Мед Атлант

Код нації: в Україні відзначають День вишиванки

Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають Всесвітній день вишиванки. Цьогоріч свято припадає на 18 травня. Вишита сорочка – це національний одяг та частина культури українського народу. Вишиванку вважають оберегом – магічним і сакральним.

Історію виникнення особливої української вишивки пов’язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані – такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Прикарпатські вишиванки:

На Прикарпатті вишиванки, найперше, різняться за чотирма етнічними регіонами. Якщо на Опіллі надавали перевагу рослинним орнаментам, то у селах Гуцульщини досі люблять геометричні узори й численні відтінки. Різноманітність геометричних орнаментів і червоно-чорну гаму кольорів має Бойківщина, тоді як на Покутті сорочку могли прикрасити чотирма і навіть п’ятьма узорами, аби підкреслити майстерність жінки та багатство вишивки. Втім, у давні часи майстрині мали улюблені відтінки, техніку та вподобання не лише у регіоні, але й у кожному селі і районі, а тому саме за сорочкою визначали, з якого села прийшов газда.

Вишивки Івано-Франківщини прикрашають чіткі геометричні фігури, які часто з`єднуються в одну широку лінію, утворюючи динамічний орнамент. Старовинними місцевими техніками є “колення” і “кручення”, які є досить складними у виконанні. На Івано-Франківщині завжди пишно декорували рукави. На одній сорочці поєднували багато технік вишивання: від “білих по білому” до “писаних” – суцільно “замальованих” нитками елементів. Особливими є вишивки села Космач. Яскраві жіночі сорочки з горизонтальними уставками, на яких переважає красива осіння гама. А от снятинські сорочки славились “рукавами-червонянками”, вишитими бавовняними нитками. Цікавими були покутські вишиванки. Чого варті лише місцеві назви візерунків: кучері звіздаті, чубаті, вусаті цілі, клинчасті головочки, зерняткові, чубаті, черковці, сливкові.

МІСТО також підготувало для вас цікаві віршики українською.

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

– На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.
***
А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

***
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

Червону калину, зелені листочки,

Щоб були щасливі доні і синочки.

Й рідні вишиванки їх оберігали

Від біди в дорозі діток захищали.

Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво…

 

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...