Вчинки, які додають віри

Світ – це протистояння життя і смерті, добра і зла, любові і ненависті. У цій боротьбі кожен проходить свій шлях, здобуває унікальний досвід, перемагає і програє. Хтось бореться до кінця, а хтось опускає руки. Та є життєві історії, які надихають, додають віри і мотивують не здаватися у найважчі моменти.

Людські вчинки у 2019 році, які варто виокремити, згадати про них, бо саме вони можуть стати для когось підтримкою у важкий момент, додати віри у власному випробуванні, змінити погляди на світ, спонукати творити добро. 

Серце хлопчика знову б’ється 

У сім’ї з Коломиї народився хлопчик. Пологи завершилися успішно, мама з дитям повернулися додому. Батьки не мали й гадки, що малюк хворий. Пройшов місяць, і дитина у важкому стані потрапила в Коломийську дитячу районну лікарню. У маляти виявили проблему з серцем, районні лікарі швидко направили маленького пацієнта в Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Діагноз – вроджена вада серця, критична коарктація аорти, яка загрожувала життю дитини. Вихід – термінова операція в Києві. Була важлива кожна хвилина.

Окрім важкого діагнозу, складність була і в тому, що більшість таких операцій планують завчасно, київські хірурги були зайняті, та франківські лікарі наполегливо шукали спеціаліста. Врешті дитину погодився прийняти Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.

Вісім  годин переїзду до Києва для батьків були вирішальними і, мабуть, найважчими в житті, але хлопчика довезли. Столичні медики були здивовані цьому і продовжили боротьбу за життя дитини. Операція пройшла успішно. Майже два місяці тривало лікування в Києві, а далі –друга, вже планова, операція, яка пройшла успішно.

Як зазначає Уляна Сташко, лікарка, дитячий анестезіолог відділення інтенсивної терапії новонароджених дітей Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, «завдяки відділенню інтенсивної терапії новонароджених, лікарям, медсестрам, які завжди докладають максимум зусиль до порятунку життя дітей, серце цього хлопчика б’ється, життя врятоване. Це наша спільна перемога».

Одна операція – три життя 

Одна операція, в якій медики врятували життя трьох людей. Такі складні пологи прийняли в Івано-Франківському міському перинатальному центрі. Жінці 34 роки, перші пологи, патологічні, передчасні, двоє дітей в утробі. Кесарів розтин, передчасне відшарування плаценти, маткова кровотеча,  дистрес обох плодів. Як наслідок – поетапна хірургічна деваскуляризація матки (перев’язка маткових та яєчникових судин), постгеморагічна анемія, дренування черевної порожнини…

У таких важких умовах та з неймовірною кількістю ризиків прийшли на світ двоє дітей. Лікарі боролися за життя жінки і немовлят – хлопчиків завважки 1 кг 800 г та 1 кг 500 г. Дев’ять днів діти перебували в Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні. Так вдалося врятувати три життя.

Інвестиція у боротьбу з раком

Вчасне виявлення раку – це перший крок, щоб почати боротьбу з важкою хворобою. Правильно діагностувати – це можливість ідентифікувати проблему, а тоді визначитися з лікуванням. Неправильна діагностика – хибна боротьба, яка призводить до втрати життя.

На Прикарпатті більшість державних лікарень мають переважно низького рівня діагностичне обладнання, зношене або морально застаріле, яке не оновлюється через брак коштів. Зрештою хворі звертаються в приватні клініки, та це великі витрати, які не всім по кишені.

У грудні 2019 року в КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» запрацював кабінет магнітно-резонансної томографії, який оснащений сучасним МРТ-апаратом з напруженістю магнітного поля 1,5 Тесла. Це велика інвестиція в боротьбу з раком, фактично золотий стандарт на етапі діагностики, зазначає медичний директор онкологічного центру Святослав Цибран, бо саме це обладнання дає можливість зробити діагностику всіх частин тіла, до того ж МРТ є  сучасним та єдиним в області. Люди, які мають підозру на рак або діагностовані як онкохворі, можуть безкоштовно пройти обстеження. На день це приблизно 5–8 пацієнтів. Вартість МРТ-апарата – більш як 40 млн грн, основні кошти були виділені з держбюджету, незначна частина – з обласного. Варто зазначити, що за рік в обласному онкологічному центрі стаціонарно проліковується близько 8500 людей.

