Очікування VS реальність: як це бути «карантинним» випускником у Франківську

Навчальний рік 2019 – 2020 школярі точно не забудуть: карантин, дистанційне навчання, привітання від вчителів, дирекції лише в режимі онлайн. Найбільше засмутилися 11-класники, бо такого омріяного випускного не буде. Як це – бути випускником у час пандемії – дізнавалося МІСТО.

29 травня у Франківську останній дзвоник пролунав онлайн. Для учнів міста підготували програму. Від кожної школи – вітання, були і флешмоби від учнів, і теплі слова від батьків, педагогів. Такий формат учні якось пережили, а як бути з випускними?

Софія Басараб, учениця Українського ліцею № 1, планує здобувати освіту в Києві. З майбутньою професією поки що не визначилася, все залежить від результату тестування. А тести складатиме з 4 предметів.

Ліцеїсти сприйняли карантин як належне – діватися було нікуди, каже Софія. Дистанційне навчання важче, бо багато матеріалу слід опрацьовувати самостійно.

 

«Ми непогано завершили навчальний рік, вчителі з розумінням поставилися до того, що ми 11 клас і у нас дуже напружений графік. З шкільною освітою у нас склалося все чудово», – зауважує школярка. На її думку, добре підготуватися до ЗНО вийшло.

Останній тиждень навчання вийшов таки особливий та емоційний. У віртуальних клас-румах вчителі писали листи-звернення до кожного класу. Кожен такий лист сприймався з теплотою, ледь не до сліз, розповідає Софія. Спершу учні думали, що в них не буде «сльозливого» останнього дзвоника. Але зараз всі сумують і за своїми однокласниками, і за вчителями. Тож з нетерпінням чекають завершення карантину й неформальної зустрічі.

В Українському ліцеї гарна традиція урочисту частину проводити у філармонії.

«Останні два роки ми ходили на випускні своїх друзів. Сиділи на балконі й уявляли, що через рік чи два ми будемо теж сидіти у красивих сукнях та костюмах, виходити по атестати, обійматися з адміністрацією та махати рукам вчителям. Коли ми почули, що цього всього не буде, стало дуже шкода», – каже Софія.

Частина дівчат уже пошили чи купили випускні сукні. Вони ще знадобляться, гадає школярка. «Я мріяла про те, як буду виглядати на випускному з класу 9. Ледь не щодвамісяці в мене мінялося бачення якого кольору буде плаття. Перед початком карантину ми з мамою думали над остаточним варіантом й пошуком сукні мрії, це відклалося. Так що мені з одного боку пощастило».

Софія зауважує: ліцеїсти чекають на завершення карантину і дуже хочуть зустрітися. Лише треба, аби такі здибанки стали можливими.

Артур Рибчук – випускник Ліцею імені Романа Шухевича, він нещодавно завершив свою першу повість і планує вступати на біологію у Львові. Школяр призер на олімпіадах з біології, християнської етики, хімії, астрономії.Серйозно готуватися до ЗНО розпочав лише цього тижня – раніше працював над завданнями дистанційного навчання. Артур каже, готується сам без репетиторів. Онлайн-навчання сподобалося більше, адже можна самому організовувати навчальний процес й визначати першочерговість завдань.

До проведення випускного його клас, як і всі, почав готуватися заздалегідь. Найбільше, звісно, над образами думали дівчата.

Артур не вважає останній день навчання чимось особливим. Випускний – це один з етапів життя і хлопець навіть радіє, що його скасували. Хлопець думає, що його таки проведуть – просто пізніше й в іншому форматі. До слова, його однокласники також планують зустріч після карантину.

Анастасія Біла, учениця 43, математичної, групи Природничо-математичного ліцею, розповідає: не дуже зраділа дистанційному навчанню. «За перші два тижні звикла, стало більше часу. Через карантин таки відклалася нормальна підготовка до ЗНО, всі сиділи вдома. Я в цей час почувала себе не дуже продуктивною», – каже Настя.

Звісно, коли почула звістку про випускний онлайн, засумувала.

«Ми прийшли у перший клас, і випускники були для нас прикладом. Усі такі дорослі, гарні, думали, що ми теж такими станемо. Дівчата мріяли мати красиві плаття, стати особливими у випускний. У на всього цього не буде, почуваємо себе обмеженими, не такими, як всі інші діти. Несправедливо, що ми матимемо цього останнього дня», – каже Настя.

Плаття дівчина почала вибирати восени.  Дехто з одногрупниць уже встиг його пошити чи придбати, Настя – ще ні, не встигла. Ліцеїстка каже, її 43 група збереться разом після карантину, однак це не буде таким святковим, як справжній випускний.

Любомир Беркій – учень 41 групи Природничо-математичного ліцею. Розповідає, що спершу карантин сприйняв не надто серйозно, думав, що то ненадовго. Для хлопця легше навчатися вдома. Однак ліцеїстам не давали сумувати вдома – завдань було багато. До ЗНО переважно готуватися сам.  У майбутнього планує вступати в ІФНМУ.

Звістка про те, що офіційної частини випускного не буде, його потішила.Однак згодом його думка змінилася. «Більшість хлопців не люблять офіціоз на «дзвониках» чи випускних. А потім все таки стало сумно, що не попрощаємося з ліцеєм, який нам так багато дав, вчителями та друзями», – каже Любомир.

Окрім того, його однокласники теж вибрали хто сукні, а хто костюми, тому все ж таки на випускний чекали – хотілося, аби все було гарно. До речі, Любомиру також пощастило, бо костюму купити не встиг.

Усі випускники дуже хочуть зустрітися й «підсумувати» шкільне життя. Бажаємо, аби в них це вийшло. Треба лише почекати.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

  • ��������...
  • Loading...