ЖИТТЯ БЕЗ БОЛЮ ТА СТРАЖДАНЬ

     Він не вірить в дива, бо звик опиратися лише на доведені методики та чималий власний досвід у лікуванні важких онкологічних хворих. І часто стає для своїх пацієнтів останньою надією дожити залишений невиліковною недугою час із гідністю, без нестерпних мук. Лікар анестезіолог – реаніматолог вищої категорії, кандидат медичних наук Ісаєв Віктор Павлович до 2014 року працював у Донецькому обласному протипухлинному центрі ім. Академіка АМНУ, Героя України Г.В. Бондаря. У 2005 році захистив дисертацію на тему “Лікування хронічного больового синдрому у онкологічних хворих методом хімічної денервації”. Отримав 7 деклараційних патентів. Завдяки цьому методу багатьом людям вдалося позбутися неконтрольованих страждань. Нині він продовжує свою практику в Івано-Франківську – рятує від болю невиліковно хворих у місцевому хоспісі. Разом з тим передає свої знання майбутнім лікарям.

– Вікторе Павловичу, ваш професійний шлях розпочався із Донецького протипухлинного центру, а сьогодні ви викладаєте в ІФНМУ. Як так сталося?

– До Івано-Франківська я переїхав з Закарпаття, де свого часу запросили очолити хоспіс у Виноградові, чим і займався, поки його не ліквідували. Вийшло так, що роботи нема, а чималий досвід є. В Івано-Франківському національному медичному університеті мене добре знали і прийняли асистентом кафедри анестезіології та інтенсивної терапії. За плечима досвід роботи та стажування не лише в Україні, але й за кордоном – Німеччина в\ч 10746, США, Словаччина, Угорщина, Польща, Австрія.

– Ви рятуєте пацієнтів від нестерпного болю, за що свого часу отримали прізвисько «Лікар Неболить»…

– Так, була така історія. На той час я знеболював хлопця, який отримував на добу до 20 (!) ампул морфію. Уявіть, що це означає. Я ж натомість проводжу операції, які дозволяють хворим без пекельних мук дожити відведений їм час. Цей метод, на відміну від традиційного застосування наркотичних анальгетиків, не викликає звикання. В мене були пацієнти, які намагалися тамувати біль за допомогою 2 тисяч ампул морфію на рік. Через такі дози у хворих виникає звикання, почуття безнадії, депресія, втрата апетиту і взагалі інтересу до життя. І це пекло не лише для них, але й для родичів, котрим не сила дивитися на ці страждання. Після мого втручання пацієнти можуть значно покращити якість життя, забути про біль і присвятити себе улюбленим справам. 

– У чому полягає ваш унікальний  метод лікування болю? 

– Його дія полягає у блокаді больових імпульсів на рівні корінців спинного мозку. Онкологічні хворі 3-4 стадії у 95 % випадків мають метастази в спинний мозок, що надалі стає причиною непогамовного, нестерпного болю. Якщо такому пацієнту ввести морфій дом’язево, він заблокує біль на рівні кори головного мозку, але не більше. Тож що роблю я? Залежно від локалізації болю ставлю катетер в епідуральний простір, який граничить оболонкою зі спинним мозком. Вводяться місцеві анестетики (лідокаїн, бупівакаїн) у сполученні з ненаркотичними протизапальними та гормональними препаратами, які безпосередньо діють на вогнище запалення. Блокується больовий імпульс на рівні корінців спинного мозку. Якщо людина попередньо отримувала наркотичні анальгетики (морфій, або інші) і звикла до них, в катетер вводиться доза на порядок нижче (1\10, 1\20).

– Цей метод універсальний для хворих з будь якою локалізацією пухлин?

– Саме так: пацієнт каже, де болить, а я знаю, куди колоти. Метод знеболення підходить за різних локалізацій. Знеболювальний ефект настає після блокади больових імпульсів на рівні поперекового, грудного, шийного відділів хребта, що відповідають за іннервацію певних органів. Філігранна робота не має права на помилку, бо на вагах життя людини. Скажімо так, добиратися до шийного відділу хребта – це як на вежу дертися – чим вище, тим складніше і небезпечніше. Ця майстерність шліфується роками.

– Сьогодні ви навчаєте студентів – передаєте власний досвід і вміння?

– Скажу так – студенти отримують теоретичні знання. Не всі з них –  майбутні анестезіологи. Практичні навички потребують тривалого часу. Незначна частина анестезіологів виконує епідуральну аналгезію на рівні поперекового, грудного відділів хребта на період оперативного втручання до 3-5 діб. А вище – вежа… Лікування хронічного больового синдрому суттєво відрізняється технікою виконання, комбінацією ліків. В середньому  воно триває від 1 до 3 місяців. Допомога надається в стаціонарі, амбулаторії, або на дому. Догляд за катетером, введення препаратів можливе навіть людям похилого віку при дотриманні правил асептики. Попри все, в будь-який час надаю консультацію за телефоном 050-533-49-37, або оглядаю повторно. Я – фахівець своєї справи й радо ділюся досвідом на наукових конференціях, з’їздах, та й загалом хочу, щоб люди знали, зверталися за кваліфікованою допомогою. Адже  впродовж 43 років я забезпечую пацієнтів, які страждають на онкозахворювання, ефективним знеболенням. Щоб вони, бодай покращили якість життя.

– Тобто зняття больового синдрому – це лише початок комплексного лікування?

– Звичайно. Я використовую метод очищення крові на клітинному рівні – мембранний плазмаферез, гемосорбцію. Завдяки чому частково виводяться ракові клітини, ендотоксини після хіміо-, променевої терапії. Ефективність процедур підтверджується лабораторно – помітне зниження онкомаркерів. Окрім того, сертифіковане МОЗ України лазерне або ультрафіолетове опромінення крові з перекиснем водню, що призупиняє нескінченне множення ракових клітин (апоптоз). Я, звісно, не чарівник і вилікувати онкологічних хворих 4 стадії не в змозі, але позитивний результат помітний.

– Ви виїжджаєте до своїх пацієнтів на дім?

– Так. Окрім роботи в ІФНМУ маю кабінет для проведення занять зі студентами в хоспісі, приймаю участь у виїзній бригаді на дому. Свого часу об’їздив всю Україну, надавав допомогу хворим ближнього і дальнього зарубіжжя. Головне, аби люди знали, адже багато онкологічних хворих помирають вдома від болю. Патологічні переломи хребта, пролежні, інвалідність приковують до ліжка.  Таких хворих вже не бере жоден заклад. Больовий синдром…, призначають морфій, але й він не завжди діє, або потребує збільшення дози. Замкнуте коло. Так і тягнуть до останнього, виснажуються на фоні суїцидальних думок, бо нестерпний біль доводить до відчаю. Продовжена епідуральна аналгезія з підшкірною тунелізацією катетера гарантує тривале (до 3 років) та якісне знеболення. Людина має право і достойна жити без болю. 

На схід зараз не поїдеш, але майбутнє за нами – після перемоги. Слава Україні!!!