«Потрібно зберегти свою країну за будь-яку ціну»: історія воїна з Франківська на псевдо “Максюта”

Максим Домарацький з Івано-Франківська на псевдо “Максюта” понад два роки він воює з окупантами в складі мінометної батареї 206 батальйон територіальної оборони ЗСУ.

Починав свій шлях солдатом. Згодом набрався досвіду і восени 2023 року командир мінометної батареї клопотав перед командуванням батальйону про відправку “Максюти” на навчання і отримання первинного офіцерського звання — колектив бачив юнака своїм командиром взводу.

Про бойовий шлях бійця, мінометну справу і плани на майбутнє розповіли на сторінці підрозділу.

Як опанував мінометну справу

Мій шлях у війську розпочався в момент, коли події, які взяли свій початок з весни 2014 року, дійшли до логічної кульмінації – повномасштабного вторгнення. Перша думка була така: «Потрібно зберегти свою країну за будь-яку ціну». Для того, щоб виграти війну, потрібно вбивати ворогів. Після роздумів стосовно того, в якому напрямку краще розвиватись, було прийняте рішення опанувати фах, який передбачає вогневе ураження ворога у великій кількості – мінометний. Протягом багатьох місяців «тренувань» у бойових умовах на різних напрямках приходив досвід, нові навички та бачення стосовно того, як знищувати противника. Мій підрозділ знищував російську піхоту на Херсонщині, Харківщині та в різних куточках Донеччини, та продовжує виконувати бойові завдання до цього часу.

Шлях мій – простий. Служив, та виконував бойові завдання спочатку в якості помічника кулеметника, потім – навідника мінометного розрахунку. Згодом було прийнято рішення стати офіцером та очолити мінометний взвод. В мене не було бажання зробити хорошу, військову кар’єру. Моє рішення ґрунтувалось на розумінні очевидних речей – перемогти нашого одвічного ворога можливо лише тоді, якщо ти будеш сильнішим, розумнішим та кращим за нього.

Найважливіше в роботі мінометного розрахунку

Найважливіше – точність. Точність та злагодженість дій розрахунку, від моменту отримання команди на бій, до закінчення вогневого завдання. Низький час реагування та чіткі дії особового складу забезпечують своєчасне та ефективне ураження противника, яке, в свою чергу, забезпечує прикриття нашої піхоти.

Серед військових є відома фраза – «піт артилерії рятує кров піхоти». Кожен боєць мінометної батареї розуміє, що від нього залежить безпека та життя його побратимів в траншеях на лінії зіткнення.

Як має закінчитись війна

Лише перемогою України. Однозначно. Тільки у тому випадку, якщо ми відібʼємо кожен метр окупованої землі, ми зможемо забезпечити мир на довгі роки. В іншому випадку, з різною періодичністю буде повторюватись 24 лютого 2022 року. Це гіркий факт, який треба сприйняти та діяти.

Плани на майбутнє

Жити. Одружусь, побудую сімʼю та буду жити для них. Буду працювати над тим, щоб створити їм такі умови, в яких вони не проживуть те, що прожив я. Буду зустрічати теплі промені весни у горах та лісах, разом із ними. Буду радіти кожній секунді свого життя, яке я проведу після перемоги. Завдяки безпосередньої участі у війні, смак «мирняку» відчувається зовсім по-іншому. Так, як не відчує ніхто інший, окрім мене та подібних мені.