Національна ветеранська політика: шлях до гідного майбутнього, а не лише пільги

Ветеранська політика має стати стратегічним напрямом розвитку держави, а не зводитися лише до соціальних гарантій — переконана народна депутатка Оксана Савчук. За її словами, йдеться про формування нового підходу, що відповідає національній ідеї та гідно підтримує тих, хто захищав Україну.

Сьогодні в Україні дедалі частіше говорять про національну ветеранську політику. Ухвалюються закони, проводяться круглі столи, формуються концепції. Але найголовніше — цього всього не відчувають самі ветерани та їхні родини. Бо суть не в законі на папері. Суть — у тому, чи є в державі чітка, послідовна, відчутна політика щодо захисників. А її, на жаль, немає.

Про це відверто говорила народний депутат України Оксана Савчук під час експертного обговорення Національної ветеранської політики:

— Усе починається з ідеї, з бачення, з національного фундаменту. Не з випадкових ініціатив чи подій, які відбуваються кілька разів на рік. Справжня ветеранська політика має тривати щодня, на всіх рівнях — від села до столиці.

За її словами, ветеранська політика — це не лише про соціальний пакет. Це про національну свідомість. Це про те, кого ми виховуємо в школах, що закладаємо в голову дитині з перших років. І якщо сьогоднішній учень не розуміє, що таке шана до військового, любов до України, тоді завтра він не стане ні добрим громадянином, ні відповідальним виборцем, ні тим, хто буде готовий захищати свою державу.

— На жаль, національно-патріотичне виховання сьогодні фактично провалене. У школах немає зацікавлення, немає обов’язкових програм, немає державної підтримки таких ініціатив. Як людина, яка вже багато років є членом «Пласту», я розумію, наскільки важливо мати середовище, де дітей виховують українцями. Черги в «Пласт» сьогодні такі, як у дитсадок. І це хороший сигнал — значить, є запит у суспільстві на цінності, які формують справжніх громадян. Але водночас — це тривожний дзвінок: держава не підтримує ті середовища, які насправді виховують українців, — наголосила народна депутатка.

У маленьких громадах майже неможливо реалізовувати повноцінну ветеранську політику. Там обмежуються мінімальними послугами, бо немає ані кадрів, ані фінансів. Саме тому, за словами Оксани Савчук, треба дивитися стратегічно: що буде з ветераном після війни? Чи матиме він роботу? Чи буде його дитина мати школу в селі, чи її доведеться везти за десятки кілометрів?

— І коли ми говоримо про реформу освіти, то я завжди наголошую: не можна допустити, щоб в ім’я оптимізації закривали школи в селах, бо це руйнування кореня, знищення нації зсередини, — підкреслила вона.

Ще один принциповий момент — хто має право ухвалювати рішення в країні? У квітні 2022 року команда народної депутатки подала законопроєкт про люстрацію, щоб люди, пов’язані з проросійськими партіями, не могли обіймати державні посади.

— Не може бути так, що в умовах війни при владі залишаються ті, хто десятиліттями працював проти України. Так само не може бути, щоб високі пенсії і державні виплати отримували чиновники, які виїхали за кордон і тепер мають нахабство повертатися й розповідати, як нам жити. Про це теж треба говорити в національній стратегії, — зазначила Оксана Савчук.

Своє бачення представив і Юрій Сиротюк — директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», головний сержант роти вогневої підтримки 5 окремої Київської штурмової бригади ЗСУ:

— Ветеранська політика — це не про пільги, це про честь. Це не про милість, а про стратегію. В умовах війни ми маємо творити державу, яка дбає про своїх захисників не декларативно, а системно. Ветеран має бути взірцем — у громаді, в політиці, в освіті. А тому ветеранська політика — це не вузький сектор, це ключовий елемент державної ідеології. Ми не збудуємо Україну майбутнього без поваги до воїна і без формування національної культури шани до тих, хто тримає фронт.

Війна триває. І ми маємо чесно сказати: перемога буде лише тоді, коли росія зникне з політичної карти світу у тому вигляді, в якому існує зараз. Світ цього боїться. Світ відтягує крах росії, бо не хоче брати на себе відповідальність. Але ми, українці, не можемо дозволити собі чекати.

Ми повинні готуватися до довгої боротьби, і в цій боротьбі національна ветеранська політика — одна з ключових умов нашого виживання.

— Політика для ветеранів має бути частиною великої національної стратегії. Не ситуативної, не популістської, а продуманої на роки вперед. І не можна її зводити до набору пільг чи бюрократичних процедур. Це має бути система, яка вирощує гідного громадянина з дитячого садка і дякує йому тоді, коли він стає на захист держави, — наголосила Оксана Савчук. — Ми не маємо права втратити час. Ми зобов’язані закласти ту планку, яка відповідає національній ідеї. І тільки ті, хто живе Україною не сьогоднішнім днем, а майбутнім — через п’ять, десять, п’ятнадцять років — можуть сформувати справжню політику, яка збереже народ, державу і пам’ять про героїв.