Як коломийські бізнесмени рятують світ

Великі справи потребують свідомих людей. Більше року тому кілька десятків коломийських підприємців об’єдналися і помагають потребуючим, творячи проєкт «Свідомий бізнес». За цей...

6 Вересня 2020 Ступ'як Женя

Великі справи потребують свідомих людей. Більше року тому кілька десятків коломийських підприємців об’єдналися і помагають потребуючим, творячи проєкт «Свідомий бізнес». За цей час їхніми руками втілено аж 12 благодійних справ. Щоправда, цій масштабній добрій ініціативі передувала болюча історія смерті одного життєрадісного хлопця з Коломиї.

Чувак, у тебе рак

26 листопада народився коломийський хлопчина, який мав натхненне, але коротке життя, подарував світу безмір добра й милосердя. Юнак, чиє життя сім місяців рятували мало не всією країною. Торік йому могло б виповнитися 26. Андрія Коника давно немає серед нас, але його слід і досі зігріває світ. Саме з важкої недуги Андрія почалася історія нинішнього благодійного фонду «Konyk Нelp» – організації, що втілює добрі справи. Порівняно малі, проте повні великої любові і пам’яті про найважливіше.

«Ми сумуємо і молимось за того, хто змінив кожного з нас і з’єднав одне з одним, – каже директор фонду і найліпший друг Андрія Назар Тодорів. – За того, хто дав поштовх рухатись вперед, показав вартість життя і досі нас надихає».

Все почалося кілька років тому. Андрій любив музику і фотографувати, від цього хлопця випромінювалось світло, і він завжди був у русі… Але одного дня юнак дізнався, що хворий на рак крові. Лікування потребувало кілька мільйонів гривень.

«Це була найважча розмова у моєму житті – сказати другові, що він смертельно хворий, – пригадує Назар Тодорів. – Його батьки не могли це зробити самотужки, тому попросили мене. Я довго стояв перед палатою і ніяк не наважувався увійти. Не міг уявити, як сказати 23-річному хлопцю, який завжди життєрадісний, подорожує автостопом по світу, мовляв, чувак, знаєш, у тебе рак…».

Андрій сприйняв звістку про свою хворобу досить стійко: «Ну що ж, будемо боротися».

Назар хутко об’єднав усіх небайдужих у команду, яку назвали «Konyk Нelp». Вони почали активно шукати гроші на лікування для друга. Що тільки не вигадували: благодійні аукціони, літературні вечори, акції… Залучили навіть відомих людей: Святослава Вакарчука, Віталія Кличка, Олександра Усика. «Якщо у тебе є висока ціль, то можна знайти і зробити те, що досі здавалося неймовірним, – усміхається Назар. – Тоді цілий всесвіт помагає». Хлопець присвятив цій справі весь свій час, тимчасово перестав працювати. Він понад усе на світі хотів, аби Андрій жив.

Пересадку кісткового мозку активісти «Konyk Нelp» дуже хотіли зробити в Австрії, однак кілька тамтешніх клінік відмовили. А ось у медичному закладі при жіночому монастирі пройнялися історією коломиянина і вже були готові прийняти хлопця, причому безкоштовно. «Це було справжнє диво, – сумно всміхається Назар. – Ми вийшли з тієї лікарні і ще десь хвилин 20 не могли повірити в такі чудеса».

Що тільки не вигадували: благодійні аукціони, літературні вечори, акції… Залучили навіть відомих людей: Святослава Вакарчука, Віталія Кличка, Олександра Усика

Перш ніж вирушити до Австрії, Андрієві треба було поновити візу. Ніхто навіть подумати не міг, що в консульстві можуть виникнути якісь проблеми, адже австрійська клініка дала офіційне запрошення. Через кілька годин після подачі документів до Назара зателефонували з монастиря, мовляв, щойно зв’язувалися люди з консульства і вимагали від закладу страхування на мільйон євро. Хлопцю було страшенно соромно за таку катавасію, він одразу ж погнав назад в австрійське консульство. Там його нещадно відчитали – як це Назар насмілився везти на лікування в Австрію хлопця з країни третього світу. «Є авто марки «Ferrari», а є машина жигулі», – нахабно говорив консул. – Розумієш різницю?».

Так лікування в Австрії накрилося. Тому орієнтувалися на Білорусь. Але одного дня в Андрія підскочила температура. Через день хлопчина помер.

«Коли примчав до обласної лікарні, то ще встиг застати його живого, – розповідає Назар. – Андрія сильно судомило. Я обурився, чому медперсонал нічого не робить. На що отримав приголомшливу відповідь, мовляв, є нештатне положення не брати онкохворих до реанімації. Аби не псувалася статистика закладу. Я знавіснів. Аж тоді Андрія перевели до реанімації. Але вже було надто пізно».

 

Бо так правильно

Після похорону команда «Konyk Нelp» вирішила продовжувати допомагати потребуючим – в пам’ять про Андрія Коника. «Його смерть поміняла мене, поміняла нас всіх, – каже Назар. – Я глибинно усвідомив, що завтра може не настати».

У 2017 році активісти зареєстрували однойменну благодійну організацію – «Konyk Нelp». Так значно легше збирати кошти, знайти приміщення і вигравати гранти.

