За що борються прикарпатські художники

Майже рік в Івано-Франківську бурхливо обговорювали питання, хто очолить обласну організацію Національної спілки художників України. Чому раптом звичайна, на перший погляд, громадська організація стала об’єктом світських обговорень, розділила художників на два табори? Основний предмет дискусії – це боротьба за посаду керівника спілки.

Незважаючи на те, що громадська організація керується статутом і така процедура завжди чітко прописана його нормами, конфлікт так загострився, що вирішувати його прикарпатським художникам довелося аж на рівні Києва –з центральним правлінням. І врешті після десятків зустрічей були проведені збори місцевої організації і обрано нового керівника–Повшика Володимира.

Зауважимо, що минулого очільника Якимечка Миколу в столиці шляхом таємного голосування виключили з об’єднання, як зазначається у протоколі,«за системні порушення статутів ІФООНСХУ та НСХУ та за результатами перевірки скарг членів організації

Варто зауважити, що Національна спілка художників є однією з найстаріших громадських організацій України, до цього об’єднання належать найавторитетніші митці країни. Спілка має свою 70-літню історію, протягом якої залежно від політичної ситуації в державі виконувала різну суспільну місію. Важко назвати цей інститут громадянського суспільства самостійним і незалежним, бо фактично завжди об’єднання плідно співробітничало з чинною владою, та й самі члени організації, художники по-різному ставилися до минулої радянської системи: хтось співпрацював, а хтось був у твердій опозиції, за що терпів переслідування чи навіть отримував покарання.

Фактично завжди об’єднання плідно співробітничало з чинною владою, та й самі члени організації, художники по-різному ставилися до минулої радянської системи

Засновники спілки

Згідно з єдиним державним реєстром юридичних осіб засновниками Івано-Франківської обласної організації НСХУ є Заливаха Опанас, Коровай Олександр, Хома Параска. Це відомі художники Прикарпаття, громадські діячі, які, на жаль, уже померли. Мабуть, вони точно не втішилися б, що спільноту, до якої свого часу були приналежні, роздиратимуть затяжні чвари, а самі колеги-спілчани навіть насміляться ухвалити рішення про виключення їх із числа засновників.

На жаль, це сталося 10 вересня2015 року, коли на засіданні тодішнього правління на чолі з головою Якимечком Миколою було виключено із засновників Обласної спілки художників вищезгаданих осіб. Рішення члени правління прийняли одноголосно (7 «за»). Чим вони керувалися, важко зрозуміти. Лише коли це набуло розголосу,21 січня 2019 року, згідно з єдиним реєстром громадських формувань якимось чином уже мертві митці повернулися до свого заслуженого статусу в Обласній спілці.

Нині з гідно з рішенням зборів ІФООНСХУ керівником Обласної спілки художників є Повшик Володимир Миколайович. На жаль, і попередній керівник Микола Якимечко, і уже нинішній Володимир Повшик відмовилися коментувати ситуацію і спілкуватися з нашим виданням.

Для того, аби зрозуміти, чому приналежність до спілки, тим паче управління нею, є такими важливими для художників, варто з’ясувати, що ж дає членство в організації. Чи справді за те, щоб провести виставку чи отримати посвідчення члена спілки, митці готові до такої тривалої і запеклої боротьби?

Мабуть, це надто дрібна мотивація, справжній камінь спотикання захований глибше. І мова йде про інші, більш вагомі можливості, які може отримати членорганізації.

Майно спілки художників

Згідно з єдиним державним реєстром майнових прав та нерухомого майна обласна організація НСХУ розташована вадміністративному будинку в Івано-Франківську на вул. Незалежності, 53. Загальна площа будівлі 1961,8 м кв. Як зазначається в офіційному документі, це нежитлові приміщення «Будинку Художника». Однак важливим фактом є те, що це комунальне майно і належить воно територіальній громаді області, а свідоцтвом на право власності з 2004 року володіє Івано-Франківська обласна рада.

Це означає, що фактично Спілка художників не є власником цієї будівлі, а отримує  приміщення з доброї волі обласної ради.Хоча згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р. № 1058 «Про передачу нерухомого майна творчим спілкам»усе майно, яке творчі спілки успадкували від Радянського Союзу,повинно було бути передане«у безоплатне довічне користування». А удодатку до цієї ж постанови зазначеной об’єкт, який мав бути переданий Івано-Франківській обласній організації НСХУ: Івано-Франківський художньо-виробничий комбінат Художньогофонду УРСР по вул. Радянська, 53, нині Незалежності.

