Не дали знищити пам’ять: як бережуть хату Степана Бандери на його малій батьківщині

Ідея створення великого історико-меморіального комплексу виникла у 1998-му році, коли був закладений перший камінь під будівництво.

Споруджували комплекс за гроші діаспори Канади та Німеччини. Завершили будівництво у 2000-му році.

Найцінніші експонати триповерхового музею – посмертна маска провідника та його особисті речі – друкарська машинка, печатка, фотоапарат і годинник.

Ольга Чолій працює науковою співробітницею історичного комплексу вже десять років. Розповідає, що музей відвідує багато людей різного віку та з різних країн.

“Часто привозять до нас школярів. Це той період – або вересень, коли починається навчання, або кінець року, коли є в школі табори. Дуже часто до нас приїжджали з-за кордону – Німеччини, Польщі, Америки, Австрії”, – розповідає Ольга Чолій.

За час існування, музей не раз намагалися зруйнувати. Перший пам’ятник Степанові Бандері було підірвано вже за два місяці після встановлення. Другий протримався неушкодженим десять днів.

“І тепер вже пролунав вибух у 2018-му році, якщо я не помиляюся. Це був лютий місяць, кинули вибуховий пристрій у вхідні двері музею. Було повністю пошкоджено вхідні двері музею, а задні вхідні двері підпалили. Відповідно, не було знайдено зловмисників”, – каже наукова співробітниця історико-меморіального музею імені Степана Бандери.

На території комплексу знаходяться хрест із могили Степана Бандери і родинна хата-плебанія, яку збудували у 1893-му році. У ній Бандера жив до десяти років, а потім лише приїжджав у гості.

За радянських часів Бандерівську каплицю і всі кімнати хати, крім однієї, було зруйновано.

“Коли нові господарі придбали цю частину землі, то їм місцева влада сказала, що цей будинок має бути зруйновано, бо Бандерівського будинку не має бути”, – розповідає Ольга Чолій.

Читайте також: У Франківську вшанували пам’ять Степана Бандери. ФОТО.