Медики ІФНМУ дослідили вплив Чорнобильської аварії на здоров’я українців

У перші роки після аварії на Чорнобильській атомній електростанції дослідження в медичній сфері наслідків радіаційного опромінення просувалися швидкими кроками.

Ґрунтовні наукові розробки велися свого часу на кафедрі гістології, цитології та ембріології ІФНМУ, повідомили МІСТУ у прес-службі університету.

На столі в кабінеті завідувача кафедри, лауреата премії ім. В. П. Комісаренка НАН України, премії Національної академії медичних наук України, професора Сергія Геращенка – монографії та автореферати дисертацій, морфологічні фрагменти яких були виконані на кафедрі гістології цитології та ембріології, на тему наслідків іонізуючого випромінювання на здоров’я людини. Починаючи з 90-х рр., кафедра займалася цими питаннями. Остап Грищук вивчав особливості розвитку і перебігу слинокам’яної хвороби під впливом малих доз радіації. Вікторія Цеглинська досліджувала зміни печінки під впливом низьких рівнів іонізуючого випромінювання. Ярослав Орішко проводив клініко-експериментальні дослідження про вплив малих доз радіації на щитоподібну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття.

Згодом вийшла монографія, присвячена впливу малих доз іонізуючого випромінювання на слинні залози. Її автори – Остап Грищук, Олена Дєльцова, Сергій Геращенко.

“Під керівництвом професора Євгена Нейка була виконана велика робота, присвячена особливостям виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в умовах тривалої дії малих доз опромінення”, – розповідає Сергій Геращенко.

Науковці ІФНМУ були одними з перших, хто вивчив стан щитоподібної залози і травної системи в тих людей, які були уражені малими дозами радіації.

“Коли сталась аварія, ці дослідження фінансувалися. Були спеціальні програми, міжнародні фонди, – продовжує Сергій Геращенко – Під час досліджень ми виявили ознаки гіпотиреозу, автоімунного тиреоїдиту”.

З часу Чорнобильської катастрофи поширеність цієї патології значно зросла. Як зауважує Сергій Геращенко, не в кожного він зв’язаний з іонізуючим випромінюванням, але про цей фактор дослідники ІФНМУ заговорили одними з перших.

Важливими є дослідження про психічне здоров’я ліквідаторів на ЧАЕС.

Розповідає доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Оленою Пітик: «Йшлося про непсихотичні психологічні розлади. Основна причина – складна взаємодія біологічних та психологічних факторів. Вплив має не тільки біологічний стрес від іонізуючого випромінювання, але й психологічний стрес для ліквідаторів аварії, для переселенців, для дітей».

Також важливим фактором було те, що люди ідентифікували себе не як тих, хто вижив під час катастрофи, а як жертви катастрофи:

«Це викликає розгубленість, недовіру, ірраціональний страх. Тому підвищується рівень тривожності», – говорить Олена Пітик.

Тоді в ліквідаторів виявили тривожні, астенічні, депресивні та обсесивно-фобічні розлади, – зазначає науковець:

«З часом вони набули хронічної форми, бо порушився мозковий гомеостаз. Зрушилася мозкова нейродинаміка. Також порушилася психологічна адаптація».

Свого часу для людей, які постраждали від аварії розробили спеціальні дієти, які б мали виводити радіонукліди.

Одразу після Чорнобильської аварії надавати кваліфіковану психологічну та психіатричну допомогу було складно, каже медик:

«Тоді не було закону про психіатричну допомогу. Психіатрія взагалі дуже стигматизована, а тоді надзвичайно. Тому такі люди не зверталися до психіатрів, пізніше вони їх консультували, але… Пацієнти приходили до неврологів та терапевтів…»

Зараз, як і раніше, психіатри не мають затвердженого протоколу, за яким можуть лікувати хворого, ураженого іонізуючим випромінюванням. Якщо виявляють розлади, то лікують їх за схемою соматичних розладів. Такого поняття як розлади від іонізуючого випромінювання немає, адже по своїй природі ці порушення поліетіологічні.

Науковці ІФНМУ готові й далі досліджувати складні наслідки української трагедії, які надалі мають вплив на психічне та фізіологічне здоров’я українців. Втім, ця проблема має вирішуватися на державному рівні.

Читайте також: На Калущині провели форум, присвячений сторіччю Української революції. ФОТО