Старі правила нової влади

Кожна держава – мов архітектурний комплекс, що складається з великої кількості споруд – державних інституцій. Що міцніші інституції, то сильніша держава. В Україні роками відбувається формування та реформування державних структур. Фундаментом у цій складній організаційній формі є суди, прокуратура та поліція. Три гілки, на які хоче «сісти» чи не кожен топовий політик держави. Спочатку очолити, а потім гнути в потрібні сторони.

Основною проблемою України є корупція, яку неможливо подолати через слабкі інституції. Ручне управління правоохоронними структурами, політичний тиск на суддів призвели до глобальної корумпованості влади всіх рівнів. Фактично країна в глухому куті. Суспільство загалом схиляється до корумпованого способу життя. Жити за законом мало хто хоче.

В Україні цього року відбулися президентські та парламентські вибори, в результаті Президентом став Володимир Зеленський, а його політична сила здобула більшість у парламенті. Це означає, що президент і його команда мають всі можливості впроваджувати реформи та виконувати передвиборчі обіцянки.

У МВС все ті ж

Міністерство внутрішніх справ і надалі залишилося під контролем Арсена Авакова. Правоохоронна гілка влади в руках політика, якому суспільство неодноразово давало негативну оцінку і вимагало відставки, але чомусь новообраному президенту забракло сміливості та політичної волі, аби реалізувати запит громадян. Варто згадати, що Арсен Аваков очолює міністерство ще з часів Революції Гідності. У постмайданівський період він розпочав реформу Національної поліції України, яка передбачала повне перезавантаження поліції, подолання корупції та звільнення представників старої міліції, які не змогли пройти переатестацію. Всі, мабуть, пам’ятають багатонадійний початок – піар, селфі, красиві патрульні, нові авто. Та коли реформа торкнулася ключових структурних підрозділів Нацполіції, стара система швидко включила запобіжники. У результаті переатестація працівників поліції була провалена, висновки атестаційних комісій мали тільки рекомендаційний характер, поліцейські масово оскаржили свої звільнення в судах і повернулися на роботу. Найуспішнішою ланкою реформи є патрульна поліція, проте і вона сьогодні потерпає від дефіциту працівників через низькі заробітні плати та моральне виснаження. На жаль, патрульна поліція на очах втрачає авторитет суспільства.

Президент і його команда мають всі можливості впроваджувати реформи та виконувати передвиборчі обіцянки

Фактично на ключових посадах залишилися старі працівники. Системна корупція успішно реанімувалася. У слідчих діях визначальним є політичний інтерес, а не закон. Національна поліція як інструмент влади залишилася в руках однієї людини, яка на власний розсуд і відповідно до своїх політичних переконань визначає, кого карати, а кого помилувати. Таке функціонування одного з найважливіших міністерств держави явно не в інтересах українців, крім того, це ахіллесова п’ята державної безпеки.

Інша прокуратура

Генеральним прокурором України став Рябошапка Руслан. Акцентувати увагу на його біографічних даних чи регаліях не так важливо, бо це політична посада. Після його призначення в парламенті почали обговорювати основні напрямки реформування прокуратури. У результаті 19 вересня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про реформування органів прокуратури (законопроєкт №1032) https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66266 Отож відтепер не Генеральна прокуратура, а Офіс генерального прокурора. Закон передбачає зміну структури прокуратури: регіональні прокуратури стануть обласними, а місцеві – окружними. Відбудеться ліквідація військової прокуратури. Прокурори повинні пройти атестацію, а також скоротиться штат з 15 000 до 10 000 осіб. Прокурорам збільшать заробітні плати, оклад прокурора окружної прокуратури зросте з 12 до 15 прожиткових мінімумів, з 2021 року він становитиме 20 прожиткових мінімумів, а з 2022 року – 25 мінімумів. Генеральний прокурор може мати два заступники, а також згідно з новими змінами зможе створювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу генерального прокурора. Реформа перспективна, та чи вдасться новій владі перезавантажити систему, час покаже.

