Як 5-річна франківка навчає китайської мови. ФОТО / ВІДЕО
25 Квітня, 18:55
Поділитись статтею
Ґао Марія-Ніколь ще ходить у дитячий садок, але вже навчає дітей і дорослих однієї з найдревніших мов світу. Від початку карантину дитина щоденно записує відео, де навчає китайських слів та типових фраз для спілкування.
У цих коротких відео Ніколь рахує, танцює, співає, розповідає про тварин, кольори, національні страви, розказує казки, ходить з друзями у гори та багато іншого, пише BBC Україна.
Такі уроки вирішила робити, відколи її садок закрили на карантин і вся Україна перейшла на дистанційний режим роботи.
”Люди кажуть, що на карантині їм сумно і вони не мають чим зайнятися. А для мене це – найщасливіші дні. Я тепер весь час спілкуюся з мамою і не ходжу в садок. На карантині можна зробити те, чого ніколи не робили, але завжди хотіли. Ось, наприклад, ви можете вивчити китайську мову”, – розповідає Ніколь.
Ніколь живе в Івано-Франківську. З гордістю називає себе гуцулкою, хоча й наполовину китаянка. Її вважають наймолодшим носієм китайської мови на Прикарпатті.
Урок 10.一 – Yi – Один 二 – Er – Два 三 – San – Три四 – Si – Чотири五 – Wu – П'ять 多少 – Duo shao – Скільки?你很棒! – Ni hen bang! – Ти молодець! 是的 – shi de – так;不是 – bu shi – ні;不对 – bu dui – ні;对 – dui – так.学说中国话 朋友遍天下! 😉
Опубліковано Iryna Iliychuk Пʼятниця, 27 березня 2020 р.
Окрім китайської, дитина спілкується англійською. Трохи знає німецьку, французьку і польську. Тому інколи на уроках чути слова іншими мовами.
Ніколь сама вирішує, про що розповідатиме на своїх уроках: сама обирає тему й наповнює сюжет змістом. А ще часто використовує ігрові методи для навчання. Ці відео знімає на телефон її мама. Мама ж їх і монтує.
”Вона сама захотіла проводити такі уроки. Я попереджала, що буде важко і не завжди буде бажання це робити. Але вона пообіцяла мені, що буде робити їх, аж поки карантин не закінчиться”, – розповідає мама Ніколь Ірина Ілійчук.
За її словами, донька записала вже понад 30 відео. Деякі записали з першого разу, інші доводилося перезнімати декілька разів. ”Але жодного разу вона не сказала мені, що втомилася. Вона завжди хотіла бути вчителькою”, – пояснює жінка.
Ірина Ілійчук викладає китайську в одному з прикарпатських університетів. У 2019 році вона увійшла в десятку найкращих викладачів китайської мови в Україні. Вона здобула освіту в Китаї, навчалася в місті Ухань – саме там вперше зафіксували спалах коронавірусу. Там у неї залишились однокласники і найкращі друзі.
Батько Ніколь – китаєць. Він з міста Харбін. Каже, що саме там зараз пік захворювання. Бабуся і дідусь Ніколь – медики. Ніколь розповіла, що вірус не зачепив її китайських родичів, але вона за них дуже переживає.
Китайські родичі з задоволенням дивляться уроки онучки. Кажуть, це єдиний позитив за останні кілька місяців. Вона допомагає їм ”переключитися” і легше перенести пандемію.
Батько Ніколь, який зараз мешкає в Китаї, спочатку був проти таких уроків доньки. В Китаї неохоче показують своїх маленьких дітей на широкий загал – бояться “злих очей”. Але коли він зрозумів, що дівчинка сама хоче це робити – дозволив.
Спочатку відеоуроки від Ніколь були розраховані на дітей. Її мама публікувала їх на своїй сторінці у соцмережі. А потім розсилала через вайбер дітям, які разом з донькою ходять в садок. Ніколь важливі були коментарі, вона їх уважно читала і раділа. Але потім уроками зацікавились дорослі – колеги Ірини, друзі, незнайомі люди. Почали писати схвальні відгуки.
Інколи уроки від Ніколь набирають понад тисячу переглядів. Зйомки їй приносять велике задоволення.
Навіть коли вона з мамою поїхала до ще одних дідуся і бабусі у Верховину, Ніколь не залишила вчителювання, ба більше, взяла собі в помічники двоюрідних братів.
”Ми розповідаємо про наші звичаї: малюємо крашанки, печемо паски. І перекладаємо це на китайську. Я хочу, щоб всі дізналися, як у нас гарно”, – каже дівчинка.
Ніколь і сама вчиться – займається арифметикою онлайн. А ще готується до першого класу – у серпні їй виповниться 6 років, тож скоро піде до школи.
Чи проводитиме відеоуроки з китайської після карантину – не знає. Це залежить від того, чи матиме вона і її учні достатньо часу для китайської.
Поділитись статтею