Чи справді купання в ополонці на Водохреще –“змиває” гріхи?

Особливий момент у календарі для всіх вірян, свято Богоявлення та Хрещення Господнього, в народі ж його називають Водохреще. Цей день відзначається не лише пірнанням в освячену воду, але й глибоким розумінням його справжнього сенсу.

Чи насправді традиційне пірнання в освячену воду «змиває» гріхи МІСТО запитало в отця УГКЦ Івана Жука.

«Насамперед варто зазначити, це не просто свято. Це не про те, щоб піди до церкви постояти, посвятити воду і все. Ні!  Це торженство духа. До цього празника нам треба готуватися. І перше це – тайна покаяння», – зазначає о. Іван Жук.

З його слів, історія купання в освяченій воді має глибокі корені. Вперше із цією традицією стикнулися під час хрещення Київської Русі. Це була найімовірніша перша й найдавніша згадка.

«Є різні версії джерел, що пірнання на Водохреще походить із Московії, чи Фінляндії. Там вироблявся лікувальний метод – моржування. Але це різне. Ми не можемо плутати одне із одним!», – додав отець Іван.

Йорданська вода «змиває гріхи» тоді коли людина покаялась.

«Якщо ми прив’язуємо пірнання до Богоявлення – то вона має зміст. Якщо це просто пірнання у крижану воду – то це можна робити кожного дня. Чи може статися диво, коли ми пірнемо в освячену воду? Все може статися, але все залежить від людської віри. Якщо саме по собі пірнання, як традиція – то дива не станеться. Чи змиє гріхи – абсолютні ні. Щоб оздоровитись під час пірнання ми мусимо увірувати в те, що Бог своїм входження в йорданські води оживотворив їх. Віра відіграє тут найважливішу роль», – зазначив отець Іван Жук.