Поради, як безпечно подорожувати горами

Кілька днів тому в Карпатах загубився 6-річний хлопчик. Знайшли його вже наступного дня завдяки волонтерам. Загалом хлопчика шукали рятувальники, поліцейські, нацгвардійці, військові, волонтери та лісники, собаки і квадрокоптери. З огляду на цю ситуацію, волонтери пошуково-рятувальної Волонтерської асоціації (SARVA), які також брали участь у пошуках, пропонують низку порад для тих, хто йтиме в гори.

Тож, як робити це безпечно?

Завжди дивіться під ноги! Це у горах перше і найголовніше. Інакше можна отримати травму. Милуватися краєвидами краще під час зупинок.

Знайдіть провідника! Попри те, що у Карпати ходять люди похилого віку, з інвалідністю, навіть з маленькими дітьми, тобто всі без обмежень, це не буде схоже на приємну прогулянку парком. Досвічені альпіністи наполягають: похід у гори має здійснюватися лише у складі організованої туристичної групи, яка складається з 6 та більше людей. Керівником має бути людина, що вже має досвід походів у горах. Якщо серед вас такої немає, почніть знайомство з горами під наглядом професійних гідів. Вони зроблять ваш перший схід на гору комфортним і безпечним.

Тренуйте ноги прогулянками! Приділіть особливу увагу підготовці. Вона має бути набагато пильніша, ніж для будь-якого виду походів. За декілька тижнів почніть тренування – ви та ваші партнери по подорожі мають бути готовими до тривалих переходів. Довгі прогулянки містом підходять. Зазвичай у горах між зупинками треба 40-50 хвилин йти безупинно по складній місцевості. А зупинки тривають 5-10 хвилин.

Вивчіть маршрут! Найпопулярніші мають вздовж всього шляху позначки. Але важливий не тільки напрям руху. Звідки ви будете починати? Де будете закінчувати? Яке сполучення цих двох точок з «цивілізацією»? Скільки часу вам потрібно на цей маршрут? Чи обов’язкова ночівля? В нормальній ситуації людина долає 4 кілометри за годину. У горах через зміну висоти людина йде в півтори рази повільніше – пам’ятайте це при плануванні. Досвідчені туристи мають перед походом у гори маршрутну книжку з визначеним маршрутом, контрольними точками і термінами їх проходження, також кінцевим терміном закінчення походу. Перед виходом на маршрут керівник групи має узгодити його з рятувальною службою району, отримати консультацію щодо прогнозу погоди, можливих загроз і т. п. Про вихід на маршрут повідомте рятувальників. Також повідомте про похід та заплановану дату повернення родичам і працівникам готелю чи бази, де ви стартуєте.

Пересувайтеся лише групою! Першим йде керівник, або досвідчений учасник, що добре знає маршрут. Другим має йти найслабший фізично учасник. Темп пересування групи — за найслабшим. Замикаючим йде найсильніший учасник, який при необхідності допомагає (розвантажує) знесилених. Група ні при яких обставинах не має розділятися! Всі мають завжди бути у полі зору один одного. Ситуація, коли хтось втомився, на кшталт «Посиджу, відпочину, а потім дожену!», неприпустима! Якщо потрібна розвідка подальшого шляху, йдуть якнайменше двоє. Пересування поодинці в горах неприпустиме. Будьте вдвічі уважні, якщо в групі є діти. Вони, зазвичай, менш дісципліновані й намагаються проявити «дорослість». Пильнуйте за цим.

Завжди будьте готові повернутися! Пам’ятаєте цю пораду для лісових походів? У горах вона ще актуальніша. Якщо погода різко змінилася (почалася злива, град, хуртовина), якщо ви з самого початку почали вибиватися з графіку, не встигли вчасно навіть на першу точку зупинки, якщо хтось натер мозолі, отримав травму, страждає від симптомів висотної хвороби – повертайтеся. У більш складних гірських системах є «точка неповернення», коли безпечніше йти далі, ніж повертатися. В Карпатах завжди можна скасувати похід задля безпеки.

Остерігайтесь висотної хвороби! Це реакція організму на різку зміну рівня кисню у повітрі. Вона може початися у людини, починаючи з висоти 2000 метрів. Це, фактично, висота Говерли, найвищої точки Карпат. Тому в Україні вона вам майже не загрожує. Але під час походів у інші гірські системи треба пам’ятати симптоми: головний біль, порушення сну, задишка, втрата апетиту, втомленість, нудота, хиткість при ходьбі. Потенційно при швидкому підйомі це може призвести до летального кінця. Тому треба бути обережним й планувати повільне сходження, а перед початком походу порадитися зі медиками про ліки.

Погода у Карпатах, як і будь-яких горах, дуже мінлива. При раптовому погіршенні погодних умов краще зупинитися у першому ліпшому місці і перечекати негоду, ніж йти невідомо куди, бо «Там недалеко колиба (село, дорога і т. і.)». Також початківців вражають різкі кліматичні переходи при сходженні – влітку на Говерлі та інших верхівках можна побачити сніг. А ще у горах буває надзвичайно сильний вітер, і погода змінюється від спекотного штилю до буремної зливи за пару годин. Тому навіть посеред літа беріть із собою головний убір, шарф, рукавички, сонцезахисні окуляри, штани зі щільної тканини, куртку та дощовик. Земля під ногами повна каменів, постійно змінює висоту й часто зовсім не має стежок. Тому взуття має бути легким та комфортним, але з товстою та міцною підошвою.

Завжди дбайте про запас води та їжі! Вона має бути не в одному рюкзаці, а в кожного учасника походу. У горах зневоднення наступає швидше і непомітніше – будьте обережні. Майте з собою запас їжі, води, засоби захисту від негоди, фліску, сірники, ліхтарик, заряджений телефон і мапу району. Краще навантажити кілька «зайвих» кілограмів, ніж клацати зубами під дощем, заблукавши в тумані. Подбайте про аптечку – про неї ми писали у порадах для подорожей лісом.

Користуйтеся смартфоном! Часто навіть гірські експерти радять виключати у поході смартфони, бо вони небезпечні під час грози. Це міф і нісенітниця. Як і в будь-якому поході беріть смартфон з собою, тримайте зарядженим і використовуйте його лише для орієнтуванні на картах й екстрених викликів. І кілька фото можна зробити. У горах дуже красиво.