Червоний Хрест: махінації з приміщенням чи наклеп?

Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця має на меті захист людського життя та здоров’я, запобігання людським стражданням та їх...

5 Вересня 2020 Ступ'як Женя

Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця має на меті захист людського життя та здоров’я, запобігання людським стражданням та їх полегшення, незалежно від раси, релігійних та політичних поглядів. У цьому гуманітарному русі беруть участь добровольці з усього світу.

Товариство Червоного Хреста України складається з 26 організацій. В Косові діє районна організація, що підпорядковується Івано-Франківській ООТЧХ України.

Місцева активістка та волонтерка Юлія Таринська, яка хоче до лав Товариства Червоного Хреста, але отримує відмову, стверджує, що в Косівській районній організації ТЧХУ нічого не робиться і її діяльність ніхто не контролює.

З чого все почалося

Юлія – активна волонтерка, громадська діячка, багато вільного часу присвячує благодійності. Жінка очолює фонд «Гуцульські волонтери» на місцевому рівні, бере під тимчасову опіку дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах, і всебічно допомагає людям, які не в силах самостійно дати собі раду. Нерідко робить це за рахунок власних коштів.

Щоб отримати бодай якусь допомогу, жінка звернулася до Косівської районної організації ТЧХУ, яку очолює Кабин Микола Миколайович, щоб дозволили їй користуватися службовим приміщенням товариства в благодійних цілях. Юлії відмовили.

Тоді вирішила піти іншим шляхом – попросилася стати волонтеркою товариства і разом допомагати нужденним. Однак і цього разу її спіткала невдача: керівник сказав, що добровольців вони не потребують і самі прекрасно справляються зі своєю роботою. Проте жодних результатів їхньої діяльності Юлія не помічала, а керівника взагалі, каже, важко знайти на своєму робочому місці.

Паралельно жінка почала займатися патронатом і вирішила пройти курси першої медичної допомоги. Спробувала знову звернутися до районної організації Товариства Червоного Хреста. Коли Юлія зателефонувала до Кабина, той бідкався, що не знає, хто має провести таке навчання, тому сказав, щоб прийшла до нього і він просто видасть сертифікат про закінчення курсів…

Дивно, бо у місцевій газеті «Гуцульський край» в одній зі статей 2016-го року про діяльність косівських червонохрестівців розповідалося про кваліфікованих спеціалістів-інструкторів, що проводять заняття з надання першої долікарської допомоги в організаціях та навчальних закладах району.

Волонтерка каже, що попросилася стати волонтеркою товариства і разом допомагати нужденним. Однак її спіткала невдача: керівник сказав, що добровольців вони не потребують

У цій же статті йшлося, що медико-соціальну допомогу патронажні сестри надають з понеділка по п’ятницю, з 10 до 15 години, вихідні – субота та неділя. Юлія стверджує, що вийти з керівником на контакт важко. На дверях його кабінету вказано, що прийом ведеться тільки по понеділках з 13:00. А на ділі –Кабин або десь поїхав, або буде наступного тижня, або зараз не має часу – чоловік постійно відкладає розмову на потім. Натомість пан Микола стверджує, що він завжди на зв’язку, а Юлії в очі ніколи не бачив і навіть не знає, яка вона на вигляд.

Врешті Юлія Таринська офіційно оформила разом зі своєю командою волонтерів благодійний фонд.

Масажний кабінет і волонтери

Тим часом чоловік з оточення Кабина, колишній волонтер, зв’язався з Юлею і відверто розповів про діяльність організації. У розмові з активісткою свідок спочатку попросив, щоби його ім’я та прізвище не розголошували, але погодився говорити анонімно. На жаль, спілкуватися з журналістами «МІСТА» напряму відмовився. Після того, як чоловік дізнався, що наша розмова записується на диктофон, відповів: «Я все розумію, але на все добре» – і кинув слухавку.

Втім деякі деталі він все ж розповів через Юлію. З його слів, Микола Миколайович продав службовий автомобіль, який призначався для допомоги нужденним, а кімнати приміщення районної організації ТЧХУздає в оренду. В одній з них проводять косметологічні процедури, а в іншій діє масажний кабінет.

Після цієї розмови Таринська почала детально все дізнаватися. Щотижня ходили до Миколи Кабина. Активісти відправляли когось спостерігати, що відбувається в приміщеннях організації, фотографувати… Приходили до дівчат, які орендують приміщення, дізнавалися ціни на косметологічні процедури.

