Страуси, як захоплення для душі: як на Богородчанщині чоловік вирощує екзотичних птахів

В селі Яблунька, що на Богородчанщині, чоловік вирощує екзотичних для цієї місцевості птахів – страусів. Зараз у цьому господарстві є один самець та дві самки.

В 2014 році я був у Тязеві на схожій фермі. Запалився ідеєю і купив у них 8 маленьких страусят по 100 доларів, щоб просто для себе вирощувати. Спочатку було важко, бо коли вони маленькі, то дуже слабкі. Ще маленькими 4 з них тоді померли. Вже після цих 5 місяців їм нічого не шкодить, ні дощ ні мороз, – каже Володимир Климович.

Їдять вони теж майже все. Чомусь не люблять хліб. Годують їх двічі на день зерном та посіченою травою. Біля них постійно є пісок, щоб прочищати горло.

Мої страуси не бояться нічого. Навіть взимку вони вільно гуляють подвір’ям. Головне, що навіть пса тепер біля хати не треба. До речі, вони чомусь дуже не люблять собак. А загалом це звичайна курка, лиш не літає і велика. Вони дуже цікаві та допитливі, – розповідає чоловік.

Чоловік каже, що сусіди ставляться до такого газдівства цілком нормально, оскільки страуси знаходяться виключно на його території і не доставляють ніякого дискомфорту іншим. Лише зранку вони мають звичку піяти, як півні, проте звук, який вони видають, більше схожий на шум потяга. Вони не тікають за огородження, а сім’я навіть пускає їх до хати.

Страуси навіть несуть яйця, які за розміром приблизно, як літрова банка. На смак вони такі самі, як перепелині. При жарці яйця жовток стає прозорим. Зазвичай вони несуть 2 яйця в тиждень. Страуси не несуться в той момент, коли починають розкидати пір’я та ліняться. Цей період у них не завжди залежить від пори року і триває приблизно два місяці. Вони можуть краще, ніж кури, переносити зиму та нормально нестися, а літом на певний час перестати. Проте щоб страус нарешті почав нести яйця, йому має бути не менше 3 років. За цей час вони не дають нічого крім пір’я.

Моя дружина робила з цього пір’я подушку 50х50. Вона заважила всього лише пів кілограма. Загалом тварини вони не дуже агресивні. Дівчатка цілком спокійні, до них можна підходити, а от самець буває навіть може вдарити. У нас була ситуація, коли побились два самці. Один іншому вломив ногу. У них трубчаста кістка, тому це важка травма, – ділиться Володимир.

Неодноразово страусів хотіли в чоловіка купити.

До мене якось приїздили і хотіли купити трьох одразу. Давали 145 тисяч та ще й корову у придачу.

Він навіть жартує, що якось мало не посварився з зятем, який також захотів забрати їх собі.

М’ясо на смак мені не дуже подобається. Воно дуже схоже на яловичину, без зайвого жиру та дуже червоне, сухе і чимсь схоже на оленяче. Якось з одного страуса у мене вийшло приблизно 50 кілограмів чистого м’яса. Шлунок важив 8 кілограмів. Дуже цінується їхня шкіра і вона також дуже дорого коштує, в принципі, як і м’ясо. На це постійно є попит. За одне яйце дають близько 500 гривень.

Найбільше у чоловіка було 6 дорослих страусів.

Я бував на страусиних фермах. Їхні власники живуть з того, беруть гроші за вхід, смажать яйця, заробляють на цьому. Я з цього не живу, це моє захоплення. Якщо люди інколи хочуть подивитися на них, я ніколи не забороняю.

Чоловік каже, що раніше страуси ходили дуже близько до дороги і щоб їх побачити навіть не потрібно було заходити у подвір’я. Проте одного разу хтось кинув їм петарду. Від тоді довелося їх обгородити трохи далі від вулиці, та і самі тварини почали боятися близько підходити.

Існує така нісенітниця, ніби вони забивають голову у пісок. Такого немає. Єдине, вони дуже відчувають дощ. Тоді вони лягають на землю та низько схиляють голову. Коли має бути гроза, то вони притуляють голову до землі.

Окрім того страуси дуже цікаво танцюють, так вони залицяються один до одного.