У скелях над Дністром знайшли “загублений монастир”: археологи відкрили печерну обитель XIII–XIV століть

У Раківці на Івано-Франківщині археологи натрапили на справжню історичну сенсацію — печерний монастир, висічений у скелі понад 700 років тому. Відкриття зробили учасники Карпатської історико-археологічної експедиції Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

За попередніми висновками дослідників, обитель датується ХІІІ–ХІV століттями, а її сліди збереглися в урочищі Стінка, відомому як «Біла Скеля». Колись тут функціонував невеликий монастирський комплекс із каплиці та двох келій, буквально вирізаний у камені над Дністром.

Стежка, яка повернула в середньовіччя

Пошуки почалися не з випадкової знахідки, а з відновлення давнього маршруту — так званої «Монастирської стежки». Вона веде від Раковецького замку вздовж Дністра і фактично “вивела” дослідників до скельної обителі.

Що вдалося знайти

Попри значні руйнування, археологи зафіксували залишки каплиці з вівтарною частиною та двох келій. У скелі збереглися:

• вирубані вівтарі та хрести
• наскельні ікони Богородиці з Дитям
• зображення святих і символіка, характерна для раннього чернецтва
• сліди дерев’яних конструкцій, які колись доповнювали інтер’єр

Окрему увагу дослідників привернули символи, що можуть поєднувати християнські та ще давніші, дохристиянські традиції.

Монастир, який майже зник

За переказами місцевих жителів, частину комплексу було зруйновано ще у 1960-х роках — під час вибуху, коли камінь використовували для будівництва. Від обителі залишилися лише фрагменти стін та окремі вирізьблені елементи.

Попри це, комплекс досі зберігає виразні ознаки сакрального простору: каплиця, келії, джерела поруч і майданчик над скелею, який, ймовірно, використовувався монахами для побутових або ритуальних потреб.

Чому це відкриття важливе

На думку археологів, печерний монастир у Раківці — ще одне підтвердження того, що Середнє Подністров’я було важливим осередком раннього чернецтва та духовної культури.

І хоча обитель збереглася лише частково, її відкриття вже називають одним із найцікавіших археологічних знахідок регіону останніх років — із потенціалом переписати окремі сторінки історії Прикарпаття.