Страшно жити і знати, що ти скоро помреш, — франківчанка Мар’яна Гавриляк уже рік бореться з раком. РЕКВІЗИТИ

Вона молода та успішна жінка. У неї є чоловік та маленький син. Вона пройшла відбір у патрульну поліцію і стала офіцером. Здавалося, усе вдалося — сім`я та хороша робота. Так і було. Рік тому вона ходила на роботу, ввечері гуляла з сином і про ніщо не підозрювала. Більше того, її нічого не турбувало. Якось, лежачи з сином, зауважила, що на молочній залозі набряк – твердий і розміром зі сливу. Проте вона ще не хвилювалася, а солодкі обійми сина і його усмішка не дозволяли думати про щось таке, як рак. Все ж, на обстеження пішла, а вийшовши з кабінету, заніміло все — мова, тіло і здавалося б життя обірвалося і це кінець. Саме тоді Мар`яні Гавриляк з Івано-Франківська діагностували агресивну форму раку грудей (2 стадія).

Це почула Мар`яна рік тому. Жінка згадує про цей день, як про щось переломне у житті. Вона навіть уявити цього не могла, а поділитися бідою можна було тільки крізь сльози. Тоді була ймовірність впасти у відчай, закритися в собі і просто чекати найстрашнішого — смерті. Проте Мар`яна чітко розуміла, що жити треба — її 3-річний син хоче мати маму.

Фото зі сторінки Мар`яни Гавриляк у Фейсбук

Другим важким моментом, після почутого, став той, аби розповісти про проблему рідним, друзям та усім небайдужим і попросити про допомогу. І це вона також зробила. Адже сума, яка потрібна була на лікування, вражала і здавалася недосяжною. Так поступово день за днем вона ступала на кожну сходинку і йшла вперед — хіміотерапії, операція, повторні хіміотерапії, а тепер уже півроку препарат Герцептин. Його вводять щомісячно і приймати потрібно до березня 2018 року. Сума цього препарату немала – п`ятдесят тисяч гривень у місяць. Це не враховуючи близько десять тисяч гривень на дорогу в Київ у ізраїльську клініку “Лісод”, на систему та інші моменти. Наступна процедура — 1 серпня, а в Мар`яни на рахунку близько десять тисяч гривень. Залишилося 7 крапельниць Герцептину, загалом було призначено вісімнадцять. Словами чисел — хворій потрібно ще 350 тис грн. Загалом на лікування уже витрачено близько мільйона.

Нагадаємо, про діагноз молодоъ мами франківці дізналися 28 серпня 2016 року. На офіційній сторінці Управління патрульної поліції в м. Івано-Франківську повідомили, що 30-річна інспектор відділу моніторингу Мар’яна Гавриляк захворіла на рак грудей. Жінка пройшла курс з 9-х хіміотерапій. Спочатку Мар’яні ввели чотири хіміотерапії, потім ще одну хімію Таксол/ Герцептин. Уже 6 хімію не вводили — жінці на премедикації стало погано, тому вирішили одразу оперувати (Ред. – 260 тис грн). При операції повністю видалили дві молочні залози, поставили інпланти. Докапали чотири іміотерапії. При операції робили розріз під рукою, щоб перевірити, чи не пошкоджені лімфатичні вузли. Після цього видалили сигнальний лімфатичний вузол, тому тепер у Мар`яни проблеми з рукою, яка постійно болить. Минулого місяця, у  червні,  лікарі порекомендували жінці не чекати і зробити якнайшвидше операцію на руку. Такі операції в Україні не проводять. Тому хвора поїхала за кордон, аби перевіритися там. Жінку обстежили в одній із клінік Іспанії. Висновок лікарів не зовсім втішний: оперувати треба, але для цього необхідно тридцять тисяч євро і тільки 40%, що рука цілком одужає. Та станом на сьогодні Мар`яні Гавриляк вводять препарат Герцептин. Як ми писали, він коштує  п`ятдесят тисяч гривень. Тому гроші витратити на операцію не може.

