Гасне світло — палає нафта: як росія та Україна ведуть енергетичну війну

Богдан СКАВРОН

Загарбницька війна, яку російська федерація вже третій рік веде проти України, не обмежується лише бойовими діями на лінії фронту. Окупанти завдають масованих повітряних ударів, руйнуючи об’єкти енергетичної інфраструктури у глибокому українському тилу. Натомість українські дрони пролітають сотні кілометрів та бомбардують нафтопереробні підприємства і нафтосховища на території  рф. Такий обмін «енергетичними» ударами матиме свої наслідки як для України, яка втрачає потужності своїх електростанцій, так і для економіки росії, що сильно залежить від нафти. 

Від перших днів повномасштабного вторгнення російські агресори завдають ракетних ударів далеко углиб української території. Відколи ж на озброєнні в окупантів з’явилися іранські безпілотники  «шахеди», комбіновані повітряні атаки з використанням крилатих ракет, дронів-камікадзе  та балістики стали постійним атрибутом цієї війни. Захиститися від них стає дедалі важче, особливо в умовах дефіциту засобів ППО, який почав гостро відчуватися від початку 2024 року в умовах затримки допомоги від США.

Чому росія атакує об’єкти енергетики

Мабуть, не випадково саме навесні цього року, коли запас ракет для західних систем протиповітряної оборони виснажився, російська армія відновила масовані ракетно-дронові атаки на енергетичні об’єкти України. Як і під час зимових ударів 2022-23 років, які спричинили запровадження графіків відключення електроенергії, держава-агресорка знову намагається занурити українців у темряву. 

Майже одночасно з повітряними ударами по цивільній інфраструктурі посилилися спроби російських окупантів прорвати українську лінію оборони на фронті. Аналітики стверджують, що в такий терористичний спосіб окупанти намагаються змусити Україну погодитися на «мир» на умовах росії. 

Зокрема, військовий експерт співголова ГО «Права справа» Дмитро Снєгирьов стверджує, що в російській воєнній доктрині міститься теза про можливість завдавання ударів по енергетичній інфраструктурі противника з метою «примусу до капітуляції». У цьому контексті він нагадав цинічну заяву прессекретаря президента росії дмитра пєскова після масованих повітряних ударів про готовність рф до «мирного» діалогу на російських умовах.

Експерти Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що масовані удари армії російської федерації  по українських енергетичних об’єктах спрямовані також на послаблення українського оборонно-промислового потенціалу.

«Російська  ударна кампанія погіршує потужність України з виробництва електроенергії… Путін, ймовірно, сподівається запобігти виходу української оборонної промисловості на рівень майже самозабезпечення в довгостроковій перспективі, оскільки потужна оборонна промисловість може поставити Україну в хорошу позицію для захисту від майбутньої російської агресії та значно зменшити залежність України від західної допомоги», — наголошують в ISW.

Куди б’є ворог

Як зазначають в «Укренерго», цього року ворог змінив свою стратегію енергетичного терору.  Взимку 2022-23 років росія била одночасно по багатьох енергообʼєктах, намагаючись занурити всю країну в довготривалий блекаут або домогтися повного колапсу енергосистеми.

Тепер росія концентрує удари на меншій кількості обʼєктів, але щільність і масштаб їхніх обстрілів став значно більший. Якщо під час попередніх масованих атак на енергообʼєкт прилітало два-три дрони, то сьогодні — 10-20. Мета таких атак — відрізати від енергосистеми регіони з великим споживанням. Переважно це промислові центри — Харківщина, Одещина, Дніпропетровщина. 

Наприкінці березня, в день наймасованішого російського удару по українській енергетичній інфраструктурі за більш ніж два роки повномасштабної війни, ворог поцілив ракетами по ДніпроГЕСу. 11 квітня російські ракети знищили Трипільску ТЕС в Київській області, а перед цим — Зміївську ТЕС у Харківській області. Пізніше внаслідок російської масованої ракетної атаки було відключено магістральну повітряну лінію «Укренерго» в західному регіоні.

За оприлюдненою офіційно інформацією, найбільший приватний енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова втратив 80% потужності, державні «Центренерго» — 100%, «Укргідроенерго» — 35%. Одну із шести електростанцій ДТЕК зупинено надовго, решту — компанія намагатиметься відновити до зими. 

