«Не бита, не мальована», або Про що мовчать продавці вживаних авто

Більшість оголошень з продажу вживаних автівок починаються з фрази «не бита, не фарбована, гаражне зберігання, пробіг рідний…» і далі в такому ж дусі. Плюс красиві фото відполірованого кузова і почищеного салону. Видається, ідеальний варіант. Але, як показує практика, жоден продавець не скаже вам усієї правди. То що має насторожити при купівлі авто на вторинному ринку, чого брати не можна в жодному разі і чи взагалі реально дізнатися усе минуле вашої обраниці?

Павло Гаврилюк і Ярослав Петренко, напевно, першими у Франківську організували бізнес з перевірки автівок перед купівлею. Було це років зо п’ять тому. Тоді, кажуть хлопці, на них дивилися скоса. Питання «А що ви там підключаєте?», «А нащо фотографуєте?» лунали чи не від кожного продавця. Зараз це доволі поширена практика. І потрібна. Бо ж з розвитком технологій і різних сервісів навіть старе дрантя можна візуально перетворити у лялечку. Але за допомогою тих же технологій можна довести, що насправді це таки старе дрантя.
Далі – пряма мова.

Продавець має звичку брехати

Фактично у 100% випадків продавці брешуть, навіть якщо це власник, а перекупник й поготів. Ніхто вам не скаже, чому тут перефарбований такий-то і такий елемент. Міг бути серйозний удар, і він може бути зремонтований добре, але все одно це будуть приховувати, бо покупця насторожить уже те, що був серйозний удар.
Обман починається ще в інтернеті, коли заходите дивитися оголошення на загальновідомий сайт «AUTO.RIA». Продавці постійно омолоджують свої машини – віднімають рік-два. Зараз це простіше перевірити, бо сайт росте і, якщо машину сфотографували з номерами, підтягнеться база даних техпаспорта. Ще рік тому такого сервісу не було. Але ті, що хочуть щось приховати, номери знімають. Рік випуску, звичайно ж, легко перевірити у техпаспорті, але в нас інколи трапляється, що людина дивиться у техпаспорт, коли вже дала гроші і зареєструвала машину на себе. Її просто заговорюють.

Фактично у 100% випадків продавці брешуть, навіть якщо це власник, а перекупник й поготів. Ніхто вам не скаже, чому тут перефарбований такий-то і такий елемент

Взагалі, ми відкидаємо багато варіантів ще на етапі перегляду оголошень. Буває, з них уже зрозуміло, що їхати на огляд авто сенсу немає. По-перше, стосовно деяких продавців ми знаємо, що краще в них авто і не дивитися. По-друге, пробіг. Якщо машина з Європи, то є багато сервісів, де за кодом чи номерними знаками можна її перевірити. І ви дивитеся: от продавець поставив 198 тисяч, а три роки тому було 220. Зараз навіть сам сайт додав пункт з фіксації пробігу, підтягує машини з Європи, а в деяких варіантах і наші. Є платні сервіси, де за якихось 10 доларів можна подивитися історію машини.
Ще коли не варто витрачати час на огляд авто? От машина місяць у продажу за низьку ціну. Це швидше за все буде поганий варіант: її вже всі обдивилися, і чомусь ніхто не купив.

Старий «преміум» треба взагалі виключати. Про авто, які новими коштували 50 – 90 тис. доларів, а зараз – 8 – 10 тис., треба забути

Також треба звернути увагу на кількість авто, які продає одна людина. Якщо один автомобіль, то це може бути власник, якщо ж 5-10-15 – це перекупник. І буде або машина «змотана», або щось таки приховано. Але ми не кажемо, що не треба у перекупників машини дивитися, так ви не матимете широкого вибору, бо власників на цьому ринку 10-15%. І серед перекупників є нормальні люди, які не змотують по 300-400 тис. км, не продають мотлоху, і з ними можна працювати.

Що брати, що не брати…

На вторинному ринку найкраще купувати «Volkswagen», «Audi», «Škoda» – це є VAG концерн. Ці авто суперходові, їх купують, продають, до них дуже дешеві запчастини, обслуговування, всі майстри це вміють робити.
Якщо узагальнити, то завжди краще купити новішу машину, не заглядати на старі. Чимось пожертвувати – комфортом, комплектацією, але купити новішу, тому що вона так сильно не буде падати у ціні. І взагалі, на нашу думку, неможливо спрогнозувати, що поламається в машині, якій більш як 10 років. Вийти з ладу може будь-що, бо всі основні елементи вже відпрацювали свій ресурс.
Старий «преміум» треба взагалі виключати. Про авто, які новими коштували 50 – 90 тис. доларів, а зараз – 8 – 10 тис., треба забути. На фото – о так, його хочеться купити, бо перекупники гарно сфотографують і т. д. Але якщо ви його купите, то будете рвати на собі волосся, бо обслуговувати такі машини в наших реаліях неможливо, якщо ви, звісно, не любитель, колекціонер, фанат. Дехто каже, що фанат, але то він просто так думає, поки ще за ремонт не платив. Потім через ці машини у людей проблеми в сім’ях. Ми вже стикалися з таким багато разів. От чоловік жаліється: «Взяв стару «Audi» і вже витратив 7 тисяч доларів, жінка свариться, до розлучення доходить…»

