Брак питної води, порожні криниці та дефіцит продуктів: чим загрожує Прикрапаттю глобальна посуха

На Прикарпатті у сільських криницях зникає вода. Від такого «зневоднення» потерпають мешканці багатьох громад. І з кожним днем, кажуть люди, ситуація погіршується, а короткочасні дощі мало чим можуть зарадити. Води бракує не лише на побутові потреби, а навіть для пиття та худоби.

Пані Леся з села Горохолино, що на Богородчанщині, розповіла МІСТУ, що у неї та у її односельців рівень води у криницях критично впав. І тепер селянам доводиться щоразу ретельно розраховувати, а чи вистачить їм води, щоб навіть елементарне  приготування їжі не перетворилося на цілий квест.

«У криницях зараз по 50 сантиметрів води, а в декого взагалі її немає. У нас найбільша проблема – це вода для худоби. До прикладу у мене дві корови, їм на день потрібно 120 літрів. Додатково, щоб приготувати корм, також потрібна вода. А отже разом це близько 200 літрів на день. І це лише для тварин, а ще ж потрібно й самим приготувати їсти, випрати одяг та помитися,» — каже пані Леся.

Місцевим мешканцям доводиться жити у постійному стресі. У селі кажуть, купувати воду чи довозити у цистернах – не варіант, адже це постійні великі витрати. Тому люди рятуються, як можуть: викликають майстрів, які чистять та підкопують криниці, але й ці маніпуляції не завжди результативні. Адже, води вже немає навіть у підземних каналах.

Тим часом, довгожителі у селі заговорили про голод та суттєве здорожчання продуктів, адже через нестачу вологи постраждали зимові посіви. Придбати зерно, яке також може зрости у ціні, буде не всім по кишені. А, отже, доведеться продавати домашніх тварин.

«За своє життя я не памʼятаю, щоб була така біда. У всіх людей немає води. Думаю, усе через те, що взимку не було снігу, а тепер немає дощу. Через це озима пшениця висихає, вона немає потрібної вологості та жовкне й може не дати урожаю. Відповідно, що чекати людям — голоду,» – каже пані Леся.

Жінка пригадує, як невеликий потічок, який є в її селі, завжди був повноводним. Під час повені у 2008 році, навіть міг наробити великої шкоди. Показово те, що зараз потік зовсім пересох. І така ситуація склалася не лише в селі Горохолино.

На відсутність води також скаржаться люди з господарств в селищі Солотвин та інших селах цієї громади. І це попри те, що майже всі вони розташовані по два боки річки Бистриця.

«Коли ми тільки побудували тут будинок, а це приблизно 12 років тому, то води у нас було більш, ніж достатньо. Влітку ми вільно могли накачувати собі басейн води з криниці. Зараз економимо навіть на приготування їжі, щоб помити посуд. І це все при тому, що річка Бистриця від нас всього за 100 метрів. Якщо порівняти, яка повноводна річка була раніше, а яка вона зараз, то стає страшно. Все просто пересихає, — каже мешканка селища Солотвин Оксана.

Дефіцит води вже давно помітили й аграрії Прикарпаття. Клімат змінюється і з цим нічого не вдієш.

«Вологи мало. Є такий факт. Наразі сільгосппідприємства кажуть, що найбільше постраждав ріпак. Але останній тиждень почалась вегетація і тільки після цього вже можна буде робити певні прогнози. Попередні декілька днів були невеликі дощі. Потроху ситуація стабілізується, — каже заступник директора департаменту агропромислового розвитку ОВА Степан Вінтонович.

В Україні змінюється клімат, – коментує посадовець, – тому й така ситуація.

Синоптики фіксують, що на Франківщині середня температура на декілька градусів піднялася вище за її історичний рівень. На Прикарпатті тепер починають вирощувати культури, які раніше тут абсолютно не приживалися у відкритому ґрунті. Зокрема люди вирощують кавуни, баклажани, перці. Фактично все те, що раніше росло лише в приморських областях.

«Ми зараз маємо дефіцит води. На це дуже негативно вплинула відсутність снігу взимку. Якщо найближчим часом підуть рясні дощі, то вони можуть стабілізувати ситуацію, — підсумував Степан Вінтонович.

Тим часом, фермер з Богородчанщини Михайло Захарчук каже, що засуха фактично почалась ще з осені. Це було дуже помітно по траві, яку вони косять декілька разів на рік для своєї худоби. Якщо раніше вона йшла під сніг ще зелена, то минулої осені зовсім пожовкла.

«Ми посіяли спеціальний сорт трави. Косимо по 5 разів на рік. Завжди навесні вона сходила зелена, а зараз зовсім жовта. От якраз вчора боронував її, щоб трохи зібрати висохлу та вимерзлу частину. Окремо по зернових культурах ще не можу сказати, наскільки це на них вплинуло. Це вже побачимо в квітні, — каже Михайло Захарчук.

І хоча, у найближчий тиждень синоптики прогнозують на Прикарпатті опади, така невелика кількість снігу протягом більшої частини зими і дуже низькі запаси вологи в ґрунті “викликають особливу стурбованість у виробників зерна”. До слова, за останні 7 років така низька забезпеченість озимих культур вологою спостерігається вперше.