Міністр енергетики України Герман Галущенко у коментарі в ефірі національного телемарафону 5 травня повідомив, що збитки, завдані енергетичній інфраструктурі України, перевищили один мільярд доларів і продовжують зростати. Міністр наголосив, що основних пошкоджень внаслідок масованих атак зазнали об’єкти теплової та гідрогенерації, а також системи передачі електроенергії.

Чи вистоїть українська енергетика

Після нічного масованого повітряного удару 8 травня «Укренерго»  попередило про ймовірність запровадження графіків споживання електроенергії в усіх областях. Тієї ночі росія випустила по Україні понад 70 дронів, крилатих та балістичних ракет різних типів і модифікацій. Про пошкодження трьох теплоелектростанцій повідомили в ДТЕК.

Подальші прогнози залежатимуть від того, наскільки масштабними будуть нові російські атаки та спричинені ними руйнування. Якщо росія зруйнує всі ТЕС, то без запровадження графіків, вважають експерти, обійтися буде складно.

Найімовірніші відключення світла прогнозують у липні—серпні, коли споживання традиційно зростає через спеку, а атомні енергоблоки — на планових ремонтах. Влітку споживання коливається в межах 10-14 ГВт, взимку — 13-18 ГВт. Минулої зими атомні електростанції несли максимальне навантаження — близько 8 ГВт, решту забезпечували гідроелектростанції, ТЕС і ТЕЦ. 

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук заявив, що в Україні знову можуть запровадити графіки відключень світла, якщо не буде відновлено зруйновану теплову генерацію, а також не вистачатиме обсягів електроенергії, яку Україна вже отримує з Європи у рекордних обсягах.

Голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький  вважає, що стратегічно Україна має рухатись до децентралізованої генерації: 200 малих електростанцій набагато важче зруйнувати, ніж 20 великих. Йдеться про газотурбінні установки, електростанції на біомасі та системи накопичення енергії. Щоб в Україні почали будувати такі станції, «Укренерго» планує до кінця року коштом запозичень сплатити генерації близько 19 млрд грн боргу на балансуючому ринку. Одночасно з цим уряд має ухвалити рішення, які зупинять зростання боргу споживачів перед «Укренерго», котрий становить 30 млрд грн. 

Попри песимістичні прогнози експертів щодо можливого здорожчання електроенергії для побутових споживачів до 3-3,5 грн за кіловат у зв’язку з великими втратами в українській енергосистемі  26 квітня український уряд ухвалив рішення про продовження пільгової ціни на електроенергію для населення — 2, 64 грн. Однак невідомо, як довго він діятиме. На початку травня голова Держенергонагляду Руслан Слободян припустив можливість «залучення внутрішніх резервів» для відновлення енергетики, тобто перегляд тарифу на електроенергію вже цього року.

Мета ударів по російських НПЗ

У кремлі цинічно стверджують, що російська армія посилила свої удари по енергетичних об’єктах України у відповідь на атаки українських дронів на підприємства нафтопереробної промисловості на території  рф. «Нещодавно ми бачили серію ударів по наших енергетичних об’єктах, і ми були зобов’язані відповісти», — заявив так званий російський президент володимир путін.

Справді, від початку 2024 року українські ударні безпілотники почали долітати вглиб території  рф, вражаючи важливі стратегічні цілі, пов’язані з російським ВПК, та головне — нафтопереробні заводи, один зі стовпів російської економіки. Мета таких атак зрозуміла — викликати дефіцит пального у державі-агресорці, зменшити економічний потенціал росії та завадити їй активно вести бойові дії у загарбницькій війні проти України.

За інформацією президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, всього в росії нараховується 74 НПЗ, понад 30 з яких розташовані в європейській частині рф. Власне вони й забезпечують потреби російського армійського угруповання у війні проти України — звідси постачають пальне для військової техніки окупантів. 

Загалом від січня до початку квітня 2024 року було відомо про понад півтора десятка атак по російських нафтопереробних потужностях і нафтобазах. У середині квітня видання Newsweek повідомило, що атаки українських безпілотників по нафтових об’єктах рф можуть призвести до втрати 10% потужностей  нафтопереробки в другому кварталі 2024 року.

Куди долітають дрони

Атаки на російські нафтопереробні потужності здійснювалися від самого початку повномасштабного вторгнення. Донедавна це були об’єкти, розташовані недалеко від кордонів України — в краснодарському краї, в ростовській, брянській чи курській областях. 

