На Богородчанщині руйнується старовинна церква: люди самотужки не можуть врятувати святиню. ВІДЕОСЮЖЕТ

В селі Росільна Богородчанського району руйнується унікальна церква.

Перша згадка про церкву датується ще 1390 роком. Інші джерела вказують на 1645 роки. Всередині церкви є вирізьблена дата заснування церкви, яка писана ще глаголицею. Проте, щоб розшифрувати її, потрібні спеціалісти. Церква тризрубна одноверха. Її оточують старі кремезні дуби та могили.

Святиня знаходиться в аварійному стані. Її центральний купол похилився та прогниває, всередину церкви затікає дощова вода.

Раніше церква була наповнена життям, але зараз вона пустує. Лише інколи там проводять відправи за померлими.

Люди стараються підтримувати церкву, постійно прибирають там та лагодять в міру своїх можливостей. Проте на повну реставрацію церкви потрібно багато грошей.

В церкві раніше знаходився унікальний іконостас. Декілька років тому його перенесли до нової церкви і зараз громада почала його реставрацію. Лише на відновлення одного образу з іконостасу люди витратили близько 25 тисяч гривень, що є доволі великою сумою, як для маленької греко-католицької громади.

Жителі села розповідають, що раніше ця церква мала свою магію. В ній ніколи не було світла і вона освічувалась виключно свічками. Це створювало унікальну атмосферу напівтемряви та особливої акустики. Також люди наголошують, що дуже важливо йти до церкви саме пішки, не їхати.

Старенька церква пережила дві війни, які залишили свій слід на обшарпаних стінах.

В часи СРСР церкву дивом вдалося зберегти. Її хотіли забрати у музей під відкритим небом. Тодішній голова села вирішив зробити в церкві Дім трауру, таким чином врятувавши її. Тоді люди завісили іконостас та заховали образи.

В той час з церкви зникли дві унікальні ікони: Богородиці та хрещення. Одну з них майстри відтворили, проте копія вийшла не дуже схожою на оригінал. Інша ж – повністю втрачена.

Колись в церкві також був унікальний дзвін. Давні перекази розповідають, що його сховали ще в часи монголо-татарської навали, щоб вберегти. Люди закопали його в частині села, яку колись називали “біги”. Проте така назва вже давно забута і ніхто не знає, де його шукати.