Карантинний Великдень: що треба знати про святкування у Франківській громаді

2 травня греко-католики святкуватимуть Великдень, а вже цієї неділі віряни освячуватимуть вербову лозу. Керівник Департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ о.Іван Стефурак розповів МІСТУ, яким буде Великдень на Прикарпатті в умовах пандемії.

Зважаючи на те, що скоро Великдень і кількість охочих посповідатися та причаститися збільшилася, душпастирям та вірним потрібно дотримуватися таких рекомендацій:

  • Сповідник і каянник повинні бути в масці і бажано, щоб сповідальниця була облаштована захисним склом;
  • Забезпечивши таємницю сповіді, рекомендовано створити такі умови сповіді, щоб каянник і сповідник знаходилися на достатній дистанції;
  • Ще краще у цей весняний час, там де це можливо, облаштувати місце сповіді на відкритому просторі;
  • Подбати про антисептик у сповідальниці тощо.

Щодо причастя, то душпастирям рекомендовано:

  • перед кожною Проскомидією обробляти чашу та дискос антисептиком;
  • перед уділянням святого Причастя священник обробляє руки антисептиком;
  • після кожного причасника священник опускає ложечку в посудину з етиловим спиртом, а опісля витирає рушничком.

Вірян просять тримати дистанцію один між одним, а під час причащання відкрити широко уста, не доторкаючись ложечки.

Освячення верби та пасхальних кошиків залежатиме від типології парафії, на якій відбуватиметься посвячення.

В міських парафіях одні реалії, в сільських інші.  У містах, де немає прилеглого подвір’я чи відкритого простору рекомендовано звершувати освячення більше разів для невеличких груп вірних з дотриманням дистанції та усіх карантинних заходів. Зокрема, щодо посвячення пасхальних кошиків, то рекомендовано проводити освячення кожних пів години для невеличких групок на дистанції.

У сільських місцевостях є більш сприятливі обставини і тут усе залежатиме від фантазії душпастиря та доброї волі вірних. Так, минулоріч були різні практики. Наприклад, коли священники проходили чи проїздили селом, освячуючи кошики людям біля їхніх осель. Або ділили село на декілька станиць, де збиралися на дистанції невеликі групи людей. Схоже це може відбуватися і на подвір’ї храму, якщо його розміри забезпечать відповідну соціальну дистанцію.

Додаткових обмежувальних заходів на період великодніх свят не вводимуть, але церкви і віряни повинні дотримуватися існуючих карантинних вимог:

  • Обов’язково усі вірні у масках та з дотриманням дистанції 1,5 – 2 м.;
  • Не можна прикладатися, цілувати ікони та інші святі речі;
  • Регулярне вологе прибирання та провітрювання храму;
  • Антисептик при вході і виході з храму.

В Івано-Франківській Архієпархії УГКЦ рекомендують там, де це можливо, проводити богослужіння на прихрамовій території, а у храмі  зробити розмітку та огородити доступ до тетраподу та плащаниці.

Після богослужінь, священники постійно просять людей берегти як своє, так і здоров’я своїх ближніх. В основі християнства стоїть заповідь любові, відповідно, якщо ми ходимо до храму, кажемо, що любимо Бога, але нехтуємо правилами карантину, – вочевидь з нашою вірою щось не те, адже ми, в такому випадку не любимо свого ближнього.

Сьогодні кожен житель планети – я і ти, в Івано-Франківську і в Нью-Йорку – має запитати себе: чи в радіусі моїх стосунків твориться мережа любові чи ненависті? Лише перше може врятувати світ. Тому як не крути і кого там не шукай винним, у всьому цьому на першому місці повинна лягти особиста відповідальність кожного. Огляньмося довкола, чи в наших спільнотах ми дотримуємося протиепідемічних заходів? Чи не нехтуємо ми носінням масок, користуванням антисептиками, дотриманням дистанції?

І що б там не відбувалося, а стародавнє Сократівське «зміни себе і світ зазнає змін», або ще краще Христове «люби ближнього, як себе самого» здатне врятувати світ, – додає о. Іван Стефурак.

 

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

  • ��������...
  • Loading...