Тут боролися за Незалежність: на Франківщині відновили місце таборування сотні УПА “Вікторія”
07 Червня, 21:15
Поділитись статтею
У лісі неподалік села Тисів Болехівської територіальної громади віднайшли та частково відновили місце таборування сотні УПА під командуванням сотенного з позивним “Вікторія”, пише Суспільне Карпати.
Роботи розпочали майже два роки тому, розповідає очільник пошуково-історичного клубу “Тустань” Віктор Савчук. 6 червня тут вшанували пам’ять тих, хто воював.
До місця таборування повстанців жителі Тисова добираються кількома вантажівками, які формуються у колону в центрі села.
Від крайньої хати до цього місця – понад 7 км через ліс.
На відкриття зібралися місцеві жителі, пластуни Болехова та Долини, громадські та пошукові організації.
Після молитви слово надали 101-річній Катерині Гаврилів на псевдо “Зелена”, яка пригадала, що вперше до табору сотні потрапила у 1944. Вакцинувала хлопців від тифу та інших хворіб.
“Ще була хвороба така від холоду – “скули”. Такі “скули”, що вони суцільно боліли. Нам прислали уколи – і ті уколи ми давали. І ставало легше”, — пригадує учасниця ОУН-УПА Катерина Гаврилів.
Пошуки таборування розпочали після вирубки лісу неподалік цієї ділянки. Їх ініціював житель Тисова Микола Зварич. Дідусь чоловіка будував для повстанців дерев’яні бараки. Микола пригадує, що дідусь дуже боявся НКВДистів після того, як сотню розбили. Він не розповідав багато про життя та побут повстанців.
“Тут військо вже було, коли дідусь працював. Війська було дуже багато – молоді хлопці. Але казав, що скільки він працював – боїв вони не вели. Хоча, говорять, що сотня не для того була, щоб бої вести. То була спецохорона. Тільки, каже, на конях приїжджають і від’їжджають, приїжджають-від’їжджають стрільці”, — каже Микола Зварич.
Перша знахідка на цьому місці – саперна лопатка, пригадує очільник пошуково-історичного клубу “Тустань” Віктор Савчук. Тут же знайшли архів документів. Серед них – і статут армії УПА. Тут вже облаштували перехід через струмок – на цьому місці знайшли бритву. Пошуковець припускає, що повстанці вмивалися на цьому місці. Після обстеження галявини знайшли залишки напівземлянок – приміщень завглибшки метр, які накривали двоскатним дахом, і збільшили радіус пошуків до 2,5 км.
“Поза тією горою ми знайшли бункер – гарний, цікавий бункер. І що найдивніше – він обмурований плитками каміння. Не просто бочечка така, а здоровий, потужний бункер. Місця кулеметних точок ми побачили, щоб ви розуміли, ті хлопці-повстанці почували себе тут в безпеці”, — розповідає Віктор Савчук.
Діяльність сотні була засекречена, тож про неї залишилося дуже мало інформації. Окрім знайденого архіву, розповідає директор історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів, науковці вивчають кримінальні справи тих часів та спогади. В архівних документах сотня має назву “Крилаті”.
“Це дійсно був відділ окремого чи, як вони називали, особливого призначення – ВОП. Створений він був у кількості 140 стрільців із командним складом фактично з випускників старшинської школи “Олені”. Власне, для охорони штабу УПА “Захід-Карпати”. Безпосередньо, “Дора” чи інше псевдо — “Лицаря” — Олексу Гасинового. Його головна мета і його основні функції були — забезпечення охорони, забезпечення зв’язку – як від нього, так і до нього”, — каже Степан Лесів.
Частину знайденого тут архіву вже відновили, розповідає директор КП “Пам’ять” Василь Тимків. Дослідник припускає, що віднайдені документи належали комусь з інструкторів табору. Серед звітів та інструкцій знайшли й матеріали з історії України: “За цими матеріалами можна побачити, що тут проходив вишкіл з військової топографії, що тут проходив вишкіл з надання першої медичної допомоги. Власне, це по лінії ОУН тут відбувався вишкіл медсестр Червоного Хреста ОУН. Тобто, тут проводилася як і бойова підготовка, так і ідеологічна”.
За словами Віктора Савчука, в планах – відновити один з бараків та бункер, розробити й промаркувати туристичний маршрут, який об’єднає кілька місць, де жили повстанці.
Поділитись статтею