Переломний момент стався на початку квітня, коли удару було завдано по потужностях, де збирають аналоги іранських «шахідів», та заводу «Танеко» в татарстані — третьому за величиною російському НПЗ, розташованому більш ніж за 1200 км від українського кордону. В американському Інституті вивчення війни (ISW) відзначили, що удар пошкодив основну установку, яка відповідає за половину переробки нафти на цьому НПЗ. 

Окрім того, українські дрони долетіли за 1000 км до підприємства «Новатеку» на Балтиці, спричинивши пожежу на нафтовому терміналі. У зоні ураження, окрім татарстану і ленінградської області, опинилися також НПЗ у карелії, башкортостані, в кіровській та навіть оренбурзькій областях. За інформацією BILD, вже цього року Україна може вперше застосувати дрони з дальністю ураження до 2000 км. 

Проблеми російської нафтопереробки

Удари українських дронів по російських НПЗ особливо дошкульні, оскільки, як зауважив аналітик Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Ной Сілвіа, встановлене на них західне обладнання росії складно замінити в умовах запроваджених щодо неї санкцій.

На кожному російському НПЗ є західне обладнання, яке продавали та встановлювали американська UOP («дочка» Honeywell  International) та швейцарська ABB, спеціалісти цих компаній також займалися його обслуговуванням. Обидві компанії припинили працювати у росії після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

За інформацією Reuters, російська нафтова компанія «Лукойл» зверталася до двох китайських компаній із проханням відремонтувати пошкоджену установка каталітичного крекінгу (КК-1) на нижегородському НПЗ. «Китай має потрібну технологію. Але дуже часто це означатиме дорогу заміну всієї установки замість нормального, дешевого, регулярного ремонту», — повідомило агентству власне джерело.

За оцінками аналітиків, скорочення нафтопереробних потужностей, імовірно, змусило росію імпортувати бензин із Казахстану та Білорусі на початку квітня, щоб усунути дефіцит і спробувати запобігти зростанню внутрішніх цін на пальне. Обсяги виробництва бензину в росії вже впали на 15%, а ціна досягла максимуму вперше від осені 2023 року.

Щоправда, військовий експерт Петро Черник вважає, що коефіцієнт ураження російських нафтопереробних заводів слід піднімати до 30-50%, щоб ефективніше вплинути на можливість ведення окупаційною армією активних бойових дій, спричинивши паливний «голод». 

«Як приклад, танк Т-90 «їсть» на добу в межах до однієї тонни дизельного пального та 100 кілограмів мастила. У зоні окупації — близько 3000 танків, це 3000 тонн на добу, не враховуючи автомобілі, генератори, інші види техніки. Якби [ураження НПЗ] йшло вгору, то може дійти до того, що окупантам просто бракуватиме палива», — пояснив він.

Поки що ці удари по нафтопереробній галузі росії не призвели до того, що ворогу нічим заправляти свої танки. Та й кремль зробить усе, щоб це сталося в останню чергу, навіть ціною гострого дефіциту пального на російських заправках. 

Чи подорожчає нафта

Ще наприкінці березня британське видання Financial Times повідомило, що влада США нібито закликала Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи через побоювання значного зростання світових цін на нафту. У Вашингтоні говорять, що цього року ціна вже зросла на 15% — до $85 за барель,  що призвело до зростання вартості бензину в США. Таку ситуацію начебто можуть використати для критики адміністрації Байдена перед цьогорічними виборами президента.

Однак удари дронів по російських нафтопереробних заводах хоч і призвели до певної втрати потужностей в нафтовому секторі рф, але ніяк вплинули на обсяги видобутку та продажу російської нафти. Ба більше, відсутність переробки спонукатиме росію продавати ще більше сировини за кордон, зокрема в Індію, Китай і Туреччину, причому зі значними знижками. Як відомо, Індія і раніше закуповувала російську нафту у великих кількостях, переробляючи її на своїх НПЗ та продаючи нафтопродукти далі по світу.

Запроваджена «Великою сімкою» наприкінці 2022 року цінова «стеля» для російської нафти у $60 призвела до того, що держава-агресорка вимушена продавати свою нафту з дисконтом (за останніми даними Казначейства США, це приблизно $17-18 за лютий цього року). Однак кремлю цього цілком вистачає, щоб фінансувати війну проти України та ще трохи залишати собі «для розвитку».

За підрахунками експертів, в середньому на війну проти України росія витрачає $10 млрд на місяць. Влітку 2023 року лише на експорті нафти росія заробляла $15 млрд  на місяць. Тож російська економіка досі живить машину війни саме завдяки величезним доходам від продажу нафти.