Гіпноз – це не страшно

Практичний психолог Вікторія Гаврилюк розвіює найпоширеніші міфи про гіпнотерапію. А вона у цьому добре тямить, адже є сертифікованою гіпнотерапевткою і...

19 Вересня 2020 Ступ'як Женя

Практичний психолог Вікторія Гаврилюк розвіює найпоширеніші міфи про гіпнотерапію. А вона у цьому добре тямить, адже є сертифікованою гіпнотерапевткою і викладачкою в українській філії Professional Hypnosis Training Institute (Польща), авторкою і ведучою жіночих тренінгів.

Фахівчиня стверджує, що гіпноз – це всього лише звичайний інструмент у психотерапії, яким можна ефективно вирішувати різні проблеми: залежності, страхи, комплекси, психосоматичні недуги, фобії… Все залежить від того, в яких руках опиниться цей інструмент.

Міф №1. Гіпноз це магія

Багато людей впевнені, що гіпноз – це щось потойбічне, чаклунське і суперечить релігії, а гіпнотизер володіє надприродними здібностями. Однак жодної містики в гіпнозі немає.

Гіпнотерапія є окремим напрямком у медицині, а гіпнотизер – це дипломований спеціаліст у галузі психології та психіатрії. За допомогою своїх знань і практики він надає психологічну допомогу.

Гіпноз – один із методів психотерапії, що допомагає вирішити багато психологічних проблем. Найефективнішим він є в допомозі людям із залежностями, сексуальними комплексами, страхами, психосоматичними захворюваннями, фобіями, дитячими травмами, в лікуванні від заїкання.

Саме за допомогою гіпнозу можна знайти справжню причину проблеми пацієнта. Під час гіпнотичного сеансу можна сформувати в людини правильну установку, яка змінить її життя на краще.

Такі результати досягаються завдяки тому, що гіпнотизер працює саме з підсвідомістю. Під час гіпнотичного сеансу він вводить клієнта в стан трансу, під час якого послаблюється контроль свідомості, і усуває причини психологічних проблем.

Сам гіпноз не стирає пам’ять, він допомагає «забути» емоції, зв’язані з певною неприємною ситуацією. А після сеансу гіпнотерапії більшість клієнтів пам’ятає, що відбувалося з ними під час процедури.

Міф №2. Гіпноз – це сон

Досить поширена думка про те, що під час гіпнозу людина спить або перебуває в непритомному стані. Однак під час гіпнотичного сеансу клієнт може ходити, розмовляти, рухати частинами тіла і т. д. Хіба може це все робити людина під час сну?

Гіпноз – стан сну і неспання одночасно, це транс, під час якого послаблюється антисугестивний бар’єр (психічні захисні засоби), який дає більший свідомий доступ до підсвідомості. А залежно від сугестій (навіювання) контроль і відчуття в тілі можна як посилити, так і відключити взагалі (наприклад, больовий фактор при операціях).

 

Міф №3. Людина під гіпнозом не може контролювати себе і ситуацію

Саме тому люди бояться іти на майстер-класи з гіпнозу чи на гіпнотерапію. Адже вважають, що гіпнотизер може змусити їх зробити що завгодно, навіть заподіяти насильство над кимось чи собою. Проте під час гіпнозу людина дуже добре усвідомлює все, що з нею відбувається. Тому в будь-яку секунду, якщо у неї виникне бажання вийти зі стану гіпнозу, вона зробить це одразу.

Під час гіпнозу людина аж ніяк не є безпорадною. Вона може «виконувати накази» гіпнолога тільки в єдиному випадку – якщо це входить в її систему цінностей.

Так, під час гіпнотичного трансу свідомий контроль власних дій може послабитися, проте ніколи не вимикається повністю. Людина, коли є бажання, все може контролювати: вчинки, дії, слова і т. д. Якщо вона сама цього захоче, то під час трансу може набути максимального контролю над своїм тілом і свідомістю. Це чудова можливість за допомогою підсвідомості «повернути» собі повний контроль над собою.

Стереотип «наказів» гіпнологів і «повного підкорення» у людей з’явився через телевізійні шоу, в яких використовується сценічний гіпноз. Але варто зрозуміти, що сценічний гіпноз – це найперше шоу. Тоді як гіпнотерапія – це допомога людям у вирішенні психологічних проблем.

Міф про те, що гіпнозом можна зазомбувати, виник через телевізійні гіпнотичні шоу, секти, сіткові піраміди, циганів. Та насправді «вплив» у таких випадках ґрунтується лише на знанні тонкощів психології, маніпуляціях та спостережливості, а не на гіпнозі. Ввести людину в оману можна тоді, коли вона розсіяна. А сприяти цьому буде дуже багато факторів, наприклад, проблеми в людини, емоційна нестабільність і т. д. Якщо ж людина вольова, то на неї це все, звісно, не подіє. Адже гіпноз не є протистоянням волі.

 

Міф №4. Не всі піддаються гіпнозу

Є люди, які вважають, що гіпноз на них не діє. Проте це не так: гіпнозу піддаються абсолютно всі люди. Просто у кожного є своя сприйнятливість до нього. Близько 40% людей дуже швидко впадають в транс, інші 40% – трохи менше піддаються гіпнозу, а 20% можуть бути введені в гіпнотичний транс тільки досвідченим гіпнотизером.

На цей процес впливає дуже багато чинників: мотивація і настрій людини, стан її нервової системи, здатність (або нездатність) швидко розслаблятися, авторитет гіпнотизера, обстановка і т. д. Насправді ж людина може бути сприйнятливою до гіпнозу в різному ступені і в різні періоди свого життя.  Гіпноз може не спрацювати лише в такій ситуації, коли людина відчуває страх або ж свідомо не хоче, щоб її загіпнотизували. Проте професійний гіпнотизер рано чи пізно зможе ввести в гіпноз будь-яку людину.

 

Міф №5. Гіпноз шкідливий для здоров’я

Насправді кожна людина впадає в стан трансу протягом життя багато разів, це є природним для неї, саме так «перезавантажується» наш мозок. Цей стан дуже схожий з гіпнотичним трансом, під час якого людина розслабляється і заспокоюється. То хіба може бути це небезпечним? Це радше природно і навіть необхідно.

Насправді не було зафіксовано жодного випадку невиходу людини зі стану гіпнозу. Навпаки, ті люди, які проходили гіпноз, згадували свій стан як дуже позитивний, їхнє самопочуття покращувалося, вони були більш розслабленими та спокійними.

Ще в 50-х роках минулого століття гіпнотерапія була офіційно визнана психологічною асоціацією одним із методів лікування та рекомендована до застосування Інститутами охорони здоров’я. Звучить як фантастика, проте гіпноз застосовувався навіть під час оперативних втручань замість анестезії і наркозу.

Автор: Наталя Мостова      

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 31

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...