Без археологічного супроводу: в історичній частині Франківська таки будують церкву

В історичному середмісті Івано-Франківська, на Валах, будують церкву Святого Миколая. Земляні будівельні роботи проводять без археологічного супроводу. Небайдужі франківці розмістили фотографії, на яких видно, що все вже капітально забетоновано, є арматура. Чи буде археологічне дослідження у цьому історичному місці, з’ясовували у студії Суспільного.

Науковий співробітник охоронно-архітектурної служби Інститутe археології НАН України Василь Романець вважає:

Анонсовано було, але досліджень ходних не проводилося. Єдине було звернення до нас, коли затверджували схему транспортного руху до будови з вулиці Дністровської. Ми погодження на ці схеми давали за умови, що будь-які земляні роботи будуть забезпечені археологічним наглядом. Але не відбулося з їхньої сторони це. Ні звернень не було, ні договору складено. Нагляд не проводиться. Нагляд проводять археологи, але служба, яка погоджує і контролює проведення цих робіт, – державний орган охорони культурної спадщини. В Івано-Франківську – це управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради. Є відділ у них спеціальний – охорони культурної спадщини. І забудовники церкви повинні погоджувати з цим відділом проведення будь-яких земляних робіт в історичному місці Івано-Франківська.

Василь Романець на об’єкті не був, бо там нікого з їхньої служби не допускають.

Ми їх попереджали свого часу, коли будувалося кафе “Казка” на цьому Бастіоні, коли висвердлювали свердловини під палі, то ті сверла провалювалися на глибину до двох метрів. Зі спостережень з тих часів, там є пустоти, і в різних місцях по-різному вони збереглися. В бастіоні, яка зараз стала картинною галереєю, там так само було, – каже археолог.

На його думку, поруч, біля Палацу Потоцього, глибина залягання фундаментів – біля 4, 2 м. Тому є дві небезпеки.

Перше, що ми руйнуємо свою спадщину. Ми не відкрили для себе, а поховали культурний шар, не дослідивши його. Друге, якщо каземати збереглися частково, одна частина під спорудою лежатиме на тому казематі, а інша –на твердому материку, який не рухається зовсім, може бути небезпека руйнації в самому будівництві. Буде різне просідання, – вважає дослідник.

Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради Володимир Ідак знає про ці проблеми від початку будівництва – з 2004 року:

Вони абсолютно на законних підставах легітимно отримали дозвіл на початок будівельних робіт. Абсолютно на законних підставах було розроблено проєкт, але це все було на початку століття – у 2004-му році. Ситуація змінилася. І змінилося ставлення до пам’ятко-охоронного законодавства і взагалі до цього питання. Відповідно ми поставили додаткові умови, щоб до початку будівництва були проведені археологічні дослідження і в процесі проведення земляних робіт забезпечили археологічний моніторинг діяльності. Нам дала запевнення церква, що вони це забезпечать. Тобто вони заключать відповідний договір з археологічною експедицією Інституту археології НАН України, і будуть проводитися археологічні дослідження. Ми до цього ставимося серйозно, оскільки це не є випадкова структура чи комерційна установа. Це є церква, релігійна громада, яка налаштована конструктивно до міської ради і порядку проведення будівельних робіт.

Попри інтенсивні будівельні роботи на Валах, начальник управління архітектури Івано-Франківської міської ради Орест Кошик сподівається, що археологічні дослідження ще можливі: “Ми ведемо діалог із церквою. І будемо наполягати на тому, щоб вони провели ці археологічні дослідження. І виконували будівельні роботи після проведення цих робіт. Без шкоди суміжним пам’яткам архітектури”.

Натомість Василь Романець не бачить таких перспектив:

Ми – науковий інститут – і можемо лише поспівчувати нашій громаді і кожен собі, що так сталося. Один бастіон став перлиною в нашому місті. Й інший так чудово можна було пристосувати під потреби будь-якого призначення. І ми не скористалися такими можливостями.