Юні калушани роблять зі скляних пляшок ексклюзивні склянки і свічники

Дати нове життя речі, яка уже на півдорозі до сміттєзвалища, – це круто! А якщо йдеться про скло, то тим більше, адже у природі воно розкладається надто довго. Проте двоє молодих хлопців із Калуша перетворюють пляшки у щось нове. Вони створили eco-friendly мануфактуру з переробки скляних пляшок, з яких виготовляють чудові склянки.

Олегові – 18. Він музикант, навчається у Калуському коледжі культури й мистецтв. Денисові – 14. І він поки що школяр – учень гімназії імені Дмитра Бахматюка. Пляшками вони зацікавилися після перегляду відео у популярній серед підлітків та молоді соцмережі «Tік-Ток», пише «Soleno.info».

Проштудіювали відповідну літературу, передивились десятки відео і, нарешті, почали пробувати.

Спочатку ми перетворили на «лабораторію» кухню і ванну кімнату вдома, – розповідають хлопці. – Підготовчий етап – доволі клопіткий. Пляшки мають бути без етикетки та клею, вимиті і висушені. Інакше при нагріванні та розпилюванні можуть дати тріщину там, де її непотрібно.

Найперше  почали переробляти пляшки з-під пива. Мили їх у гарячій воді й від цього на всю квартиру розносився п’янкий хмільний аромат.

Потім ми взялися виготовляти спеціальне обладнання для нагрівання і розрізування пляшок. Три електроприлади отакі саморобні ми успішно спалили. Повчилися ще. І таки вийшло. Ще одна незручність, яка не давала нам «розвернутися» вдома, – пил від шліфування. Розрізати пляшку доволі легко. Але потім її треба дуже добре відшліфувати кількома видами наждачного паперу. А це – добра година рутинної роботи. До того ж пил підіймається у повітря, а він шкідливий, з легень не виводиться. Тому ми періодично змочуємо виріб під час цього процесу, але у квартирі це все одно не варто робити, — з посмішкою пригадує Олег Кіндрацький.

Майстерню «sklyanka_lab» хлопці облаштували у гаражі. Й зараз уже мають змогу експериментувати з різними видами пляшок. Для себе, кажуть, розробили стандарт висоти, щоб їхні вироби могли утворювати відповідну серію. Вміст їхньої стандартної склянки – 200 мілілітрів. Але за бажанням екосклянки можна зробити більшими чи меншими. В залежності від пляшки-«донора» різнитимуться вони й за формою та кольором.

Людина може принести нам будь-яку пляшку, яка чимось цінна для неї. І ми перетворимо її в ексклюзивний виріб, який берегтиме пам’ять про певну подію чи, наприклад подорож, – твердять брати.

Також з пляшок вони виготовляють свічники та самостійно заливають туди натуральні воскові свічки. Парафін не використовують принципово, бо це, хоч і дешево, але не екологічно. А натуральний віск ароматизують ефірними маслами. Наразі ця серія ще лімітована. Але, якщо буде попит, то хлопці готові експериментувати.

Кожна рукотворна річ несе в собі тепло рук автора, частинку його душі. Майстер обов’язково залишає свій відбиток на виробі і це передається новому власнику, — кажуть Олег і Денис. І це таки так!