На військовому цвинтарі в Калуші розчистили 70 хрестів та ідентифікували прізвища загиблих

Калушани Андрій Шутяк та Олександр Коваль продовжують краєзнавчу роботу на цвинтарі часів Першої світової війни.

Уже вдалося розчистити 70 хрестів, на черзі — ще 290, розповів краєзнавець «Вікнам»:

Ми відчистили не просто хрести, а кожну букву на хресті. На жаль, деякі букви прочитати вже неможливо.

Близько 40% інформації про похованих вдається ідентифікувати за допомогою військових архівів. Адже тут, на відміну від написів на хрестах, збереглися і дата та місце народження та причина смерті.

Основна частина похованих — це так звані санітарні втрати, тобто смерть від дизентерії, холери та інших хвороб, — зазначив Андрій Шутяк.

У соцмережі краєзнавець створив сторінку «Калушани в Першій світовій війні. Kalush (Kałusz) in the First World War», де частково оприлюднює інформацію про похованих на калуському військовому цвинтарі.

Повну інформацію Андрій Шутяк планує викласти на спеціальному сайті про Калуш у Першій світовій війні.

Серед цікавих знахідок — поховання сержанта бухгалтерії II-ї категорії Josip Kajfes, родом із Чехії (муніципалітет Лужани, м. Прєштіце); прапорщика 8-го Фінляндського стрілецького полку Родіона Вахрошкіна (Нижньогородська губернія), який помер 1915 року в польовому шпиталі від холери; цивільного кучера Iwan Hajducky. Також краєзнавцеві вдалося встановити, що на військовому цвинтарі похована 15-річна Hanusia Gawadzin з Тлумача, яка була призвана, можливо, добровольцем, до робітничого батальйону лейтенанта Некаса австро-угорської армії.

За словами Андрія Шутяка, військовий цвинтар у Калуші було закладено 1926 року. Тут перепоховали жертв Першої світової війни з усього Калуша. Одне з найбільших поховань було біля нинішньої міської лікарні на вулиці Каракая, де діяв військовий шпиталь.

Краєзнавець запрошує калушан допомогти розчистити хрести. Волонтерів чекають щосуботи на старому цвинтарі.