Втрати окупанта станом на 86 день війни

28700
Особовий склад
204
Літаків
168
Гелікоптерів
1263
Танків
3090
ББМ
596
Артилерія
93
Засоби ППО
200
РСЗВ
2162
Автомобільна техніка та цистерни з ПММ
460
БПЛА
13
Кораблі та катери

“В тебе немає захисту та порятунку”: переселенка про життя в окупованому Херсоні

Тетяна із сім’єю два з половиною місяці мешкала під російською окупацією у Херсоні. За цей час їм довелося пережити обстріли, дефіцит продуктів та медикаментів, а також втрату житла, яке конфіскували російські військові.

Тетяна разом із сім’єю планувала виїхати із Херсона в перші дні війни. Проте через великі черги з автомобілів такої змоги не було. А згодом місто окупували російські війська, пише Суспільне.

“Почався, як у нас там кажуть, терор у прямому сенсі цього слова. За українську мову, за українське якесь слово тебе могли просто забрати. Забрати в невідоме місце”, — каже Тетяна.

Жити в окупованому Херсоні ставало дедалі важче. Продуктів не було. Окупанти почали грабувати магазини.

“Ми без харчів були. А потім, коли ще й зайшли військові РФ, почали все виносити, мародерити всі магазини. Вони навіть відділення “Нової пошти”, які ще не відкрилися, але там були якісь речі, – вони це все забрали”, — розповідає жінка.

Щоб вижити, люди за високими цінами купували продукти в місцевих фермерів. Херсонці почали виходити на проукраїнські мітинги. Когось з учасників пізніше катували росіяни, а хтось просто зник. Вона часто чула крики про допомогу, але вдіяти нічого не могла, каже Тетяна.

“У тебе немає захисту, в тебе немає порятунку. В тебе немає нікого, хто тобі допоможе. Ти навіть виїхати не можеш з того міста, ти не можеш себе захистити. Робочих місць немає. Люди, які там живуть, навіть пенсії не отримують”, — каже жінка.

Тетяна згадує, коли у квартиру до неї прийшли російські військові.

“Дивлюся, стоять, і їх дуже багато. В мене почалася паніка. Я схопила телефон і кинула за ліжко, тому що в мене там картинки були й те, що вони не люблять. Відчиняю двері, а вони заходять такі: “Ім’я, прізвище, де ваш телефон?”. Один каже: “У тебе три хвилини, або ти виходиш, або ні”, — пригадує жінка.

Тетяна схопила дитину, речі, що були під руками, та вибігла з квартири в домашньому халаті та тапках. Переночувавши в сестри, вранці з дитиною, чоловіком та ще трьома людьми почали шукати шляхи виїзду з Херсона. Вирвавшись з міста, Тетяну із сім’єю врятував незнайомий чоловік, який їхав попереду. Він сказав, що на міні підірвалися два автомобілі. Тож маршрут довелося змінити.

“Ми почули, що починається стрільба. Стріляють по сусідній автівці. Ми почали втікати. Нас врятувало те, що був дуже сильний туман, а ми їхали на світлому авто”, — пригадує подробиці втечі з Херсона Тетяна.

Дорогою жінка із сім’єю минула вісім російських блокпостів. У людей перевіряли телефони, документи. Чоловіків роздягали до пояса: дивилися, чи немає українських тату. Родина з Херсона поселилася на Івано-Франківщині.

“Нас прийняли до себе бабуся із дідусем, які допомагають нам. Просто — чужі люди, вони дуже піклуються”, — розповідає жінка.

Зараз Тетяна, її донька та чоловік — у безпеці. Проте переживають за родичів, які все ще живуть у рідному Херсоні.

Loading...