Країна, що не забувається

Поїздка в Ізраїль кілька років тому стала подарунком, який Віктор Анушкевичус презентував дружині, вона давно мріяла побувати в цій країні. Тим паче видалася прекрасна нагода – 30-ліття подружнього життя. До речі, під час мандрівки пара й обвінчалася – у Кані Галілейській, там, де Ісус Христос здійснив своє перше чудо, перетворивши воду на вино.

Довідка

Віктор Анушкевичус – екс-мер Івано-Франківська. 56 років. Одружений, батько трьох синів і дідусь двох онуків.

Пам’ятаю до дрібниць

Поїздку в Ізраїль я пам’ятаю до дрібниць, таке просто не забувається. За тиждень вдалося побувати скрізь. Тим паче я вже добре знав історію Ізраїлю, також переглянув чудесний фільм «Ісус з Назарета» Франко Дзефиреллі. Стрічка один в один знята за Біблією, добре показана філософія християнства – всім рекомендую.

Неймовірне місце – Гора Блаженств, що на березі Галілейського моря. Саме там Ісус обрав дванадцять своїх апостолів і виголосив Нагірну проповідь

У нас був чудесний керівник групи, виходець із Києва, він один із п’яти гідів з пострадянського простору, який розмовляє українською. Всі екскурсії були виключно нашою мовою. Крім того, з початком війни на Донбасі гід дотримується принципової позиції – якщо приїжджає туристична група з України, він проводить свою програму лише українською мовою.

Назарет, Вифлеєм, Єрусалим… Це міста, які, мабуть, варто побачити кожному. У багатьох місцях були особливі внутрішні трансформації. Наприклад, у храмі Різдва Христового, що у Вифлеємі. Там відчувався сильний внутрішній трепет завдяки лише самій атмосфері.

Інше неймовірне місце – Гора Блаженств, що на березі Галілейського моря. Саме там Ісус обрав дванадцять своїх апостолів і виголосив Нагірну проповідь. У 1937 році тут побудували католицький храм на честь Заповідей блаженств. Храм має восьмикутну форму, всередині церкви у верхній частині розташовані вісім вітражів, на яких латиною написані вісім блаженств. Прекрасний краєвид на Галілейське море можна спостерігати з відкритої галереї церкви. Під час літургії я там відчув незвичайне умиротворення, не хотілося більше нікуди йти.

Також мене вразила синагога в Капернаумі, так звана «Біла синагога», споруджена у IV ст. н. е., – єдине місце Капернаума, що згадується в Євангелії. До наших днів від синагоги збереглися лише руїни. Пам’ятаю, як під час відвідування тієї синагоги гід сказав: «Шановні пані та панове, вдумайтеся, ви зараз стоїте на підлозі, по якій ходив Ісус. Це автентична підлога».

У Гетсиманському саду є Церква Всіх Націй, котру побудували на фінансування всіх християнських країн, окрім Росії

До речі, у Капернаумі збереглися руїни будинку апостола Петра, в якого Ісус гостював. Христос провів у цьому місті більшу частину свого місіонерського життя. Одного разу, перебуваючи в Капернаумі, Ісус сказав: «А ти, Капернауме, що «до неба піднісся, – аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день». Його пророцтва збулися: сьогодні міста Капернаум не існує. Його було дощенту зруйновано під час Іудейської війни (І ст. н. е.), і після того місто так і не відродилося. Вже майже дві тисячі років Капернаум лежить у руїнах.

Гарні відчуття були і на горі Фавор. Її схили поросли вічнозеленими дубами, оливами, акацією, ліщиною, олеандром, кущами диких троянд і жасмину. Одна з ключових євангельських подій відбулася саме тут. На горі Фавор Ісус Христос постав перед трьома учнями у всій своїй божественній славі.

У Гетсиманському саду є Церква Всіх Націй, котру побудували на фінансування всіх християнських країн, окрім Росії.

Приємний маркетинг

Гарний випадок трапився, коли ми були на території Палестинської автономії. Всі учасники нашої групи були вдягнені у вишивані сорочки, в руках – українські прапори. Коли ми йшли до храму Різдва Господнього, місцеві мусульмани на всю вулицю увімкнули… український гімн. Крім того, якийсь палестинець навіть спромігся вимовити: «Слава Україні!», а інший: «Путіну капут!» Так, я розумію, що це потужний маркетинговий хід, але ж як приємно було.

До речі, мав там нагоду поспілкуватися з одним арабом у готелі. Він належить до категорії не войовничих. Чоловік сказав дуже цікаву фразу про те, що дуже багато місцевих конфліктів приносяться ззовні. Він вважає, що жар війни, що постійно тліє в Ізраїлі, час від часу спалахує саме через зовнішні чинники. А войовничі євреї і палестинці слугують лише інструментом. Інший місцевий житель розповідав мені, що євреї і араби на війні навчилися гроші заробляти. Мовляв, сторони заздалегідь домовляються, коли стрілятимуть одне по одному. А потім країни-донори зразу ж гроші платять.

«Може, я просто старію»

Побувати на Святій Землі я раджу навіть атеїстам. Їм це буде корисно з погляду філософії. Просто порозважати. Усі релігії ніби різняться між собою, але філософська основа у них спільна. Та й з пізнавального боку Ізраїль неймовірно цікавий, адже це багатовікова історія багатьох народів.

Останнім часом усе частіше ловлю себе на думці, що моя віра укріпилася. До прикладу, тепер я щовечора молюся – відчуваю таку внутрішню потребу. Не знаю, пов’язано це з поїздкою до Ізраїлю чи я просто старію.

Автор: Наталія Мостова

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 25

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.