, 31 рік, у профіль додаю кілька фото не дуже відомої акторки. Фільтрую «наживку» за містом – Івано-Франківськ та віком – 21-30 років. Спочатку лайкаю потенційних кандидатів, потім чекаю сердечко у відповідь, лише тоді відкривається чат для спілкування.

Найгучніша справа, про яку повідомляли ЗМІ, – викриття роботи двох борделів в Івано-Франківську

Першим мені написав Андрій, 21 рік. Високий спортивний хлопець, чомусь на світлинах прикриває обличчя.

«Привіт, красуне». – «Привіт. Кажу одразу: я тут не для особистого спілкування, а по роботі. Маю пропозицію». – «Ну давай». – «В Івано-Франківську планується відкриття закладу інтим-характеру, клієнти переважно багаті люди з інших міст, іноземці. Наші філії успішно працюють в Києві та Одесі». – «Я б так не зміг, якщо чесно». – «Прибуток дуже хороший. Якщо не цікавить, кажи одразу, припиняємо розмову». – «Я би швидше хотів стати клієнтом… Хоча залежить від того, скільки платять. Класичний секс, жінки до 40. 200$».

Маю першого «працівника» для свого нового борделю. Спочатку думала, що не погодиться. Але що більше пропонувала таку роботу незнайомцям, то більше переконувалася, що доволі багато людей не проти сексу за гроші.

Даміан, 26 років, іноземець. Пропонував мені свої послуги безкоштовно. «Яка сума змусила б тебе погодитись на таку роботу?» – питаю. «300 доларів», – відповів він.

Ще 8 хлопців відмовились працювати у борделі. 8 з 10 – така собі статистика. Поки є враження, що франківські чоловіки не готові поступатися власними принципами.

А як щодо дівчат? Я вирішила «змінити стать»: хочу бути Сергієм. Але редагувати налаштування свого профілю в Badoo я не змогла. Мій акаунт заблокували: «Нам стало відомо, що ти порушуєш наші умови користування. Якщо ти вважаєш, що це помилка, будь ласка, напиши нам».

Mamba. Також популярний додаток для швидких знайомств. Нарешті реєструюся як Сергій. Пишу дівчатам: «Привіт. Цікавить можливість добре заробити?» – і далі розповідаю вигадану історію про інтим-заклад для багатих клієнтів і що шукаю працівниць. Пояснюю, що спочатку онлайн діалог, кандидат озвучує бажану оплату, потім співбесіда наживо і підписання договору. Нібито без ризиків.

«Та я не погоджуся на таке, тому що погляди в житті у мене інші, – написала 23-річна Оксана. – Я ніколи не думала над тим, на яку суму зможу погодитись. І не хочу. Повага до себе важливіша».

Такою ж різкою була наступна жінка: «Я що, схожа на проститутку? З чого ти вирішив, що маєш право мені таке писати… Це жесть», – обурилась 31-річна Наталя.

Написала у Mamba 10 жінкам, відповіді – однозначне ні. Через кілька днів мій профіль заблокували, як і на Badoo.

Facеbook. Я припустила, що жінок відштовхує, коли таку роботу пропонує чоловік, і зареєструвалася як Катя Стасюк. Написала одразу 10 жінкам, які «лайкають» пости і залишають коментарі у групі «Знайомства в Івано-Франківську».

Люба, 18 років. Приваблива дівчина з довгим темним волоссям. Пишу докладне повідомлення про «елітний» бордель, пропоную роботу. «Не знаю, може, я не підійду», – пише Люба. «Подумай, скільки хотіла б заробити. Якщо пишу тобі, значить, підходиш», – пояснюю я. «У день чи за скільки?» – «На день. І за одного клієнта, наприклад». – «За одного – не знаю. Десь 700 гривень». – «Які категорії хотіла б?» – «Може бути класика або груповий секс».

Працювати в інтим-закладі погодились ще двоє жінок, їх я знайшла у групі «Знайомства 18+». 34-річна Ольга спочатку вагалась, писала, що подумає, бо «якось страшно». Потім вирішила, що готова працювати за 20 тисяч гривень на місяць.

Мар’яна, якій 29, написала, що хоче 1000 гривень за одного клієнта і що має подругу, яка також зацікавилась моєю пропозицією.

Отже, чотирьох «працівниць» уже маю. Але чому вони так легко погоджуються?

«Є низка різних причин, чому люди йдуть на секс за гроші: від цікавості і бажання поекспериментувати до наслідків насилля, психотравми та пошуку заробітку, – пояснює психолог і гештальт-терапевт Ігор Огданський. – Також може мати місце примус, тиск. Але віртуальна згода ще не означає проституція. Саме тому люди легко йдуть на таке. Інтернет дає анонімність та відсутність впевненості у тому, з ким ви спілкувалися насправді».