Мабуть, у нинішній час жодна громадська організація немає таких можливостей, тому не дивно, що сааме навколо Спілки художників стільки розголосу і боротьби

Як так сталося, що будинок, який свого часу зводився спілчанами, потрапив у власність обласної ради і навіть постанова Кабміну цьому не завадила? Це питання, мабуть, так і залишиться без відповіді, бо майнові відносини обласної спілки і місцевої облради – це ціла низка звернень минулого керівництва організації до чиновників із проханням віддати, а далі не віддавати (відкликання звернення) будівлю, судові позови і незрозумілі рішення, в яких знайти зерно правди, враховуючи давність цих процесів, досить складно.

Загалом, аналіз цих документів і переписки свідчить про некомпетентність тодішнього керівництва і певну заполітизованість цього питання, бо все ж таки на рівні держави питання майна, яке перейшло у спадок творчим спілкам, врегульоване. Чому стільки юридичної метушні було спровоковано навколо майна Івано-Франківської обласної спілки, відомо, мабуть, тільки тим, хто цим займався.

Нині в будівлі, що є власністю обласної ради, по вул. Незалежності, 53,знаходиться Івано-Франківська ОО НСХУ, в якій, крім виставкового салону,розташовані близько 30 майстерень, що їх для творчої діяльності надають членам (членкиням) спілки відповідно до окремого внутрішнього положення ІФООНСХУ. І тут, напевне, криється відповідь на те найголовніше питання, що ж отримують члени спілки від організації. Це майстерні, а вже потім виставки, нагороди та інші іміджеві бонуси.

Мабуть, у нинішній час жодна громадська організація немає таких можливостей, тому не дивно, що саме навколо Спілки художників стільки розголосу і боротьби.

За що утримується спілка?

ІФООНСХУ є досить великою структурою, що має голову, правління та, на відміну від звичайних громадських організацій,власну юридичну особу – підприємство «Господар», що веде управлінсько-господарську діяльність.мУ сучасних вимірах Спілка художників має фактично власну управляючу компанію, відповідно наймає працівників (переважно 6-7 осіб) при 68 членах спілки, які щороку сплачують членські внески. Та зрозуміло, що на них така велика структура утримуватися не може, тому основним джерелом є доходи від здачі приміщень в оренду.

На складні питання погодилася відповісти художниця та спілчанка СвітланаПовшик, відповідальний секретар ІФООНСХУ. При зустрічі вона одразу надає документ на кілька сторінок, який має доволі дивну назву: «Перевірки скарг членів ІФООНСХУ».

У ньому інформація про різні претензії художників, які мають як процедурний, так і юридичний характер. Зауважуємо, що в одній із заяв йдеться про те, що минуле правління протягом чотирьох років не звітувало за отримані доходи та витрати, а низка рішень, навіть фінансового характеру, ухвалена без рішення зборів організації.

Минуле правління протягом чотирьох років не звітувало за отримані доходи та витрати

«Ми не проти, щоб виділялися кошти, наприклад, на представницькі витрати керівника ЯкимечкаМиколи. Чи на утримання когось із художників, які приїжджають із виставками у Франківськ, щоб когось друкувати чи подавати у знакові каталоги, видання, делегувати на пленери. Але ми, як члени організації, про це повинні знати. На жаль, ми про це дізнаємося уже зараз, коли перевіряємо документацію», –каже пані Світлана.

Потрібен аудит

У період з 27 вересня по 16 листопада 2015 року колишній керівник Якимечко Микола обіймав три посади:старшого викладача в ПНУ ім.В.Стефаника (повна ставка), голови правління Спілки художників (повний робочий день) та директора підприємства «Господар» (повна ставка).

А уже в 2017 році його затвердили на неповний робочий день із зарплатнею  у розмірі 6000 грн. Виявляється, робота в громадській організації може бути досить високооплачуваною.

Відтак пані Світлана зазначає, що потрібен всебічний і ґрунтовний фінансовий та майновий аудит. За спинами митців багато років робилися справи, про які вони не знали, починаючи від зміну статуті, закінчуючи процессами навколо майна.

Автор: Наталія Сербин

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 24

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.