У Львові лікарі врятували новонародженого хлопчика зі складною патологією сечовидільної системи
12 Лютого, 12:49
Поділитись статтею
Команда урологів Центру дитячої медицини врятувала новонародженого хлопчика зі складним діагнозом – патологією розвитку сечовидільної системи.
Ще до народження лікарі під час ультразвукового скринінгу виявили у дитинки надзвичайно складну патологію розвитку сечовидільної системи – всі органи сечової системи: сечовий міхур, обидва сечоводи, збиральні системи обох нирок – були різко розширені, а ниркова паренхіма практично не візуалізувалася. Ці зміни стали би вироком для більшості подібних випадків.
Аномалії було виявлено в середині вагітності задовго до її закінчення. Українські фахівці порадили батькам звернутися до колег у Польщі, де проводять внутрішньоутробні оперативні втручання. У Варшаві дитині встановили дренажну трубочку в сечовий міхур, щоб відновити відтік сечі. Проте процедура дала не такий ефект, на який надіялися лікарі, але дала можливість матері доносити вагітність.
Народження Марка стало справжнім дивом. Марк народився у вкрай тяжкому стані, шляхом кесаревого розтину. Враховуючи складність патології, пологи приймала директорка Львівського обласного клінічного перинатального центру (Львівський обласний клінічний перинатальний центр), лікар-акушер-гінеколог вищої категорії Марія Малачинська з командою. У пологовому йому одразу встановили сечовий катетер, після чого – транспортували до реанімації новонароджених “Охматдиту”.
Встановлений діагноз був загрозливий: клапан задньої уретри, двобічний важкий міхурово-сечовідний рефлюкс 4-5 ст., ускладнений вторинним гострим гнійним пієлонефритом, уросепсисом і важкою вродженою нирковою недостатністю.
«По стану дитини, взагалі, це чудо, що вона жива і народилася», – каже керівник урологічної служби, уролог лікарні “Охматдит” Андрій Поцюрко.
Стан хлопчика був критичним: гарячка, загальна гіпотонія тіла, гіпотрофія тканин, порушення роботи всіх внутрішніх органів через тяжке ураження нирок, високі показники сечовини та креатиніну.
Після обстеження лікарі ухвалили рішення про невідкладне оперативне втручання – необхідно було розвантажити сечові шляхи.
Хірурги спершу працювали з тією ниркою, де ще були знайдені «острівки» паренхіми. Було виконано резекцію приблизно 30 см сечоводу ( що є нормою довжини сечоводу дорослої людини), сформовано стому та встановлено дренаж, щоб забезпечити відтік сечі. Одночасно ендоскопічно через уретру лікарі виявили і зруйнували клапан задньої уретри – головну причину хвороби.
Вже після цієї операції нирка почала виділяти сечу у кількості 400–500 мл на добу – це стало першим знаком, що дитячий організм починає боротися і має шанси на життя.
Друга операція – і нова надія. Після стабілізації стану лікарі взялися за другу, значно гіршу нирку, де паренхіма не визначалася.
І лише через 10 днів після повторного втручання у цій нирці з’явилася сеча – спершу лише 40-50 мл на добу, але це означало: нирка почала відновлюватися.
«Репаративні можливості таких дітей величезні. Нирка, яка виглядала на УЗД практично нежиттєздатною, поступово почала працювати», – розповідає Андрій Поцюрко.
Лікарі урологи, педіатри-нефрологи, неонатологи, реаніматологи щодня працювали як єдина команда.
«Кожен нюанс для такої маленької дитини – важливий. Ми, хірурги-урологи, робимо своє, але без наших колег із педіатрії та реанімації новонароджених цей шлях був би неможливим. Це справжня командна робота», – підкреслює уролог Данило Іваськевич.
Показники сечовини та креатиніну поступово почали знижуватися, а стан Марка покращуватися. Великою радістю для всіх стало повноцінне відновлення грудного годування.
Але головне вже сталося – його нирки «ожили».
Команда «Охматдиту», яка лікувала хлопчика: урологи: Андрій Поцюрко, Ігор Гримак, Данило Іваськевич, Богдан Гижа, Наталія Пляцко (Natalia Plyatsko), лікарі-реаніматологи Галина Заремба, Галина Кішко, педіатри: Мирослава Кушнір, Роксолана Дуб, лікар УЗД- діагностики Леся Борова, операційна медсестра Галина Ших.

Поділитись статтею









