На Прикарпатті подружжя ветеранів-педагогів збудувало родинну бібліотеку

Їх добре знають на Косівщині та за її межами. Петро Васильович Лосюк майже 50 років був директором Яворівської школи, має почесне звання народного вчителя України. Розробив і втілює у життя концепцію організаційно-педагогічних основ діяльності Гуцульської школи. Перелік його почесних звань, нагород, ініційованих і реалізованих ним важливих справ займає не один аркуш паперу; про нього часто розповідають засоби масової інформації району, області та всеукраїнського рівня.

Дружина Петра Васильовича – Марія Сергіївна – педагог з 54-річним стажем. Викладала українську мову та літературу. Вчитель-методист, відмінник освіти України. Сотні її випускників стали знавцями і шанувальниками рідної мови. Серед них є і непересічні особистості, зокрема, заслужений учитель України, філолог Василина Копильчук-Сеняк.

“Починаючи зі студентських років, Марія Сергіївна і Петро Васильович усе своє життя купували і читали книги. За півстоліття їх назбиралося майже п’ять тисяч. Зазвичай книги читають один-два рази. От і стояли вони роками і рядочками на полицях у шафах, нудьгували по закутках і на горищі. Що робити з цим інтелектуальним і літературним багатством?

– Давай збудуємо бібліотеку, — запропонувала чоловікові Марія Сергіївна.

І збудували”, – пише на своїй Фейсбук-сторінці Аліса Мудрицька.

На родинному обійсті, неподалік батьківської хати, зведеної ще 1934 року, виріс гарний двоповерховий будиночок у гуцульському стилі. На першому поверсі господарі відкрили книгозбірню, доступну для всіх книголюбів. На другому люблячі бабуся і дідусь облаштували кімнату відпочинку для чотирьох онуків і п’ятьох правнуків – на той випадок, коли вони приходять чи приїжджають у гості.

Почесне місце у книгозбірні займають видання «Бібліотеки Гуцульської школи» – інтелектуального дітища Петра Васильовича. Це понад 30 книг (Петро Лосюк був видавцем, автором і упорядником 16 з них) і 10 номерів журналу «Гуцульська школа», виданих у 1994-2017 роках.

“Марія Сергіївна з любов’ю, продумано і системно сформувала тематичні стелажі, зокрема «Люблю, тебе Гуцульщино»; а також художньої літератури – української і всесвітньої. Є тут багато видань на теми краєзнавства, мистецтва тощо. Зацікавлюють унікальні видання, які Лосюкам подарували їхні друзі, колеги”, – додає Аліса Мудрицька.

Представлено солідний комплект методичної літератури з педагогіки, української літератури, мови, історії, математики, фізики та інших навчальних предметів.

Марії Сергіївні робота «бібліотекаря» припала до душі. Ветеран освіти має нове і цікаве заняття, спілкується з непересічними людьми.

Любителі мудрого слова можуть брати книги додому. Можуть читати у цьому ж приміщенні або в красивій і затишній альтанці, що стоїть на подвір’ї (в теплу пору року, звичайно). Якщо у кімнаті відпочинку на другому поверсі немає онуків і правнуків господарів, то і в ній можна зручно вмоститися з книгою. Читачам навіть запропонують випити запашного чаю з карпатського різнотрав’я.

Бібліотека відчинилася торік. У ній уже побувало багато місцевих жителів і гостей звідусіль. Часто заходять випадкові туристи. Марія Сергіївна і Петро Васильович радіють, що інтерес до книги не зникає. Подружжя досвідчених і шанованих освітян надто добре розуміє важливість знань для кожної людини і держави загалом. Тому й збудували для себе і всіх книголюбів рідного села цю бібліотеку. Вона стала цікавим і достойним доповненням до двох сільських і однієї шкільної бібліотек самобутнього Яворова. Знаючи про великий авторитет сім’ї Лосюків і широке коло їхніх знайомств, можна розраховувати на постійне оновлення бібліотечного фонду новими і цікавими виданнями.

Якщо будете в Яворові, заходьте сюди сміло. Господарі собак не тримають – «ні добрих, ні злих», — сміється Петро Васильович. Гостям завжди раді. Тим більше таким, які люблять читати і цінують книги.

Аліса МУДРИЦЬКА.
Фото Богдана ШТУНДЕРА.