Найбільшою загрозою реформи прокуратури може бути неефективна атестація прокурорів, як це було з Нацполіцією. Та все залежить від прописаних механізмів

Найбільшою загрозою реформи може бути неефективна атестація прокурорів, як це було з Нацполіцією. Та все залежить від прописаних механізмів: якщо буде невідповідність закону, прокурори зможуть результати атестаційних комісій оскаржувати в судах.

Що передбачає судова реформа?

Суди мають найнижчий рівень довіри суспільства в Україні. Реформу судової системи розпочав ще Леонід Кучма у 2002 році, і вона досі триває. Кожен новий президент намагається під свої цілі писати закон для суддів. Нинішня влада також взялася за реформування судів. Президент створив експертну групу для оцінки судової реформи, яка визнала її недієвою. «Нам потрібна молода кров», – зазначив В. Зеленський.

16 жовтня парламент прийняв законопроєкт № 1008 від 29.08.2019. https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66251

Насамперед потрібно розуміти, що реформа фактично стосуватиметься тільки Верховного Суду, не зачіпатиме суди нижчих інстанцій, багато з яких справді потребує «молодої крові».

Law banner set with house of justice honest judge trial by jury elements isolated vector illustration

З найважливішого – перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), ключовою тут є повна зміна правил призначення нових членів. Воно відбуватиметься через конкурсну комісію, яка формуватиметься у відповідних пропорціях Вищою радою правосуддя, міжнародними експертами, останні будуть мати право вето на будь-яку фігуру. В минулому ВККС обиралася з’їздом суддів, Верховною Радою, президентом. Ці зміни експерти оцінюють позитивно.

Також буде створена Комісія з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя (ВРП), що перевірятиме на доброчесність всіх членів та кандидатів в члени Вищої ради правосуддя, ВККС, суддів Верховного Суду.

Планується суттєве зменшення кількості суддів Верховного Суду України – з максимально 200 до 100 осіб. Тут виникає правова колізія, бо судді Верховного Суду пройшли всі конкурси і були призначені довічно. На  якій підставі і за яким принципом зараз 100 суддів залишать і майже 100 звільнять – невідомо. Також скорочення кількості суддів є необґрунтованим, бо суди завалені справами. Щодня до Верховного Суду надходить близько 360 справ. «Зменшення кількості суддів в умовах такого обсягу звернень громадян до суду призведе до затягування розгляду справ, накопичення справ та, зрештою, до обмеження доступу до правосуддя», – зазначає голова ВСУ Валентина Данішевська. На такі зміни різко відреагували міжнародні експерти: представництво ЄС, Рада Європи, МВФ та посли G7.

Найбільшою проблемою закону є збереження та посилення Вищої ради правосуддя – органу, який може призначати й звільняти суддів і загалом відповідає за врядування в судовій системі. Її очищення згідно з новим законом мала б провести етична комісія, але це лиш частково вирішує проблему. Також варто згадати, що нещодавно президент Зеленський призначив за своєю квотою нового члена Вищої ради правосуддя – Оксану Блажівську, дочку колишнього заступника Генпрокурора Пшонки та сестру судді Верховного Суду. Хіба це «нова кров»?!

Планується зменшення кількості суддів Верховного Суду – з максимально 200 до 100 осіб. Але судді були призначені довічно. На якій підставі звільнять половину – невідомо

І найзагрозливішим у цій реформі є те, що всі нові позитивні і не зовсім обґрунтовані зміни може заблокувати Окружний адмінсуд міста Києва, до закону не внесені правки, які б виводили конкурсну та етичну комісії з-під юрисдикції цього суду.

Як бачимо, наступні роки в Україні знову будуть проходити під стабільним гаслом «ми в стані реформ». На практиці це означає, що багато інституцій і структур не будуть повноцінно функціонувати, тому послуга, яку має отримати громадянин України в суді, прокуратурі чи поліції, не буде повною та якісною.

Автор: Наталя Сербин

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 30

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.