Косівська кераміка по-новому: як у студії GORNO переосмислюють традиції
14 Червня, 14:34
Поділитись статтею
Косівщина давно відома не лише мальовничими краєвидами, а й унікальними ремісничими традиціями, які вдалося зберегти та переосмислити у сучасних реаліях. Саме етнографічний туризм і розвиток креативних індустрій сьогодні стали одним із важливих напрямків розвитку громади.
Під час престуру Косівською громадою, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України спільно МІСТО відвідало Центр Карпатської культури «Килимарка» – сучасний культурно-креативний простір, який став одним із найуспішніших прикладів ревіталізації промислової спадщини в регіоні. Колишній килимовий цех виробничого об’єднання «Гуцульщина» з 2017 року отримав нове життя та перетворився на осередок розвитку креативних індустрій.

Одним із головних магнітів «Килимарки» стала керамічна студія GORNO – простір, що поєднав майстерню, виставкову залу та освітній центр. Тут автентичні традиції косівської кераміки отримали нове прочитання завдяки сучасним технологіям, дизайнерським рішенням та відкритості до творчих експериментів.
Засновник студії, художник-кераміст Сергій Дутка займається керамікою понад два десятиліття. У своїй роботі майстер поєднує традиційні мотиви косівської кераміки із сучасними формами та авторським баченням. Тут створюють як декоративні вироби, так і функціональний посуд, а також експериментують із новими сюжетами.

«Ми не хочемо просто копіювати старі зразки. Традиція повинна жити й розвиватися. Якщо вона не змінюється, то поступово стає музейним експонатом. Наше завдання – зробити так, щоб косівська кераміка була цікавою і сучасній людині», – розповів Сергій Дутка.
Одними з найпопулярніших виробів майстерні є традиційні керамічні коники, а також незвичні серії з авторськими сюжетами. Зокрема, увагу відвідувачів привертають вироби із зображеннями динозаврів, виконані у характерній для Косівщини техніці розпису.

У майстерні активно працюють і над соціальними проєктами. У співпраці з громадською організацією «Фонд Вільні» тут проводять реабілітаційні програми для військових, ветеранів та членів їхніх родин. За словами організаторів, творчість і робота з глиною допомагають людям відновлюватися та знаходити внутрішню рівновагу.
«Кераміка має терапевтичний ефект. Людина концентрується на процесі, працює руками, і це допомагає відволіктися від важких переживань. Ми вже провели кілька таких кемпів і бачимо, наскільки це важливо для наших захисників», – зазначили у просторі.
Окрему увагу Сергій Дудка приділяє творчим роботам, створеним під час повномасштабної війни. Серед них — серія «Вибухове крихке», у якій через традиційні символи автор осмислює тему української ідентичності, втрат та незламності. Центральним образом робіт стало дерево життя — один із найдавніших символів української культури, який уособлює коріння, традиції та спадкоємність поколінь.
«Якщо говорити про кераміку як про мистецтво, а не виключно ремесло, то мистецтво сьогодні має відображати ті емоції і все те, що відбувається в державі. Наша культура водночас крихка перед ворогом, бо це перше, що він намагається знищити. Але водночас це наша сила, адже саме вона дає нам розуміння, хто ми є, яке наше коріння і що стоїть за нами», — говорить майстер.

У Центрі карпатської культури також проводять майстер-класи, творчі зустрічі та благодійні заходи. А вже незабаром тут планують провести фестиваль «Вогнезалежні», який об’єднає керамістів з різних куточків України та допоможе зібрати кошти на підтримку Збройних сил України.
Поділитись статтею






















