Мед Атлант

Хто контролює бюджет Прикарпаття та чи на законних підставах

Хто в Україні контролює використання бюджетних грошей? Мабуть, це питання цікавить багатьох громадян України. Адже щоденно з телебачення, газет, соціальних медіа люди дізнаються про масштабне розкрадання публічних коштів. Гроші, що їх українці важко заробили і віддали державі у формі різних податків, політики та чиновники з легкістю привласнюють. Насправді ж в Україні є державна структура, яка повинна контролювати бюджет.

Процес запустився

Державний фінансовий контроль здійснює Державна аудиторська служба України (ДАСУ). Та чи виконує цей центральний орган виконавчої влади свої обов’язки перед громадянами України? Чому ж ніхто не може покласти край схемам і корупції, що панують навколо бюджетних коштів? Які причини такого свавілля? Невже державний аудит заражений тими самими хворобами, що і правоохоронна система України, невже корупція, бездіяльність і політичні амбіції взяли гору над інтересами держави?

Варто згадати, що державна аудиторська служба пройшла свій етап реформування, починаючи від
зміни назви і закінчуючи тим, що їй надали чимало повноважень. Рішення і висновки, які надаються
державним аудитом, є необхідними свідченнями при проведенні слідчих дій та служать доказами в
судах. Тому державний аудит є частиною державної системи контролю. А ще варто згадати про останні
зміни, які торкнулися державного аудиту. Не так давно, 21 грудня 2017 року, Верховна Рада України
прийняла законопроект про вдосконалення системи моніторингу публічних закупівель.

Що це означає? Два роки в Україні працює система публічних закупівель “ProZorro”. Не всі державні
та місцеві органи влади спромоглися перейти на електронні закупівлі, але процес запустився, і доволі
успішно. Громадянське суспільство зробило свою справу, наступний крок за владою. Та, як виявилося
на практиці, навіть через електронні закупівлі державні органи та учасники почали вдаватися до
зловживань.

Було би бажання

У таких випадках можна хіба що оскаржувати результати торгів. Але ж скасування і розслідування
тендерів призводить до затягування поставок товару чи неотримання послуги, та й зрештою створює
багато незручностей. Як приклад: хворих у лікарні потрібно лікувати вже, а не тоді, коли закінчиться
оскарження тендеру, шкільний автобус потрібен на 1 вересня, а не тоді, коли учасники з’ясують, чи
тендер відбувся законно, а якщо ні, то скасують і оголосять новий.

Посилити контроль за публічними закупівлями – наступна вимога громадянського суспільства до
влади, яка була почута, і зрештою, при довготривалій адвокації законопроект № 4738 про моніторинг
закупівель був проголосований Верховною Радою України і підписаний Президентом. Тепер державна
аудиторська служба має ширші повноваження і може не тільки реагувати на скарги, а й перевіряти
будь-яку закупівлю навіть за власною ініціативою або ж за зверненням громадських активістів,
журналістів чи представників органів влади та місцевого самоврядування.

Отож, повноваження є, було б бажання працювати на благо держави. Можливо, для когось це
видається не надто важливим питанням, та, щоб зрозуміти, про який контроль ідеться, про які суми
коштів, простий приклад: за рік, починаючи з лютого місяця, через систему “ProZorro” тільки в Івано-
Франківській області було проведено закупівель на суму 11,10 млрд грн, в результаті зекономлено
567,88 млн грн.

Уявімо, скільки б вдалося зекономити, якби існував якісний контроль, якби бюджетні кошти не
освоювалися через підставні фірми політиків і чиновників. Та, як показує практика, прийняття закону і надання повноважень – це ще далеко не результат. Корупція, політичний тиск можуть знівелювати не те що закон, а покласти на коліна цілу інституцію, бо для того, аби виявляти злочини, державний орган має діяти самостійно і без жодного тиску. Державний аудит, як бачимо, може помітити порушення, а може й ні, а з такими повноваженнями може ще й зумисно перевіряти тих, хто надто запав в око. І все це залежить від людей, які очолюють цей орган, і завдань, що їх вони ставлять своїм працівникам: служити державі чи захищати інтереси влади; виявляти схеми чи, навпаки, підсилювати їх; реагувати на розслідування чи вдавати, що їх не бачили, не читали, не чули; співпрацювати з громадянським суспільством чи надсилати стандартні відписки.

