З його обличчя не сходила усмішка: завтра франківці попрощаються з другом “Спікером”. ФОТО/ВІДЕО

МІСТО писало, що 16 січня на Донеччині загинув боєць добровольчого корпусу “Правий сектор” Андрій Витвицький (“Спікер”, “Гайдамака”). Завтра з іванофранківцем попрощаються рідні, побратими і містяни.

19 січня о 13:00 в костелі “Христа Царя” (вул. Вовчинецька, 92) з бійцем прощатимуться в рідному Івано-Франківську. Сьогодні, 18 січня, на Майдані Незалежності прощалися з другом “Спікером”.

Боєць Андрій Витвицький родом з Івано-Франківська, він народився 31 грудня 1987 року. Загиблий навчався у Львові у римо-католицькій семінарії. У бійця залишилась мама, дружина та трирічна донька.

Андрій був єдиним сином в сім`ї. Напередодні дав інтерв`ю, на яке рідні радо відреагували, адже побачили чоловіка по телевізору. Хоча би по ньому…

А це фото було зроблено 15 січня. Наступного дня бійця не стало…

На фото загиблий Андрій. Автор фото: Саша Шариков

Побратими відгукуються про друга “Спікера”, як про добру і веселу людину. До речі, це видно і на світлинах: Андрій щасливий, незважаючи на постріли за спиною. Мінометної справи вчився на практиці, але бійцем був універсальним. За життя отримав медаль за оборону Авдіївки. Воювати почав ще за часів Майдану.

Він дуже любив рідних. Андрій фанат своєї справи. Він віддавався війні повністю, — розповідає побратим про загиблого.

Про франківця в сюжеті йдеться з 1 хвилини 44 секунди:

Так написав у фейсбук про бійця історик, письменник, доброволець “Правого сектору” та командир підрозділу розвідки з позивним “Санта”  Володимир Регеша:

Ви не уявляєте, яке вразливе та безпомічне людське тіло. Куля ніколи від нього не відскочить, осколок не зрикошетить. Тільки пошматує, розірве, поламає. Не залишаючи шансів.
І потім дивишся на оці бліді скалічені тіла на закривавлених ношах, які ще годину тому ходили, говорили, мріяли і кожним своїм рухом виборювали право на волю – власну та державну. Дивишся і не сприймаєш невідворотності. Закриваєш очі чомусь тому, що було твоїм побратимом. І не віриш.
Один на двох бліндаж, пачка цигарок, шматок хліба. Одна на двох міна.
– Де служите, солдати?
– Ми не солдати, а воїни. А служать, сам знаєш хто.
І цим все сказано. І в цьому справжність та щирість вільних людей.
Не ображайте гордих, великих духом, відданих полеглих воїнів словом «жертва».
Вони знали, на що йдуть, заради кого і для чого. Вони були готові до всього. Ми не готові це прийняти.
Друже Гайдамака, Друже Спікер – ви виграли свою війну.
Слава вам, Воїни!

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram