У Франківському драмтеатрі покажуть мюзикл, у якому грають люди з інвалідністю

 Сьогодні, 21 лютого, у Франківську драмтеатрі прем’єра вистави “Навіщо Лемуру хвіст Чупакабри”.

Інклюзивний мюзикл створено за підтримки Українського культурного фонду у рамках проекту “Коло-Бо-Раціо”. Окрім акторів, на сцену вийдуть люди з інвалідністю.

Перед постановкою для них проводили психологічні тренінги, майстеркласи з акторської майстерності, пластики і вокалу.

Дякую за цей проєкт. Ми всі мали мали комплекси і рани, коли сюди прийшли. Пані Марія не бачить і вона поділилася своїми болем, розповіла як люди реагують на неї замість того, щоб допомогти. У виставі ми всі розкрилися. Ця вистава зробила мене сильнішою, я познайомилася з чудовими людьми Також побачила роботу театру зсередини, – ділиться Валентина Ковалів, яка має інвалідність.

Режисерка вистави Роза Саркісян розповідає, що в основі мюзиклу – п’єса Ірини Гарець.

Ми використали метод devised theatre, коди актори і люди з інвалідністю писали власні тексти, а драматургиня Ірина адаптовувала сценарій на основі акторських пропозиції і текстів. Мюзикл порушує теми інакшості, пошук комунікації в суспільстві, де панує невігластво, порушення прав інших. Такі проекти є важливі, бо легітимізує в свідомості людей важливість інклюзії в процесах залучення всіх категорій громадян у суспільну діяльніст”.

Над музикою працювала Олександра Малацьковська, яка поєднала у мюзиклі американські традиції з українським селом.

Є різні думки, яким має бути театр. Думаю, він має найшвидше реагувати на ті процеси, які відбуваються в суспільстві і на те, що люди хочуть закрити очі. У нас вже була вистава про паліативну допомогу – “Оскар і рожева пані”. Ось сьогодні крім цього мюзиклу, ми ще показуємо виставу “12 ніч, або Як собі хочете”, де акторами стати учасники АТО, – додає директор театру Ростислав Держипільський.

Опис вистави

У далекій – далекій Африці плем’я Лемурів зберігає легенду про могутніх чаклунів – чупакабр. Переповідали, що вони були злими вбивцями – страхопудалами, та не було рівних цим чаклунам за силою і могутністю. Чупакабри мали чарівні хвости, за допомогою яких виконували будь-яке бажання. Нелегко було вмовити Чупакабру виконати бажання, адже платою за чари було життя чаклуна… Минуло багато часу з тих пір, річки змінили свої русла, з’явилися нові джерела. Давно вже не чули в Африці про страшних Чупакабр, так давно, що не вірять в їх існування. Але легенда поширюється з покоління в покоління. І знаходяться відчайдухи, які шукають чарівників по всьому світові, щоб вони виконали їхні найзаповітніші мрії. Але чи вартують ці бажання чийогось життя?

Читайте також: На перетині мистецтва та бізнесу: Франківський драмтеатр перетворять на мультикультурний центр.