Хто ж він – головний аудитор?

На Прикарпатті у державних органах зловживань хоч греблю гати, але про державний аудит мало хто
чув. Рідко буває, аби тендер на велику суму коштів відбувся без порушень, та чи знають про це наші
місцеві аудитори – питання риторичне.

Головним державним аудитором області є Буковський Геннадій Володимирович. Саме він очолює
Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області. Досвідчений і далеко не
новий керівник – на службі уже з 2010 року. Президенти і парламент мінялися, а він протримався і досі працює. Незважаючи на те, що обіймав керівну посаду за часів Віктора Януковича, не був люстрований і на нього не поширився Закон України “Про очищення влади”, постреволюційне чистилище пройшов успішно. Щодо майна і доходів, то, мабуть, надіятися на те, що головний аудитор, ще й із таким стажем, відобразить свої статки у майновій декларації, доволі наївно, бо хто ж, як не він, точно знає, як можна
уберегтися від контролю влади.

Та все ж, якщо заглянути в декларацію про майно, то бачимо, що, окрім заробітної плати, Буковський
отримує пенсію, яку заробив на службі у податковій міліції ДПА в Одеській області, здобувши звання
майора. Власник квартири в Одесі площею 59,90 кв. м, в якій з 2015 року проживає син Геннадій
Геннадійович. До речі, він пішов слідами батька – подався на службу в органи внутрішніх справ.
Зокрема, був начальником Великомихайлівського ВП ГУНП в Одеській області та Ренійського ВП
ГУНП в Одеській області. Проживає Буковський Геннадій спільно з дружиною Наталею в м. Яремче, у квартирі площею 50,40 кв. м, яка належить Яремчанській міській раді. Станом на 2016 рік має автомобіль “Chevrolet Aveo” 2006 р.

Та все-таки навіть головний аудитор області допускає помилки, і навіть у його декларації дебет з
кредитом не сходиться. Так, за 2015 рік Геннадій Буковський, окрім згаданого автомобіля,
задекларував ще одне авто, “Mitsubishi Outlander” 2012 р. в. (право розпоряджатися), на яке витратив
300 000 грн. Як показує декларація за 2014 рік, сім’я Буковських отримала всього-навсього 162 410 грн
доходу, в 2015 році – 186 710 грн, але в липні 2015 року спромоглася придбати авто за 300 000 грн.
Звідки гроші на “Mitsubishi” – мабуть, тільки пан Буковський може відповісти…

Десятки звернень

Чи можемо сподіватися, що людина, яка працювала при системі Януковича, сьогодні проявить
сміливість і буде боротися проти зловживань і корупційних схем? Важко повірити.

За словами Христини Зелінської, яка представляє ГО “Антикорупційна платформа” – організацію, що
здійснює систематичний моніторинг у сфері публічних закупівель, за попередній рік вони направили
десятки звернень про порушення різного характеру в закупівлях, починаючи від малих сум на тисячу
гривень і закінчуючи мільйонами. Більшість таких звернень було направлено в управління Західного
офісу ДАСУ в Івано-Франківській області.

Станом на сьогодні чекаємо підсумків перевірок, – продовжує Зелінська. – Тому поки про конкретні позитивні результати говорити не можу.

Час покаже. Проте, як підказує практика, окрім законів та повноважень, потрібно ще змінити і людей,
які б мали волю і бажання працювати на благо держави. Бо не громадські організації, а державні
інституції повинні моніторити використання бюджетних коштів.

Автор: Наталя СЕРБИН

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 15

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...