Фото зі сторінки Мар`яни Гавриляк у Фейсбук

Рік назад я дізналася, що у мене рак. Цей страшний день я не забуду ніколи. День, коли в один момент для мене все зупинилося. Спочатку шок, потім паніка, я не могла в це повірити, надіялась, що можливо все-таки помилка, потім сприйняття і повне спустошення, відчай. Я не знала, що робити дальше, як жити тепер з цим і взагалі чи буде це дальше. Найстрашніше, коли тобі говорять, що у тебе агресивна форма раку, а саме цей рак може з’їдати людину до року і нічого не допомагає: ні хімії, ні опромінення…нічого. Це дуже страшно жити і знати, що ти скоро помреш. Мені тоді було дуже страшно помирати. Дивишся на свою маленьку дитину і постійно плачеш, серце розривається від болю. Ти дуже хочеш врятуватися, вижити, але не знаєш, що саме тобі допоможе. Потім ти починаєш проходити це пекло, а не лікування, страшні муки, в яких в один момент думаєш, що більше уже не витримаєш і думаєш, що краще уже померти, бо не маєш сил уже так мучитись, конати. Та в такі моменти мене рятувала тільки моя віра і молитва і думки, що моя мама цього не переживе і як же мій Глєбчик без мене, хто з ним буде ніжитися, обніматися, цілувати носик, попку мою солодку, животик мій найсмачніший. Його ж ніхто і ніколи не буде любити так сильно, як я”, — пише Мар`яна Гавриляк.

Після почутого і шоку повинно обов`язково настати перезавантаження, каже молода мама. Має змінитися свідомість. Людина повинна прийняти реальність і боротися, за словами хворої.

“Іде повністю перезапуск, переоцінка життя, міняються пріоритети, приходить зовсім інша свідомість. І я знаю, що все в житті не просто так. Такі випробовування нам даються для чогось. Чомусь, коли уже край, тільки тоді ми згадуємо про Бога. Та Господь дуже добрий і любов його безмежна. Він – Отець наш небесний і як кожний батько не хоче для своєї дитини нічого поганого, просто хоче, щоб ми навернулися до нього. З ним краще жити, легше, спокійніше. Я була сліпа, тепер я прозріла. Я все життя шукала щастя там, де його нема і бути не може”, — написала онкохвора жінка.

Фото зі сторінки Мар`яни Гавриляк у Фейсбук

Мар`яна зізнається, що коли почула суму, яка необхідна для лікування, впала у відчай. Просити когось публічно про допомогу соромилася. Вона, з болем у серці і сльозами на очах, насмілилася заявити “світу” про свою недугу та попросити допомоги. Каже, жити треба було, бо є для кого — для  3-річного синочка, який щоразу підбігає і витирає сльози, коли найрідніша душа плаче. Зізнається, що за цей рік зустріла нових друзів і отримала моральну підтримку, яка була так потрібна.

“Пам’ятаю, як озвучили суму за моє лікування. У мене була істерика, я не знала, що робити. І в той момент я написала Victoria Beley. Вона мені відповіла, що потрібно запустити в соціальній мережі прохання про допомогу. Я відписала, що ніколи, бо мені дуже встидно це. На що вона мені відписала: “Жить хочешь?!”….. І я подумала, що дуже хочу…….  Все і почалося з цих слів. Та знаєте, я ні на одну хвилинку про це не пожаліла. Я дуже переживала, як мої друзі, знайомі до цього віднесуться, як відреагують. Та на моє здивування, всі віднеслись з розумінням. За рахунок цих публікацій, я отримала не тільки фінансову допомогу, я отримала страшенну моральну підтримку. Люди з цілого міста і не тільки нашого, а й із-за закордону писали мені, щоб я трималася, щоб я не здавалася, що я все витримаю і що я обов’язково вилікуюся. Стільки людей за мене молилися, стільки вірили в мене. Я просто не могла їх підвести”, — згадує рік онкохвора.

Фото зі сторінки Мар`яни Гавриляк у Фейсбук

Патрульна переконана, що не треба боятися просити про допомогу. Навпаки — потрібно прийняти себе і свою недугу і робити все, аби впоратися з нею.

“Знаєте, ця біда приходить до кожного неочікувано. Ти ніколи не можеш бути до цього готовий ні морально, ні фінансово і це може статися будь з ким з нас. Головне не боятися відкритися людям, поділитися своїм величезним мішком горя, кожен візьме по долоні і тобі з величезного мішка горя залишиться теж тільки долоня. Не стидатися просити про допомогу, люди добрі допоможуть, сьогодні мені допомогли, а завтра ми допоможемо ще комусь. На те ми і є один в одного”, — дала пораду жінка усім, хто не може прийняти свою недугу, але жити так хочеться…

Нагадаємо, щоб допомогти онкохворій молодій мамі, 4 червня 2017 року в місті провели благодійну акцію. До акції долучилися патрульні, вибухотехніки та волонтери. Спільно вони назбирали для Мар`яни понад 21 тис грн.

Якщо Ви хочете допомогти Мар`яні, то це можна зробити за вказаними реквізитами:

Картка ПриватБанку

4731 2127 0154 9148

Pay Pal:

[email protected]
(Контактна особа – Natalie Kurpel-Dosaeva)

GoFundMe: www.gofundme.com/2mb8v2yc

Офіційна група: www.facebook.com/groups/765853763517606