На Прикарпатті відкрили пам’ятну дошку спецпризначенцю Віктору Паньківу.ФОТО

На фасаді Калуського ліцею №3 урочисто відкрили дві анотаційні дошки загиблим Героям. Одна з них присвячена Віктору Паньківу.

Мужній, досвідчений поліцейський загинув торік 22 травня під час масованого ракетного обстрілу. Вшанували пам’ять правоохоронця начальник поліції Прикарпаття Сергій Безпалько, його заступник Остап Білейчук, бойові побратими – спецпризначенці, колеги, рідні, ліцеїсти та кілька сотень небайдужих калушан.

36-річний Віктор Паньків випускник Калуського ліцею № 3. Був спокійним учнем, – пригадує директор навчального закладу Михайло Коротич, та зі шкільної парти мріяв стати правоохоронцем: «Він був енергійний, сміливий, відзначався справедливістю. Він був прикладом для молоді у спорті та у відношенні до навчання. Він боровся за нас всіх».

Служба в армії, любов до спорту і сильний характер допомогли втілити мрію в реальність. Віктор потрапив в омріяний спецпідрозділ. Тут, за кілька років, став командиром взводу, отримав десятки нагород, медалей та подяк за сумлінну службу. Неабиякий бойовий досвід Віктор здобував під час Антитерористичної операції, – розповідає заступник командира роти поліції особливого призначення ГУНП в Івано-Франківській області Мирон Стальмащук: «Перш за все це був боєць. Я його пам’ятаю з того моменту, як тільки він прийшов влаштовуватись на роботу в поліцію. Спортивно підготовлений, цілеспрямований. Він себе зарекомендував з позитивної сторони. Він десь два роки пропрацював, як почалася Антитерористична операція на Сході України. Він поїхав у Слов’янськ, там отримав своє перше осколкове поранення під час мінометного обстрілу.»

Початок повномасштабної війни не застала Віктора зненацька, – розповідає його сестра Тетяна. Досвідчений поліцейський був готовий до виконання найскладніших завдань. Адже служити Україні ‒ в нього у крові. Віктор одним із перших зголосився вирушити на фронт. Спершу командира взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Івано-Франківській області відправили на Київщину, а звідти ‒ на бойові завдання у Запорізьку область. “Навіть не виникало питання буде він йти чи не буде. Буде! І відмовляти його не було сенсу. Він був гідний син своєї батьківщини. Віктор жив за принципом, що справедливості не має. Однак це не означає, що за неї не потрібно боротися. Він так і робив! він боровся за справедливість”, – розповідає Тетяна Котельник.

Віктор Паньків загинув 22 травня у результаті масованого ракетного обстрілу. Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив спецпризначенця орденом «За мужність» III ступеня. “На жаль, життя таке, що нас покидають найкращі. І Віктор дійсно був найкращий. Наші Герої залишаються в наших серцях. Ми повинні пам’ятати завжди про їхні здобутки та досягнення. Рідним та близьким я хочу сказати, що поліція Прикарпаття завжди шанує пам’ять Віктора і буде це робити надалі. Це наш обов’язок так само як і підтримувати сім’ї та родини загиблих поліцейських”, – зазначив начальник поліції Івано-Франківської області Сергій Безпалько.