Журналістка «МІСТА» теж спробувала записатися на консультацію в косметологічний кабінет, який орендує приміщення в ТЧХ. Телефоном нам повідомили, що консультація безкоштовна, а от процедури вже платні. До прикладу, комбінована чистка обличчя коштує 300 грн. Точної адреси косметологічного кабінету нам не назвали, однак за описом він розташований якраз в районі приміщення товариства. А от масажист прямо сказав, що це приміщення Червоного Хреста. Ще розповів про розцінки – масаж спини коштує 120 грн, загальний на все тіло – 250 грн. Діють і спеціальні пільги для людей з інвалідністю І групи та самотніх пенсіонерів – для них послуга може бути безкоштовною.

У телефонній розмові пан Кабин повідомив нам, що як масажист, так і дівчата, які нібито орендують приміщення, – їхні волонтери. Чоловік каже, що дівчата з косметологічного центру не платять за оренду, але оплачують комунальні послуги. Микола Кабин стверджує, що і копійки не отримував від дівчат і навіть готовий присягнути на Біблії.

З Таринською, каже, не зустрічався, а все, що вона говорить, – наклеп. Організація виконує свою роботу згідно з планом. Стверджує, що кожного дня він є на місці.

Підтримує колегу і керівник Івано-Франківської ООТЧХ Валерій Старченко. Він розповів, що зараз в приміщенні косівського ТЧХ функціонує масажний кабінет, в медико-соціальній кімнаті працюють волонтери, які надають допомогу нужденним, є навчальний клас, банк одягу та кабінет керівника. Люди отримують допомогу від організації, волонтери свого часу дуже допомогли Косівському району, в тому числі й Косівській ЦРЛ.

Валерій Старченко обіцяє також, що в першому півріччі цього рокуу приміщенні товариства зроблять ремонт. Щоб привести усе до ладу, потрібні кошти, а з цим проблематично – влада грошей не виділяє. Пояснив пан Валерій і стосовно службового авто ЧХ – машину списали, бо завершився термін її експлуатації. А в косметологічному кабінеті, каже, підопічним ЧХ послуги надають безкоштовно.

«На превеликий жаль, нам держава не дає жодної копійки, а кошти на комунальні послуги та інші потреби Червоного Хреста де взяти?» – резюмує Старченко.

Відновити справедливість

Юля розповіла, що неодноразово активісти надсилали звернення в Івано-Франківську обласну організацію Товариства Червоного Хреста з проханням відновити справедливість. Писали заяви всім колективом «Гуцульських волонтерів». Але їх ніхто не розглядав – одразу направляли на Косів.

Далі Юлія вдалася до дзвінків на гарячі лінії, писала звернення в столицю і навіть за кордон. Каже, аж тоді все зрушило з мертвої точки. В Косівській районній організації ТЧХУ почали метушитись, бігати з документами, познімали сторонні вивіски і навіть оформили дівчат-орендарів волонтерами.

Юля пригадує, як до неї приїжджав Микола Кабин додому з погрозами. Тоді її не було, тому все довелося вислуховувати Юлиному батькові – про те, щоб не пхала носа в чужі справи, заспокоїлась зі своєю бурхливою діяльністю і дала йому допрацювати до пенсії.

А ще Юлі Таринській телефонувала навіть донька Кабина. Просила лишити батька в спокої, бо, мовляв, через неї в нього станеться серцевий напад.

Натомість пан Кабин каже, що такого не було. Стверджує, що жінка і у фейсбуці зводить на нього наклеп та обливає брудом.

Роботи було багато

Головою районної організаціїТовариства Червоного Хреста до теперішнього керівника була Баранюк (тоді ще Тимчук) Тамара Олексіївна. Вона прийшла працювати у 1980-х роках, спочатку волонтерам товариства надали куточок в лікарні, в одному з відділів, пізніше – інше приміщення з двома кімнатками.

У телефонній розмові пан Кабин повідомив нам, що як масажист, так і дівчата, які нібито орендують приміщення, – волонтери червоного Хреста

Згодом товариство розрослося і для благодійної діяльності місця не вистачало, тому червонохрестівцям надали нове приміщення в центрі Косова з п’ятьма кімнатами. У них було обладнання під стоматологічний кабінет, а ще – масажний кабінет, зубопротезна лабораторія, банк гуманітарної допомоги. Там надавали безкоштовні послуги дітям-сиротам та всім потребуючим, а для інших громадян була відповідна тарифікація.

«У нас був свій бухгалтер, свій рахунок у Косові. Ці кошти йшли на розвиток нашої діяльності», – пояснює Тамара Олексіївна.

