Як синоптики прогнозують погоду

Прогноз погоди допомагає спланувати дозвілля та важливий для професійної діяльності в багатьох сферах — аграрній, транспортній, військовій тощо.

Вплинути на погодні явища ми не можемо, але прогнозування дає змогу бути готовим до змін. Тому цікаво дізнатися, чи складно робити погодні прогнози та чому вони не завжди справджуються.

Методи прогнозування погоди

Синоптики отримують карту для прогнозування погоди за допомогою спостережень і комп’ютерного моделювання. Для збору даних у кожному регіони України та інших країнах по всій планеті розміщено метеорологічні станції, де щодня фіксують температурні показники, швидкість вітру, атмосферний тиск і вологість повітря. Для точного прогнозу потрібен аналіз стану атмосфери як у горизонтальній площині, так і вертикальній.

Результати таких досліджень аналізують комп’ютери, які за допомогою складних розрахунків створюють математичні моделі погодних змін. Такий метод називають розрахунковим. Але прогноз погоди, отриманий з його допомогою, вважається не достатньо точним, бо комп’ютерна техніка не враховує усі фактори, що впливають на формування погоди.

Більш раціональним є метод прогнозування, що ґрунтується на досвіді та знаннях метеоролога. При цьому за даними спостережень складають прогностичну приземну та висотну карти погоди, аналізують їх і порівнюють з картами попередніх хронологічних періодів.

Такими методами можна спрогнозувати погоду на невеликий і середній часовий проміжок — 1–3 та 4–10 днів. Прогнози на місяць і довше базуються на уявленні про ритмічність атмосферних процесів і формуються на основі даних синоптичних карт за аналогічні періоди минулих років. Відповідно, їхня точність суттєво нижча, ніж у короткотермінових прогнозів.

Чому прогнози не завжди справджуються?

Масштабність і складність атмосфери Землі роблять неможливим вчасно зафіксувати всі її зміни. Так виникають прогалини та неточності у прогнозах. Бо, наприклад, незначні хаотичні зміни атмосфери в океані здатні спричинити значні погодні коливання на суходолі.

Простіше передбачити погоду на великій території, ніж для конкретної локації. Особливо це стосується опадів. Наприклад, якщо зливу обіцяє погода Івано-Франківська, є вірогідність, що дощ пройде лише в частині міста або за кілька кілометрів від нього.

У часовому проміжку погодні зміни також точно передбачити майже неможливо. Так, прогноз на тиждень найімовірніше буде точним лише половину або дві третини його тривалості.

Але технічні можливості сьогодення дають змогу значно збільшити точність і надійність метеопрогнозів. Окрім комп’ютерних симулятивних систем, для прогнозування почали використовувати штучний інтелект, який допомагає пришвидшити процес обробки даних, а отже, залишити людям більше часу для реагування на погодні виклики.