Собака втратив лапу, проте вижив 

Катерина Гуменюк – франківська волонтерка, яка 10 років лікує та доглядає безпритульних тварин. За минулий рік вона пролікувала і прилаштувала кілька десятків собак та котів. З усіх важких історій, в які потрапляють тварини через людську байдужість та жорстокість, Катерина згадує порятунок Лапи (так звати собаку).

«То був кінець вересня, їдучи з Калуша, я побачила при дорозі собаку. Мене охопив жах: пес стрибав на трьох лапах, а замість задньої лапки стирчала обірвана кістка. Я почала гальмувати, зупинилась на узбіччі і побігла за ним. Пес злякався і почав тікати, спочатку в кущі, а далі в ліс – і зник з поля  зору», – розповідає волонтерка.

Катерина не здавалася і продовжила пошуки, зайшовши глибше в ліс, побачила стомленого, переляканого собаку, який намагався бігти, але не мав уже сил. Пес був  виснажений і втратив багато крові.

«Я почала спокійно підходити і говорити до собаки, наблизившись ближче,  присіла і намагалася погладити. Бачила, що від мого голосу він заспокоївся. З собою не було бинта, аби перев’язати мордочку, щоб пес мене не вкусив, довелось знімати шнурівку. Врешті я взяла його на руки», – розповідає волонтерка.

Жінка повезла собаку в клініку, його стан був критичний, та лікарі боролися за життя тварини. Наступного дня Лапу прооперували й ампутували залишок кінцівки. Зараз собака уже здоровий, перебуває на перетримці у волонтерів. Повернувшись до життя на трьох лапах, песик потребує любові, чекає друга на все життя, свого господаря.

Чорний лелека з Галича підкорив грецький острів Лесбос 

Центр реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку реалізовує проєкти з реабілітації диких тварин. За 2019 рік в центр поступило на реабілітацію 100 птахів та звірів, загалом на утриманні зараз  171 тварина 54 видів. За минулий рік реабілітовано та випущено в  дику природу 47 особин. Центр є унікальним місцем, де хворі тварини  отримують другий шанс на життя. Все це відбувається в умовах, максимально наближених до природних. До того ж центр має ціль не тільки вилікувати тварину, а й реабілітувати і уже здоровою відпустити в дику природу, повернути до повноцінного життя.

Кожна історія порятунку є унікальною та незабутньою. Про одну із них розповідає керівник Центру реабілітації диких тварин, заступник директора з наукової роботи Галицького НПП Володимир Бучко: «Трьох рідкісних чорних лелек наш центр отримав від Київського зоопарку. Птахи були вирощені в штучних умовах, тому прийшлося їх адаптовувати до життя в дикій природі. У центрі їх вчили здобувати їжу, полювати. Тут вони навчилися літати. Потім  лелек таки вирішили випустити на волю. Їх закільцювали (індивідуальна позначка, яка дає можливість ідентифікувати птаха у бінокль) і наприкінці літа відвезли на річку Лімницю, там вони рибалили і поволі адаптувалися, а ми за ними спостерігали. Найцікавіше було, чи зможуть вони відлетіти в теплі краї. Один лелека через декілька тижнів прибився в с. Тустань Галицького району (далася взнаки прив’язаність до людей). Інший «подружився» з диким птахом цього ж виду і відлетів у сторону Африки. І тут найцікавіше: в січні 2019 року нас повідомили, що нашого галицького чорного лелеку сфотографували на  грецькому острові Лесбос (це на півдорозі до місць зимівлі). І це неймовірна звістка, загалом дуже унікальна історія, бо птахи, виведені в штучних умовах, дуже рідко виживають в дикій природі».

Варто пам’ятати, що чорні лелеки є надзвичайно  рідкісними, вони занесені до Червоної книги України. Володимир Бучко розповідає, що на Прикарпатті йому відомо тільки три гнізда, тому побачити такого птаха – приємна несподіванка.

Автор: Наталя Сербин

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 31

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.