З населеними пунктами сільського типу працювали сестри милосердя, які допомагали нужденним. Також організовували безкоштовні обіди. До великих свят червонохрестівці винаймали зал, в якому влаштовували обіди для тих, хто того потребує. Пізніше вже у новому приміщенні ТЧХ виділили спеціальне місце для таких обідів.

Пані Тамара розповіла, що тоді з Німеччини доставляли гуманітарну допомогу, товариству подарували автомобіль – машину швидкої допомоги марки «Volkswagen», яку організація використовувала у своїй діяльності.

Захищені законом

Оcкільки Товариство Червоного Хреста – міжнародна організація, вона не підконтрольна міській раді. Однак приміщення, яке винаймає Косівська районна організація ТЧХУ, – комунальне. За договором вартість суборенди для товариства складає 1 гривню в рік.

Міський голова Косова Юрій Плосконос зізнається, що такий стан справ в організації йому не до вподоби. Телефоном він розповів «МІСТУ», що зараз в приміщенні, що його винаймає районний Червоний Хрест, повний занепад: грибок, безлад, жалюгідний вигляд, що не тягне навіть на «задовільно».

Мер каже, що зустрічався з керівником Івано-Франківської обласної організації Товариства Червоного Хреста Валерієм Старченком. Там обіцяли, що приїдуть.

«Я їм розповідав про Юлію, яка займається благодійністю. Навіщо їй шукати ще якесь приміщення, якщо у нас вже воно є, – то ж фактично одна й та сама робота. І було би логічно дати їм можливість працювати в приміщенні, яке вже використовується з благодійною метою. Але розуміння там я поки що не бачу».

Остаточні висновки, каже мер Косова, можна буде зробити після детального вивчення питання, проте припускає, що може йтися про неефективне використання майна громади. Врешті Плосконос додає: якщо дійде до претензій зі сторони міської ради, то це довести буде дуже важко. Мовляв, громадська організація захищена законом.

Голови і Косівської районної, і обласної організацій Товариства Червоного Хреста в один голос стверджують, що Юлії ніколи не бачили й особисто з нею не знайомі

«Ми пробували розібратися з нашим юристом. Наскільки я розумію, за договором вони не мали права взагалі здавати в оренду ці кімнати. Підозрюємо, це не безкоштовно і працює за певною схемою, – каже Юрій Плосконос. –Припустимо, місто здає в оренду благодійній організації приміщення за одну гривню, а ця організація здає те приміщення іншим людям за ринковою ціною. Фактично йдеться про розкрадання коштів громади».

В очі активістки не бачив

Голови і Косівської районної, і обласної організацій Товариства Червоного Хреста в один голос стверджують, що Юлії ніколи не бачили й особисто з нею не знайомі.

Валерій Старченко розповів, що Юлія  хотіла стати головою Косівської РО ТЧХУ, але він їй відмовив.

«Я обираю людей, які перевірені і яким я дійсно можу довіряти», – ділиться Старченко. А от волонтером жінка стати може, тільки, каже, з такою пропозицією до нього Юлія не зверталася.

«Червоний Хрест – громадська організація, і держава нам має допомагати. Фінансової підтримки від влади Косова на виконання статутних завдань немає. Дякувати Богу, що багато років тому нам надали це приміщення, яке використовується згідно з нашими статутними вимогами. А просто брати чужу людину, бо їй потрібне це приміщення, то такого ніколи не буде», – наголошує Валерій Старченко.

Каже, якщо є якісь претензії чи проблеми, порядна людина має приїхати до керівництва і все обговорити, але пані Юлія цього не робила.

Патронажну скоротили

Микола Кабин очолює Косівську РОТЧХ вже 20 років. Розповідає, Червоний Хрест безпосередньо опікується самотніми престарілими, багатодітними та людьми з інвалідністю. Раніше була патронажна служба, кожна медсестра мала своїх підопічних по різних населених пунктах. Зараз по всій Україні скоротили патронажну службу, тому роботи майже нема.

«Допомагаємо за можливості, чим можемо: ходунки, милиці, одяг. Коли звертаються – допомагаємо, не обходимо лікарню стороною», – каже пан Микола.

Розповідає, що зараз в Червоному Хресті працює 5 волонтерів. Загалом приміщення ЧХ складається з трьох кімнат, а решту забрали. А стоматкабінет, за його словами, викупили приватники у міської ради.

Переконує, що не розуміє, чого хоче Юлія Таринська: «Чому вона не підійде до мене? Хоче співпраці – то працюймо разом, нічого не маємо проти. В понеділок у мене прийомний день, я стараюсь бути на місці – хай приходить».

Автор: Вікторія Пасайлюк   

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 31

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...