FIINKA про топ-5 гуцульських мудрощів

Істинна гуцулка свого коріння ніколи не встидається. Саме так і робить артистка, авторка проєкту «Ліжник TV» Ірина Вихованець FIINKA. Вона...

4 Липня 2021 Пасайлюк Вікторія

Істинна гуцулка свого коріння ніколи не встидається. Саме так і робить артистка, авторка проєкту «Ліжник TV» Ірина Вихованець FIINKA. Вона хизується рідним діалектом і рекламує гуцульську культуру, де тільки можна. Дівчина змалку збирала кумедні мудрощі з гуцульського життя – списала вже цілий грубий зошит.


1. «Баба – як дідько: нікому не уступит, хіба би її миш напудила».

Гуцульські жінки насправді геть не такі, як про них часто кажуть. «Це не баба-грім, яка здатна гори звернути і коня на ходу спинити. Ні, це не наша історія, це в москалів так. Гуцулка – найперше ладна ґаздиня, і покірна, і гарна – такою чоловік завжди перед гостями хизується. Але як тільки гості вступаються з хати, то покірна гуцулочка стає справжньою відьмочкою, – сміється Іра. – Знаєте, як кажуть: «Я так чоловіком керувати вмію, що він у мене такий благонький стає, що всі павуки по хаті ним мож знімати».
Насправді гуцулка має унікальну жіночу мудрість – так уміє зі своїм чоловіком заговорити, що то як ціле мистецтво. Вона і темпераментна, і пристрасна, і ніжна, й тендітна водночас.
«Ви подивіться, як гуцулки вбрані: намисто, зґарди на шиї… – говорить артистка. – Коли моя баба вмерла, то всю труну встелили такими хустками, що була як писанка».

2. «Йой, та не борони – най грішит, най має з чого каятись».

Ніхто не ідеальний, тому гуцули ніколи нікого не засуджують і не читають моралі, як кому треба жити. Навпаки – все обкрутять як жарт. Завжди обходиться без негативу і з розумінням. «Нема в нас такого, що все – ґвалт: «кров пустили, кості по підлозі», – сміється Іра. – У кожного є право на помилку чи свій вибір».

3. «Від того, шо будеш заглядати шчєста курці в сраку, вона си скорше не знесе».

Гуцули ніде не поспішають, бо мають легкий підхід до життя. Певно, за то їм і дається все без надриву. Навіть гуцульський танець, і той «легонький» – без різких рухів.
У гуцулів є своя сієста – майже як в іспанців. В обід вони полюбляють подрімати годинку-дві. Але то не від лінощів – гуцул звик прокидатися вдосвіта, обійти худобу і далі гарувати коло господарки.
«Та як би важко не було, гуцул вміє «пошулудіти» і знайти все, що треба для доброго життя, – каже Ірина. – Гуцул все має і при цьому нікуди не гониться. Доки кавалєрське сонце не зайде, він ся не руше».

4. «Нашо то лікувати? Ви шо не знаєте, шо шклєнка сильніша від шпріца?»

Настоянки на травах гуцули здавна вміли робити, і вони справді роблять дива з організмом – здатні вилікувати багато болячок. Найпотужніша і найвідоміша – настоянка з джинджури, яку гуцули називають просто «корінь» – будь-який горянин зрозуміє, про що йдеться.
Іринина прабабця, котра в доброму здоров’ї прожила 95 років, щодня потягувала собі по 25 г цілющої настоянки на карпатських травах. «У нас в хаті завжди був «корінь», – каже артистка. – І я майже ніколи не слабувала. Як десь колись чи дере в горлі, чи закололо в боку, то зразу мені давали кілька ложок тієї настоянки – і все як рукою знімало».

5. «Гуцул без співанки – як хлоп без господарки».

У гуцулів усе життя – на співанках. Співають усі. Причому часто ще й на ходу вигадують слова і навіть влаштовують пісенні батли між собою. Інструменти грають всі, що під рукою, – такий собі музичний розгардіяш. Тому не дуже й розбереш, чи гуцул чисто співає, чи, може, трохи фальшує. Але завжди виходить дуже гарно.
«Моя мама розказувала, як у 90-ті роки якось у будній день вся вулиця залилася музикою, галасом і співанками, – усміхається Іра. – Мама була шокована: в країні біда, злидні – геть не до веселощів, а гуцули знічев’я веселяться. Але то такий народ, що на щасті не звик економити».

 

Автор: Наталія Мостова

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 34

Усі статті журналу МІСТО читайте тут

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...