Роблю те, що подобається: як дівчина з Франківщини з 15 років виготовляє свічки

Вікторія Венгрин з села Гута що в Солотвинській громаді, почала робити свічки ще у 15 років. Пригадує, що дуже хотіла мати власну справу. А обравши свічки — точно не прогадала, бо знайшла роботу для душі.

«Мені завжди подобались свічки. Тому я замовила для себе перший віск, форми, ароматизатори і почала пробувати творити. Робила все, як відчувало серце. Особливих курсів не проходила, а всі нюанси вивчила вже на практиці, — пригадує дівчина.

Трохи згодом, перед Стрітенням, Вікторія зробила свічку з вощини і виклала на свою сторінку в інстаграмі. Люди почали писати їй, робити замовлення і дівчині це припало до душі ще більше. 

«Коли я зараз дивлюся на ті перші свічки, то не розумію, як їх міг хтось купити. Але це все був досвід. Зараз я розумію, що це на 100% моє заняття. Постійно хочеться придуматувати нові форми, аромати, розвиватися у справі, — каже Вікторія.

Родичі підтримували дівчинку та всіма способами допомагали розвиватися в новій справі. 

Майстриня пригадує, що на початку нюансів у цьому ремеслі було багато. Їй важко було підібрати ідеальне відношення воску та ароматизатору, але з часом в неї все вийшло і зараз жодних труднощів не виникає.

В процесі особливу увагу потрібно приділяти температурі воску, щоб на готовому виробі не утворились тріщини, мокрі плями або не зробився фростинг (візуальне враження, ніби свічка покрита морозом).

Раніше, коли Віка тільки починала працювати, дістати матеріали було доволі важко. Та й зараз їх не придбаєш в Івано-Франківську. Все потрібно замовляти через інтернет. 

«Я навіть трохи рада, що у Франкіську немає фізичного магазину з матеріалами, бо я б звідти не вилазила, — усміхається дівчина.»

Асортимент у майстрині наразі дуже широкий. Лише палітра ароматів налічує понад 25 запахів. Кожен може підібрати для душі — солодкий, кислий, притомний, легкий. Вона виготовляє фірмові свічки, такі як пряники, ялинки, гарбузики, сердечка, скульптури та інші. Є також свічки в різних тарах — склянках, банках, кашпо. Ну і звичайні вертикальні свічки з різним декором.

Також свічки можуть бути з різного воску. Дівчина має в асортименті три види: парафіновий, соєвий та бджолиний. 

«Парафін вважається продуктом нафтопереробки і є дещо шкідливим. Переважно в магазинах і є звичайні парафінові свічки. Тому я стараюся замовляти соєвий віск. Хоч він є трохи дорожчий, але набагато екологічніший. Так само бджолиний.»

Всі свічки виготовляються за однією технікою. Головне — мати гарний настрій та добрі наміри.

Найважчим етапом для дівчини є застигання свічки. Каже, що завжди важко дочекатися результату, щоб можна було її витягнути з форми. Застигають вони в силіконових формах які є різних типів. Деталізовану свічку набагато важко витягнути, щоб нічого не пошкодити. Для цього форму спеціально потрібно змастити ну і запастися терпінням.

Дівчина зізнається, що обожнює увесь процес створення свічок. Проте найбільше — контакт із замовником.

«Дуже подобається спілкування з клієнтом, коли разом підбираємо потрібний аромат або форму. Ще цікавіше, коли це свічки з таємними посиланнями. Спочатку вони виглядають, як звичайна свічка, а після 30 хвилин горіння можна побачити таємний надпис, який адресовано людині. Я завжди думаю, які емоції буде відчувати людина, яка це побачить. Це дуже приємно.»

Виділити найбільш популярну свічку серед всіх майстрині важко. Каже, що все залежить від сезону. В період Стрітення популярні Стрітенські свічки, взимку ялинки та пряники, на Валентина — сердечка.

Свої роботи дівчина продає в інстаграмі. Каже, що часто має оптові замовлення на магазини в інші області України.

«Зараз недостатньо робити гарні свічки, потрібно вміти їх просувати, фотографувати, показувати людям, пакувати та зацікавити. Думаю, це стосується і інших видів ручного мистецтва. Але набираюся терпіння та продовжую робити те, що дуже сильно люблю, — підсумувала дівчина.»