Розвиток на Прикарпатті спорту для чотирилапих: нові види змагань

Собака – найкращий друг людини. Це відомо усім. Однак брати наші менші можуть бути не лише вірними друзями, а й чудовими спортивними партнерами. Зокрема, у таких видах спорту, як аджиліті чи дог пуллер. 

Швидкість, спритність, вправність

Аджиліті – відносно новий вид спорту з собакою, який винайшли в Англії наприкінці 70-х років минулого століття. З англійської назва перекладається як “швидкість, спритність, вправність”. Це змагання, під час яких господар (він же провідник, або хендлер) скеровує свого собаку через смугу перешкод. При цьому судді враховують і швидкість, і точність її подолання. Собака повинен виконувати завдання без заохочення їжею чи іграшками. Подекуди такі змагання збирають велику аудиторію, а призовий фонд складає до 10 тисяч доларів США.

В Україні цей вид спорту почав набирати популярності з кінця 90-х років, але в Івано-Франківську з’явився нещодавно. Сюди його привезла вимушена переселенка із Донецька Наталія Никонорова. Каже, коли чоловік подарував їй цуцика, не знала, що з ним робити. Тому і вирішила зайнятися цим спортом.

В Донецьку ми цим займалися довго, може, років півтора-два. Але потім почалася війна і я приїхала сюди. Ходила скрізь зі своїм собакою, думала: а де ж тут хоч що-небудь? Може, аджиліті або хоча б якийсь фрістайл? Та потім знайома запропонувала мені самій організувати заняття. І хоч я не кінолог і не маю спеціальної освіти, все ж спробувала. І ось проводжу в Івано-Франківську заняття з аджиліті уже два роки, – розповідає жінка.

Налагодити процес регулярних тренувань спочатку було непросто, згадує Наталія Никонорова. Цьому заважали робота та буденні справи як у жінки, так і в її учнів. Тож вирішили збиратися у вихідні. Снаряди для занять тренерка придбала за власні кошти. Самі ж тренування відбуваються на галявині неподалік міського стадіону “Рух”. Також “собачники” очікують відкриття спеціального майданчика в парку по вулиці Молодіжній.

Перша івано-франківська команда пані Наталії розпалася, проте її учасники і досі продовжують займатися аджиліті. Зараз у тренерки є шість учнів.

Люди часто міняються. Відвідують кілька занять з ентузіазмом, а потім зникають. Чому так? Аджиліті – це ж командний спорт. Тут повинні працювати і господар, і собака. Ви з собакою – команда! І від того, як ви одне одного розумієте, залежить ваш виступ, – каже Наталія Никонорова.

Про структуру і правила

Розвитком аджиліті й проведенням змагань в Україні займається Всеукраїнська федерація кінологічного спорту.

Згідно з загальними правилами, встановленими Міжнародною Кінологічною Федерацією, цей спорт поділяється на три категорії: S (small) – для собак ростом до 35 см; M (Medium) – для собак ростом від 35 до 43 см; L (Large) – для собак ростом від 43 см.

Смуга, яку повинен подолати собака, складається з максимально можливої кількості різноманітних перешкод. Спосіб їхнього розміщення визначає рівень складності смуги та швидкість. Собака повинен пройти смугу впродовж встановленого часу, подолавши усі перешкоди в правильній послідовності. Довжина смуги може складати від 100 до 200 метрів, а кількість перешкод – від 15 до 22.

Серед перешкод – бар’єри, шини, гірка, віадук, стіл, тунель тощо. Спосіб їхнього розміщення на смузі практично повністю залежить від фантазії судді.

Як уже згадувалось, заохочувати собаку їжею чи іграшками заборонено.

Спочатку люди (в Україні – ред.) робили безліч помилок. Як розповідав товариш із Павлограда, який проводив нам семінар, собаки бігали через бар’єр за командою “поруч”. А насправді потрібно вчити тварину, щоб вона стрибала через перешкоду за твоєю командою і у той бік, який тобі потрібно”, – зазначає Наталія Никонорова.

Категорично заборонено кричати на собаку, вживати щодо неї нецензурну лайку чи вдаватися до насильства. За це передбачена дискваліфікація.

