Крадуть курей і не бояться людей: чому на Франківщині побільшало лисиць

Ще донедавна побачити лисицю біля людської оселі було радше несподіванкою. Сьогодні ж у деяких селах Прикарпаття дикі хижаки вже стали небажаними сусідами.

В одному з населених пунктів Івано-Франківщини лисиці оселилися під закинутим будинком, вивели потомство і регулярно навідуються на приватні подвір’я. Місцеві мешканці розповідають про викрадених курей, сліди хижаків біля господарств і дедалі більшу тривогу: чи безпечно тепер відпускати дітей самих на вулицю та чи не є ці тварини переносниками сказу?

Подібні історії сьогодні вже не поодинокі. Чому дикі тварини дедалі частіше з’являються поруч із людьми, чи справді їх стало більше та як діяти, якщо лисиця оселилася неподалік будинку, МІСТО запитало в Українському товаристві мисливців і рибалок.

Випадок на Прикарпатті — лише один із багатьох

У товаристві розповідають, що звернення про лисиць, які заходять у села, останніми роками надходять регулярно з різних куточків України.

За словами представників УТМР, найчастіше дикі тварини приходять до людських осель не тому, що втратили страх перед людиною, а через пошук нових територій та легкодоступної їжі.

«Якщо раніше поява лисиці біля людських осель викликала подив, то сьогодні це вже тенденція, яку спостерігають у багатьох регіонах України. Найчастіше хижаки приходять до людей не тому, що втратили природний страх, а тому, що поруч легше знайти їжу», — пояснюють в Українському товаристві мисливців і рибалок.

Біля людських осель лисиці знаходять усе необхідне: домашню птицю, корм для собак і котів, гризунів, а іноді й харчові відходи. Для хижака це набагато простіше, ніж полювати в природних умовах.

Лисиць стало більше

За даними Українського товариства мисливців і рибалок, якщо у 2021 році в Україні налічувалося близько 45 тисяч лисиць, то нині їх уже понад 110 тисяч.

За оцінками товариства, на Івано-Франківщині їхня чисельність за цей період також суттєво збільшилася — приблизно із 779 до близько двох тисяч особин.

В УТМР вважають, що однією з причин такого зростання стало припинення системного регулювання чисельності хижаків після запровадження в більшості областей обмежень на полювання під час воєнного стану.

Також, за словами представників товариства, свою роль відіграли сприятливі погодні умови, достатня кормова база та вакцинація диких м’ясоїдних тварин проти сказу, яка зменшує природну смертність.

Саме сукупність цих чинників, на думку УТМР, призвела до того, що лисиць дедалі частіше можна зустріти поруч із людськими оселями.

Найбільша загроза — не викрадені кури

Фахівці наголошують: не варто вважати кожну лисицю агресивною твариною.

Здорова лисиця зазвичай уникає людини. Однак існує інша небезпека — сказ.

Саме лисиця є одним із головних природних носіїв цього смертельно небезпечного захворювання в Україні.

За даними, на які посилаються в УТМР, у 2025 році в Україні зареєстрували 1089 неблагополучних пунктів щодо сказу. Для порівняння, у 2022 році таких було 469.

Крім того, за інформацією МОЗ, кількість людей, які звернулися по медичну допомогу після нападів домашніх і диких тварин, за цей період зросла майже на 50%.

«Не потрібно демонізувати лисицю. Здорова тварина зазвичай не полює на людину. Але саме лисиця є одним із головних природних носіїв сказу в Україні, тому будь-який контакт із нею потенційно небезпечний», — наголошують представники товариства.

Окрім ризику сказу, лисиці можуть нищити домашню птицю, кролів, нападати на дрібних домашніх тварин і переносити паразитарні захворювання.

Як зрозуміти, що тварина поводиться неприродно

Насторожити повинна ситуація, коли дика лисиця серед білого дня без страху ходить селом, не реагує на людей, поводиться агресивно або, навпаки, неприродно спокійно, має хитку ходу чи рясне слиновиділення.

Втім фахівці застерігають: навіть відсутність цих ознак не означає, що тварина здорова.

Чого робити не можна

Побачивши лисицю біля будинку, не варто намагатися її приручити чи підгодовувати.

«Найгірше, що можна зробити, — почати підгодовувати лисицю або сприймати її як майже домашню тварину. Це лише закріплює її звичку жити поруч із людьми», — зазначають в УТМР.

Також не можна самостійно ловити, переслідувати чи вбивати дикого хижака. Це небезпечно через можливий контакт зі сказом і може порушувати вимоги законодавства.

До кого звертатися

Якщо лисиця регулярно з’являється в населеному пункті, про це варто повідомити орган місцевого самоврядування, територіальний підрозділ Держпродспоживслужби та користувача мисливських угідь, який працює на цій території.

Якщо ж тварина поводиться агресивно або створює безпосередню загрозу людям, потрібно негайно звернутися до поліції.

За словами представників УТМР, самовільний відстріл лисиць заборонений. Регулювання їхньої чисельності можливе лише у випадках, визначених законодавством, із залученням уповноважених служб.

Якщо стався контакт із твариною

Якщо людину вкусила або навіть ослинила лисиця, потрібно негайно промити місце контакту водою з милом протягом 10–15 хвилин, обробити рану антисептиком і якомога швидше звернутися до медичного закладу. Саме своєчасна антирабічна профілактика може запобігти розвитку сказу.

Якщо постраждала домашня тварина, її необхідно терміново показати ветеринарному лікарю, не торкатися рани голими руками та обмежити контакти з людьми й іншими тваринами до огляду спеціаліста.

«Якщо лисиця регулярно заходить у населений пункт, проблему не варто ігнорувати. Чим раніше про неї дізнаються відповідні служби, тим менший ризик для людей і домашніх тварин», — підсумовують в Українському товаристві мисливців і рибалок.

Історія одного із сіл Прикарпаття — це ще одне нагадування про те, що межа між дикою природою та людськими оселями поступово стирається. І хоча сама поява лисиці не завжди означає небезпеку, регулярні візити хижаків до сіл — це сигнал, який не варто залишати без уваги. Вчасне повідомлення відповідних служб, обережність і відповідальне ставлення до власних домашніх тварин можуть допомогти уникнути серйозних наслідків.