Lovе.ua. У мене склалося враження, що на цьому сайті майже всі чоловіки погодилися б працювати у борделі.

Микола, 36 років. Солідний мужчина з лисиною. Сказав одразу, що не проти, ще й уточнив, чи робота постійна. «Жінки до 40 років, класичний секс», – пише він про те, на що готовий. «Скільки б хотіли отримувати грошей?» – питаю. «Я не знаю тарифів у такій сфері послуг. Можна буде потім змінити суму?» – «Так, але перша цифра за вами». – «П’ятсот гривень».

Міша, 34 роки. Високий худорлявий брюнет. Не проти старших жінок, головна вимога – до 60 років, не старші. За один статевий акт просить 1000 гривень.

Тарас, 27 років. Єдиний з усіх опитаних спитав про стан здоров’я клієнтів, чи це безпечно для нього: «Я не проти і групового сексу, БДСМ ніколи не пробував. Але я зацікавлений у вашій пропозиції, тому можете розраховувати на мене. 1500 грн за класику, груповий 2000. Я думаю, чоловікам важче годину трудитись, аніж дівчатам просто лежати».

Роман, 36 років. На фото симпатичний впевнений у собі хлопець, але єдиний з усіх «кандидатів» засумнівався, чи він нам підійде за певними параметрами. «Які вимоги до кандидата? Крім ціни і категорії. Розмір, будова тіла, тривалість статевого акту?» – «Клієнти мають різні вподобання, тому це не так важливо». – «Тільки жінки, без збочень. Вік не має значення. 2000 гривень за акт».

Із 10 чоловіків, яким я написала на Lovе.ua, погодились 7! Продовжую шукати серед жінок.

Секс – також залежність

Олена, 29 років. Знову надсилаю текст про відкриття борделю в Івано-Франківську і всі переваги такої роботи. Але цю жінку, виявилось, я зачепила за живе. Раніше вона була повією.

«Я знаю, що це не твої фотки і що ти ніякий не Сергій. Але напишу тобі щось. Просто ніколи не говорила про це ні з ким, а ти ніхто. Тобі можу сказати. Колись я була молода і хотіла грошей і робила десь те, про що ти пишеш. Хлопці самі клеїлись до мене в інтернеті і пропонували гроші, а я просто давала номер картки. І їхала з ними в готель. І скажу тобі, що погана в тебе робота. І мені шкода тих, хто на таке погодиться. Бо це все затягує і ламає життя. Надіюсь, тебе колись посадять» – ось таку відповідь отримала я від Олени.

Ще одна жінка зацікавилась. «Не знаю… це незаконно», – реагує Оксана на мою пропозицію працювати в інтим-закладі. «А яка сума змусила б завагатися?» – пишу. «Сума – це можна домовитися. Просто, щоб без ризиків для життя і здоров’я. Я подумаю. Мені 36 років, не думаю, що підійду… Але пропозиція гарна». – «Клієнти мають різні вподобання. Подумайте про ціну і відпишіть, будь ласка». – «Година зустрічі 1000 гривень».

Цього року на Івано-Франківщині склали 18 адміністративних протоколів за проституцію, з них 13 у Франківську

Врешті «купити» на Lovе.ua вирішили і мене! 37-річний киянин Артем запропонував 1500 доларів «спонсорства» за постійні «зустрічі». Секс двічі на тиждень, платить авансом…

І наостанок найсумніша для мене історія, про Ніку. Симпатична блондинка, 36 років, видно з фото, що любить подорожувати. «Ні, я не для такої роботи точно, – написала вона. – Але можете детально розказати про умови і який заробіток?» Розписую про відсутність ризиків, що компанія серйозна і бере на себе витрати щодо гігієни, здоров’я і т. д. «Я просто ніколи не працювала у цій сфері. А заробіток мені потрібний дуже. Але в мене двоє дітей. Наскільки це конфіденційно? Ось що мене турбує. Скільки можна реально заробити? Питаю вас як близьку людину… Чи краще не працювати у цій сфері?» – поділилася Ніка. Я не змогла нічого відповісти на це повідомлення…

«Секс – це також залежність, це щось зовнішнє, в чому ми бачимо опору, розрядку, коли не можемо знайти цієї опори в собі, – пояснює психотерапевт і психолог Роман Федорик. – Ті жінки, які займалися проституцією, говорили мені так: неприємно це визнавати, але робота приносить мені задоволення. Проституція – це також певний вид контакту і любові. Повії – це завжди жінки, в яких не було люблячих батьків, переважно у них не було тата. Або батько не був присутній емоційно, і дитина не відчувала, що батько її помічає, не було тактильного контакту. Такі люди часто не зважають на закон та моральні принципи. Йдучи в кримінал, вони бунтують та агресують проти батька, хочуть ніби помститися йому».