Самі ж змагання бувають регіональні, національні та міжнародні. Так, чемпіонат світу з аджиліті проводиться щорічно. Проте, щоби взяти участь у міжнародному турнірі, українські спортсмени вимушені самостійно шукати фінансування.

Змагання між собою можуть влаштовувати і клуби “собачників”, проте вони матимуть статус неофіційних. Причому участь у них можуть брати і безпородні собаки. Головна умова – тварина повинна бути здоровою.

95% успіху в аджиліті залежить не від собаки, а від хендлера, – зауважує Наталія Никонорова.

Дог пуллер

Ще одним “собачим” видом спорту, який стрімко набирає популярності, є дог пуллер. Його винайшли 2012 року в Чернігові, і з того часу він знайшов прихильників у багатьох країнах Європи, Азії та Америки. Розвитком і популяризацією цього виду спорту в світі і в Україні займається Міжнародна федерація Дог пуллер.

Якщо порівняти з аджиліті, дог пуллер є значно простішим. В цьому виді спорту собака просто біжить або стрибає за кільцем – “пуллером”.

Пуллер – це інноваційний тренувальний снаряд для собак, який складається з двох кілець. За допомогою комплексу спеціально розроблених вправ із пуллером собака отримує повноцінне фізичне та емоційне навантаження.

Звісно, цей вид спорту набагато простіший за аджиліті, його люблять багато собачників. Вони можуть навіть не ходити на змагання і займаються зі своїм домашнім улюбленцемввечері на прогулянці. Там теж ніяких пересторог немає, окрім однієї – собака обов’язково має бути здоровим, – каже Наталія Никонорова.

На національному рівні в Україні, як правило, відбуваються змагання з пуллер-бігу та пуллер-стрибків. Наталія Никонорова двічі була суддею на таких змаганнях – в Івано-Франківську й Трускавці.

Буває, що собака не приносить пуллер господарю і починає гратися ним. Тоді господар має викручуватися і якось покликати собаку, щоб він таки зробив те, що треба. При цьому кричати на тварину, замахуватися чи, не дай Боже, бити категорично заборонено. За це передбачена дискваліфікація, – розповідає пані Наталія.

Дог пуллер – це також видовищний вид спорту, який збирає широку глядацьку аудиторію, тож він досить комерційний.

Вплив на собаку

В цілому спорт впливає на собаку позитивно. Він сприяє фізичному та розумовому розвитку тварини, привчає до послуху та взаєморозуміння з господарем. Головне, каже Наталія Никонорова – не перестаратися.

Дуже часто господарі надмірно ганяють собаку. А перенавантажувати тварину не можна, бо це негативно впливає на її суглоби, – пояснює тренерка.

Щодо харчування тварини якоїсь специфіки немає.

Харчування має бути збалансованим і покривати витрати енергії протягом дня. Собака, якого годують виключно кашами і хлібом, буде малоефективний, – каже Наталія Никонорова.

Корисний спорт

Цього року Женя Сяткін і його маленький чотирилапий друг Барселона породи джек-рассел-тер’єр прийшли уже на п’яте заняття з аджиліті. Тварина дуже енергійна, і звичайного бігу для неї замало.

Ця порода дуже енергійна. Аджиліті ж дає не тільки фізичне, але й розумове навантаження на собаку. Коли ми виконуємо завдання зі стрибків, поворотів, забігу в тунель – тварина теж думає. Для неї це розвиток, – каже Женя Сяткін.

Цей спорт позитивно впливає на поведінку собаки. Якщо порівнювати, як Барселона бігає зі мною чи з іншими собачками і як на аджиліті, то це абсолютно різні речі. Вона втомлюється не лише фізично, але й розумово. Коли приходимо додому, то спить без задніх лап, – додає він.

При цьому дресирувати собаку абсолютно нескладно. Достатньо приділяти їй щодня 15-20 хвилин свого часу. І, окрім задоволення від спілкування з домашнім улюбленцем, ви отримаєте вірного друга та надійного партнера по команді.

Автор: Роман СТЕЛЬМАХ

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 18.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...