Першою вагомою справою стало долучення до мітингу в Києві на підтримку людей, які стоять у «черзі смерті». Йдеться про те, що навіть за бажання українець не може пожертвувати органи після своєї смерті. За законом, лише родичі небіжчика можуть погодитися на те, щоб той став донором, але в жалобі вони цього здебільшого не роблять. Хворий і потенційний донор «зустрічаються» рідко, бо реєстрів донорів органів нема. Україна відправляє пацієнтів на закордонне лікування, але воно не покриває потреб усіх охочих. Одна пересадка органа в Білорусі коштує щонайменше 60 тисяч доларів. Держава фінансує закордонну трансплантологію, а пацієнти помирають у чергах. Тоді в столиці активісти вимагали додаткового фінансування за цією програмою.

Коли Назар з однодумцями тільки збиралися до Києва, один коломийський підприємець запитав: «Нащо ви туди їдете? Ви ж просто жменька студентів. Ви й так не здатні нічого змінити». – «Ми їдемо, бо відчуваємо, що так правильно. Бо віримо в свою справу».

Їхній намет стояв під Кабміном. Коломияни дали безліч інтерв’ю столичним журналістам, пояснювали трагізм ситуації, розповідали історію Андрія Коника… Навіть Уляна Супрун приходила до того намету. Порадила йти на бюджетну комісію і просити, аби там проголосували.

«Ми одразу ж зібрали манатки і почимчикували, – усміхається Назар. – Я навіть виступив перед чиновниками. І вони таки проголосували. Лишалося тільки пройти всі бюрократичні тяганини. Але в будь-якому разі це була наша маленька перемога. І гроші потім уряд все ж виділив. Шкода, Андрій їх не дочекався. Пам’ятаю, я ще зустрівся з тим коломийським бізнесменом, який не розумів, нащо ми їхали до Києва, і сказав йому: «Бачиш, чуваче, коли збираються разом багато маленьких крапельок, утворюється сильна гроза і міняє погоду».

Цей випадок остаточно надихнув волонтерів «Konyk Нelp» продовжувати робити добрі справи.

 

«Якщо маю можливість, то чому не помогти?»

Загалом за три роки волонтери впровадили більш ніж сотню благодійних проєктів. Окрім цього, є сталі проєкти, такі як Коломийська академія розвитку (КАР), в рамках якої двічі на тиждень проходять різні цікаві заняття з дітьми-сиротами, малозабезпеченими і тими, чиї батьки загинули в АТО.

Також для таких самих дітей уже другий рік поспіль відбувається проєкт «Різдвяне диво». Дітлахи відвідують курорт у Буковелі, розважаються там. Звісно, все це проходить з подарунками від святого Миколая, якому допомагають волонтери.

Україна відправляє пацієнтів на закордонне лікування, але воно не покриває потреб усіх охочих

А рік тому започаткували ініціативу «Свідомий бізнес». Щомісяця охочі коломийські підприємці збираються та вносять певну суму в загальну скарбничку і разом займаються благодійністю. Хтось дає 500 грн, хтось тисячу – все залежить від проєкту і масштабів розвитку підприємця. Бізнесмени самі обирають, як і кому допомагати.

Наразі у цьому проєкті об’єдналися три десятки підприємців. Вже здійснили аж 12 добрих справ: встановлення витяжної системи в сиротинці Святого Миколая, організація поїздки в дельфінарій для «сонячних» людей, передано близько 1000 підгузків для потребуючих, заміна вікон і ринв у будинку-інтернаті, передано 24 крісла і 6 столів для їдальні безпритульних при БФ «Карітас», допомога в організації БФ «Крокус» та купівля їм комп’ютера, оплачена хіміотерапія для онкохворого Володимира Мазуркевича, проведення консультації для хворих з діагнозом сколіоз, закупівля інвентарю для занять ЛФК, передано 13 столиків для лежачих хворих, встановлення фотозони для збору коштів та стіни побажань хворим, купівля слухового апарата для дитини з вадами слуху…

«Якщо маю можливість, то чому не помогти тим, хто опинився в скруті? – каже учасниця «Свідомого бізнесу» Марія Глиняйлюк. – Раніше допомагала,але благодійність була «розпорошена»і часом була невпевнена, що допомагаю дійсно за необхідністю, а не аферистам чи тим, які шукають легкої наживи. А завдяки хлопцям з «Konyk Нelp» я точно і конкретно знаю, кого підтримую і як саме».

 

Ти не за себе просиш

«Чи складно мені просити гроші в людей? – замислено каже Назар. – Пам’ятаю, коли ми ще збирали кошти для Андрія, то вийшли з друзями в центр Коломиї, в руках мали скриньки… А люду було багато, бо ж якраз святкували Спаса. Мені спершу було якось соромно, почувався ніби жебраю. А мій друг сказав мені тоді золоті слова: «Ти не за себе просиш, а за нього». І враз мені стало все одно – я просто хочу помогти людині жити».

Тепер вони не ходять зі скриньками, волонтерів уже добре знають, люди самі пропонують свою допомогу. Та й сторінка у фейсбуці активно працює. Активісти «Konyk Нelp» ніколи не збирають кошти на рахунок організації, це принципова позиція, лише на картку когось із родичів людини, котра потребує допомоги.

 

Автор: Наталя Мостова    

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 31

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...