Міст на мільйони. Що думають відомі франківці про будівництво моста на Пасічну
21 Жовтня, 17:05
Поділитись статтею
Єдиний міст, який сполучає мікрорайон «Пасічна» з рештою міста, побудований ще у 60-х роках минулого століття. Він не розрахований на сучасну кількість автомобілів, тому ледь витримує щоденне інтенсивне навантаження і великогабаритний транспорт. Ще минулого року на початку травня урочисто заклали камінь під будівництво нового моста через Бистрицю Солотвинську і транспортної розв’язки в районі вулиць Хіміків – Надрічна. Запланована довжина мосту – 324 м, а кошторисна вартість проекту – 212 млн грн.
Однак далеко не кожен вважає, що новий міст виправдає покладені на нього сподівання.
Роман Галіпчак, начальник управління капітального будівництва
Основне призначення майбутньої споруди – розвантажити транспортний рух на мості, що на вулиці Галицькій. Ба більше, через аварійний стан останній треба закривати на капітальний ремонт. Новий міст буде передбачений лише для внутрішніх потреб Івано-Франківська, що надзвичайно важливо. Згадайте повінь у 2008 році, коли перекрили рух по вулиці Галицькій і «Пасічну» просто відрізали від міста. Я певен, що міст забере половину наявних нині заторів у тому мікрорайоні.
Щодо об’їзду зовнішнього транспорту, то після відкриття мосту в Драгомирчанах буде обмежений рух транзитного транспорту через обласний центр.
Віктор Анушкевичус, колишній голова Івано-Франківська
Як на мене, міст, котрий зараз планують будувати, не виправдає свого призначення. Ще приблизно чотири роки тому місто навіть виготовило проектно-кошторисну документацію на зведення автотранспортної магістралі, що мала пройти за таким маршрутом: вулиця Івасюка – р. Бистриця Солотвинська (міст) – с. Клузів – Галицьке шосе (вихід на цементно-шиферний завод із розв’язкою на вул. Хіміків). Він передбачав не просто переведення транзитного транспорту на Львів, але також і транспортне сполучення в мікрорайоні «Пасічна». Будівництво так і не почалося через відсутність необхідних грошей.
Микола Вітенко, перший заступник міського голови
Ще у 2013 році в управлінні архітектури провели розрахунки, що саме на цій локації міст дозволить розвантажити транспортний рух, що в районі теперішнього мосту на «Пасічній». А 2016 року нарешті перейшли до практичних кроків. Те, що міст там потрібен і що він там себе цілковито виправдає – це однозначно. Мікрорайони «Каскад», «Позитрон», «Кішлак», вул. Вовчинецька будуть мати повноцінну альтернативу – їхати через вулиці Івасюка, Надрічна з виїздом на вул. Хіміків і далі на Калуське шосе або в напрямку Галича.
Старий міст побудований ще у 60-х роках минулого століття. Він не розрахований на сучасну кількість автомобілів, тому ледь витримує щоденне інтенсивне навантаження і великогабаритний транспорт. Те саме стосується і мосту через Бистрицю Надвірнянську, і мосту через залізничний переїзд по вул. Незалежності. Рано чи пізно їх доведеться реконструювати або ж будувати нові. Наразі замовлене додаткове обстеження мосту в «Пасічній», аби розуміти, які недоліки треба усунути.
Зіновій Шкутяк, колишній голова Івано-Франківська
Наскільки я розумію, ту локацію для мосту, яку колись передбачали в генеральному плані міста, вже використати неможливо, оскільки частина території забудована чи приватизована. Тому дякувати Богові, що хоч такий варіант є, як наразі погодили. Бо ситуація з мостами дійсно нагальна.
Хоча це не найкращий варіант з точки зору розвантаження міста. Взагалі, на мою думку, попередньо запланований міст був би більш продуктивним. Але тепер нема про що говорити, адже через недотримання вимог земельного законодавства та територія вже зайнята.
Володимир Гайдар, екс-головний архітектор Івано-Франківська
Необхідність будівництва мостів через Бистрицю Солотвинську назріла вже давно. Але варто зазначити, що будівництво мостів є комплексним питанням для міста. Треба чітко сформулювати мету та завдання, котрі має вирішити будівництво того чи іншого мосту. Є щонайменше дві групи проблем, які мають бути розв’язані в такий спосіб.
Перша стосується винесення зовнішнього транзитного та зовнішнього великогабаритного транспорту за межі житлових кварталів й подалі від історичного середмістя. Друга – вирішення питання доступності та внутрішніх зв’язків між частинами міста, розділеними річкою. Цю функцію зараз виконує один транспортно-пішохідний міст на вулиці Галицькій та ще один пішохідний місток сполученням від вулиці Флотської до Німецького озера.