Загалом я написала на різних сайтах та у соцмережах 20 чоловікам віком 21-36 років, з них 9 погодилися на секс за гроші. Із 50 жінок віком 18-36 років на проституцію готові піти 10.

Держава проти?

Заняття проституцією карається Законом.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає для порушників штраф від 170 до 255 гривень.

У Кримінальному кодексі з проституцією пов’язані три статті. Стаття 149 (Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини) передбачає покарання позбавленням волі на строк до 15 років. Стаття 302 (Створення або утримання місць розпусти і звідництво) і стаття 303 (Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією) передбачають покарання від штрафу 850 – 8500 грн та громадських робіт до 7 років за ґратами.

До речі, коли у повії є лише один клієнт, який платить за секс, – це не проституція. Згідно з законом, партнерів має бути мінімум троє і «закінченим заняття проституцією є з моменту надання сексуальних послуг в третій раз», йдеться у коментарі до ст. 303 Кримінального кодексу.

Натомість Європа отримує мільйони доларів податків від комерційного сексу. Там повії захищені законом, мають медичну страховку та зобов’язані регулярно проходити медогляд. Держави, в яких проституція легальна, гарантують захист від будь-якої форми насилля та примусової праці. Це, зокрема, Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, Латвія, Бразилія.

В Україні дискусії щодо легалізації проституції тривають кілька років. Відповідний законопроєкт був у Верховній Раді ще у 2015 році. Однак його автор, депутат Андрій Немировський, сам відкликав власну пропозицію з парламенту, бо «суспільство ще не готове до легалізації проституції».

Новопризначений голова Національної поліції Ігор Клименко в одному з останніх інтерв’ю заявив, що підтримує узаконення проституції в Україні: «Якщо на державному рівні буде прийнято цивілізоване законодавче рішення щодо легалізації проституції, напевно, так, я за. Тому що ми все одно цієї проблеми не позбудемося».

Без захисту

Правозахисна організація Аmnesty International наголошує на декриміналізації проституції. Вона дозволяє зробити усіх без винятку працівників секс-індустрії суб’єктами права, тобто тими, хто працюватиме за законом і кого цей закон захищатиме.

Також існує шведська модель боротьби з проституцією – це правова концепція, спрямована на боротьбу з попитом. Цю систему було запроваджено у Швеції 1999 року, вона передбачає кримінальну відповідальність для сутенерів і клієнтів проституції та звільняє від відповідальності тих, хто працював у сфері проституції. Останнім пропонують допомогу, зокрема психологічну, правову і матеріальну підтримку.

За різними даними, від 60 до 100 тисяч українок займаються проституцією. І майже кожна страждає від агресії клієнтів. Підтримки від держави і соціального захисту працівники секс-бізнесу не мають. А от ризиків чимало.

«Якщо говорити про наслідки, то найбільше ризиків у самій роботі: люди надають сексуальні послуги часто під впливом тиску, коли це поза межами закону, пов’язано з наркотиками. І стають жертвами або учасниками правопорушень, – говорить психолог Ігор Огданський. – Це прикро і для суспільства, і для учасників таких злочинів. Другий ризик – розповсюдження інфекційних захворювань. Як правило, люди, які погоджуються бути секс-працівниками, мають складні життєві історії, особистий досвід насилля. Але така робота не вплине на психічний стан, бо зазвичай у цих людей вже є проблеми емоційного характеру».

Однак психолог Наталія Мухітдінова не погоджується з тим, що робота у сфері проституції не впливає на психіку.

«Переважно люди йдуть у проституцію через невідчуття цінності себе. Сприймають себе як об’єкт, неістоту, а тому можуть віддати себе, так би мовити, у користування, – пояснює вона. – Ціну за секс-послуги визначають від рівня власних потреб, рівня відчуття своєї цінності. Жінки, які переживають себе як дешевий об’єкт, хочуть вкласти у себе гроші: купити дорогу косметику і дорогу білизну, щоб коштувати дорого. Я працювала з чоловіками, які регулярно користувалися повіями, і вони не вважали повію людиною, а лише послугою. Найбільший ризик у занятті проституцією – це спустошення, якщо говорити про емоційну сторону. На таку роботу ідуть дуже багато залежних людей, наприклад, наркомани, шопоголіки. Дівчатам здається, що це найпростіший спосіб заробітку. Найдраматичніше, що з такою роботою стирається душа».

 

Автор: Наталія Джулай 

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 30

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...