Косівський музей Гуцульщини вражає інтерактивними експозиціями та нестандартними рішеннями

Косівська громада робить ставку на розвиток етнографічного туризму, поєднуючи багату культурну спадщину з сучасними підходами до її популяризації.

Про унікальність Косівщини, яка полягає у збережених традиціях, ремеслах та народному мистецтві, громади розповів розповів міський голова Юрій Плосконос під час престуру, організованого регіональним відділенням АМУ в області.

У громаді, яка налічує близько 32 тисяч жителів, працює приблизно 1,5 тисячі майстрів, що робить традиційні промисли однією з основ місцевої економіки. Окрім етнографічного, тут розвивають сімейний, активний та астрономічний туризм, а також активно залучають грантові кошти для реалізації розвиткових проєктів.

Одним із прикладів такого підходу є Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Саме тут можна побачити, як культурна спадщина може гармонійно поєднуватися із сучасними технологіями та інтерактивними підходами до музейної справи.

За словами директорки музею Вікторії Яремин, сучасний простір вдалося створити завдяки тісній співпраці з Косівською міською радою та реалізації кількох грантових проєктів. У музеї облаштували три інтерактивні зали, присвячені косівській кераміці, художній обробці дерева та ткацтву. Тут відвідувачі можуть не лише оглядати експонати, а й взаємодіяти з ними, відкривати тематичні шухляди, знайомитися з роботами сучасних майстрів та бачити, як традиційні ремесла продовжують жити сьогодні.

Окремою родзинкою музею стала експозиція для повнолітніх відвідувачів (18+), де представлені копії кахлів XIX століття з еротичними сюжетами та незвичні зразки народного мистецтва. Експонати розміщені у спеціальних закритих шухлядах і відкривають маловідому сторінку гуцульської культурної спадщини.

Особливу увагу приділили доступності та роботі з дитячою аудиторією. Для наймолодших гостей створили ігрові модулі та інтерактивні завдання, а сам музей став популярним місцем для шкільних екскурсій і туристичних груп.

У музеї також демонструють, як елементи косівського мистецтва знаходять нове життя у сучасному дизайні, моді та сувенірній продукції, доводячи, що традиція може бути актуальною і в XXI столітті.