Для часткового вирішення першої групи завдань чинним генеральним планом через Бистрицю Солотвинську передбачено два мости: один – продовження вулиці Надрічної у напрямку від перехрестя з Вовчинецькою, повз територію колишнього ринку «Анатоль» через річку на Клузів, далі з виїздом на транспортну магістраль, що веде через Галич на Львів. Другий – з вулиці Набережна ім. Стефаника, в місці, де вулиця плавно огинає територію садового товариства «За мир», орієнтовно на середині відрізку між перехрестям з вулицею Мазепи та територією колишньої шкірфірми, з виїздом через річку на Загвіздя, а далі – через мікрорайон «Черешеньки», повз обласну лікарню на Калуське шосе. На перший напрямок в 2011-2012 роках було розроблено проектну документацію та отримано висновок експертизи. Цю роботу курувало міське УКБ. У проекті було кілька транспортних розв’язок та мостів, його кошторисна вартість станом на 2012 р. складала близько 600 млн грн. Такі рішення все ж частково розв’язують питання винесення зовнішнього транспорту. Насамперед через те, що ці мости, згідно з генпланом, мають свої парні відповідники – мости через річку Бистрицю Надвірнянську. Міст на продовженні вулиці Стуса через річку на Угорники та міст на продовженні вулиці Петлюри через річку на Хриплин. Тільки тоді, коли будуть збудовані мости через обидві річки, можна буде забезпечити найкоротший і найефективніший об’їзд найбільш заселених районів міста. Маю на увазі, що планувати будівництво мостів треба комплексно, чітко розуміючи, які напрямки вони поєднуватимуть.
Але слід усвідомлювати, що без будівництва великої зовнішньої об’їзної магістралі місту теж не обійтись. Вона вже частково збудована та діє – із заходу, півдня та сходу. Від Калуського шосе, повз авторинок вниз до мосту через Бистрицю Солотвинську, між Богородчанами та Лисцем, далі між селами Чукалівка і Радча, через Бистрицю Надвірнянську, Черніївське транспортне кільце до с. Марківці, звідти через Хом’яківку, в об’їзд Тисмениці до Клубівців. Таким чином, велика об’їзна огинає Івано-Франківськ із заходу, півдня та сходу, поєднуючи важливі променеві магістралі, що ведуть у напрямку до Києва, обидва напрямки на Надвірну, а далі до Закарпаття, напрямок до Львова, через Стрий. Північний напрямок потребує детального опрацювання та будівництва. Тому маємо зараз проблеми з транспортними потоками у напрямку до Львова та Києва через Галич і Рогатин та напрямком на Львів через Калуш. Найкоротше їхнє з’єднання – на перехресті вул. Галицької та Калуського шосе.
Для вирішення другої групи завдань – забезпечення максимально зручних, безперешкодних коротких зв’язків між районом «Пасічна» та містом у межиріччі двох Бистриць коригуванням генерального плану міста 2013 року було передбачено два внутрішніх мости. Один – продовження вулиці Берегової сполученням повз Німецьке озеро до Обласної лікарні, другий – продовження вулиці Хіміків із Пасічної, через річку до вулиці Надрічної. Це якраз той, будівництво якого анонсоване містом. Варто зауважити, що будівництво самого моста не вирішить ситуацію в цій локації повною мірою, без влаштування мінімальної розв’язки та продовження цього зв’язку далі, вздовж залізниці, з виходом на вулицю Привокзальну. Крім цього, його не можна вважати таким, що вирішить питання зовнішнього транспорту. Вулиця Хіміків проходить через колишні та новозбудовані житлові квартали Пасічної.
Крім вирішення суто транспортних зв’язків між берегами річки, необхідно дуже ґрунтовно пропрацювати пішохідну та велосипедну доступність. Згаданий пішохідний місток сполученням від вулиці Флотської і до рекреаційної території Німецького озера активно використовують мешканці міста. Але його теж недостатньо. Не обладнаний він і зручним доступом для велосипедистів. Вважаю, що варто провести архітектурний конкурс на реконструкцію теперішнього або й на влаштування нового широкого пішохідно-велосипедного моста. В перспективі це може бути пішохідний променад-бульвар – відкритий громадський простір, який поєднає район «Пасічна», рекреаційні зони озера та річки через Набережну Василя Стефаника з територією ІФНТУНГ та вулицями Зв’язковою і Тичини – з центром міста.
Мости потрібно будувати. Якомога більше. Але метою повинно бути не зняття таких локальних симптомів, як зменшення дорожніх заторів (це має бути наслідком), а комплексне вирішення транспортно-пішохідної ситуації в місті, диференціація транспортних потоків, відсікання транзитного та актуалізація пішохідно-велосипедного руху, розвитку рекреаційного потенціалу річки. Мости потрібно будувати з чітким розумінням подальшого життя та розвитку територій, де вони плануються, розумінням того, як вони вплинуть на кожного окремого мешканця міста, на якість і комфортність міського середовища.
Автор: Наталія МОСТОВА
Стаття опублікована в журналі МІСТО № 10
*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.
Поділитись статтею