Кузов – усьому голова

Що є найважливіше і найдорожче в машині? Це кузов. Мотор можна поміняти. Цілий кузов у зборі повністю ви ніколи не заміните. Для профанів: можна купити найдешевший товщиномір, він коштує від 800 грн, глянути таблицю лакофарбового покриття в інтернеті для цієї марки. І ви вже можете для себе зрозуміти, зліплена ця машина зі шпаклівки чи просто перефарбована. Ми завжди радимо людям спочатку самим дивитися машину: іржа, затертий салон – візуально вже це може не сподобатися… А якщо людині все підходить, тоді вже кликати фахівців, які технічно перевірять всі параметри. Бо для точної діагностики потрібні прилади, комп’ютерна діагностика покаже те, що візуально людина ніколи не помітить. На сучасних машинах можна зчитати багато параметрів: пробіг, коробку-автомат. Та перевірка паливної апаратури виконується тільки комп’ютером, тому що ми не можемо прийти, відкрити капот, вставити два пальці і побачити, в якому стані форсунки. А та сама паливна апаратура коштує від 300 доларів до 3 тисяч.

Пробіг пробігу не рівня

Пробіг записується в одному або в декількох блоках управління і в панелі приладів. Скрутити його на панелі приладів коштує, умовно кажучи, 300 гривень, а скрутити з блоків управління – це вже близько 100 доларів, доходить до тисячі в нових преміальних авто. Продавці бюджетних машин не готові платити 100 доларів і більше, тому рідний пробіг легко зчитати з блоків, навіть якщо на панелі він скручений. Якщо в дорогій машині таки скрутили з блоків, є інші методи перевірки, є дилерські бази, де вона обслуговувалася в Європі чи Україні. Хоча не завжди є машина у цих базах. У загальному оцінюється стан машини візуально, хоча деколи продавцю вигідніше купити взагалі новий салон. Якщо вже машини ніде нема і все «почищено» (таке рідко, але буває), то ми клієнтів попереджаємо: тут може бути змотаний пробіг.
От минулого тижня був у нас бус «Renault», пригнаний з Європи. Для дешевшого розмитнення пробіг намотали вперед. І от саме в цій моделі, коли намотуєш пробіг на панелі, то він підтягується і на блок. Після розмитнення пробіг на панелі змотали, а на блоці він таким і лишився. Продавець клянеться, що пробіг намотував, пробиваємо по базах – нема, просимо якісь документи з обслуговування – нема. Ніхто нічого не може довести. І клієнт саме через це відмовився купувати машину.

«Утопленика» не впізнаєш

Машини, які були у воді, – це одне з найскладніших завдань. Звісно, вони є на ринку. Все залежить від того, наскільки високо була вода. Якщо вище капота, то це вже все. З’єднання, дроти – вони всі починають окислюватись, це потягне за собою постійні збої в електроніці, це як бомба уповільненої дії. Зараз ви купили машину – все ОК. Поїздили місяць, другий, третій, рік, за цей час всі електронні з’єднання почали окислюватися – і пішов один глюк, другий. Ви їдете – відкрився багажник, чи потухли фари, чи включилися двірники. «Утоплеників» брати не рекомендуємо, але їх вичислити дуже важко. От якщо зі США машини ідуть через аукціон, то там зазначено: була під повінню. Якщо у нас, то можна так зробити машину, що вона не виглядатиме підтопленою: все знімається, просушується. От в неті пишуть статті про те, як вичислити «утопленика», приміром, через затхлий запах у салоні і т. д. Це просто смішно. Там можна все зробити. До того ж зараз є така модна послуга, як детейлінг, це поглиблена мийка. Хлопці роблять чудеса, вони виймають кожен шурупчик з салону, розбирають всі обшивки, вичищають до стану нового авто. Якщо ви вже купили «утопленика», то з часом зрозумієте, що це він, але нема ніякої технології, як при покупці це перевірити.

Такого й не придумаєш

Автомобіль з найбільшим змотаним пробігом, який ми бачили, то бус «Renault Trafic» у Львові: рідний пробіг був 820 тисяч, а на спідометрі – 160. Була ще «ŠKODA Octavia» 2010 року: 180 тисяч на панелі, а на блоці управління – 605. Кажем продавцю: «Та у вас тут 605 тисяч показує» А він: «Та як так, я ж в поляка брав, то було 420…» Тобто і він скрутив, і перед ним скрутили.

Ще нюанс: всі, хто займається перепродажем, – психологи, вони можуть людину налаштувати на покупку різними методами. Недавно ми у Львові дивилися бус – все підходить, їдемо на тест-драйв. І продавець створює ажіотаж. Телефонують йому: «От ви з Рівного? Я за годину скажу, чи машина ще вільна…» І так зо три рази. А збоку видно на екрані телефона, що виклики йшли від абонента «тато».
Що стосується кузова, то найгірше, що бачили, – це приварений дах. Машина порізана по стойках, а дах від іншої. Бачили й авто, складені з двох половин чи навіть приварених четвертин.

Всі, хто займається перепродажем, – психологи, вони можуть людину налаштувати на покупку різними методами

Якщо є клієнт і він має на приміті 5 машин, то 1-2 з них добрі. Нормальна машина з адекватною ціною продається за 1-2 дні, авто, що «висять» більше тижня, або в поганому стані, або ціна на них завищена.

Автор: Євгенія Ступ’як

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 34

Усі статті журналу МІСТО читайте тут

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.