Як прикарпатець Василь Семко після повернення з фронту займається різьбярством. ФОТО

Після важкого поранення на Донецькому напрямку прикарпатець Василь Семко займається різьбярством. 

Каже, цією справою почав займатись з юних років. У ті часи це заняття було дуже популярне на Рожнятівщині. Усе, що вміє зараз, — результат власного багаторічного досвіду. До військового навідалась начальниця обласної військової адміністрації Світлана Онищук.

Як зазначила керівниця області, це вже друга зустріч з Василем Семком. Вперше вони познайомилися у медзакладі, коли військовослужбовець перебував на лікуванні.

У майстерні, де працює пан Василь, повсюди деревина, ескізи і вже готові різьблені роботи. Тут захисник зараз проводить щодня до 12 годин. Каже, улюблена справа — різьбярство — втихомирює емоції та відволікає від важких спогадів про війну.

На фронт батько трьох синів пішов добровольцем у перші дні повномасштабного вторгення. Отримав три поранення, після яких довго лікувався. Нині відновлюється ментально та фізично з допомогою улюбленого ремесла. Та ще й допомагає іншим побратимам, які також виявили бажання працювати з деревиною.

Охоче розповідає митець про роботи, одна з яких — картина, яку військовий створив першою після повернення з фронту. Задумав її ще коли опинився на лікарняному ліжку після важких поранень. У центрі роботи — янгол, який допоміг Василеві вижити на війні, з одного боку красуються рідні гори, з іншого — будинки Авдіївки, де й воював боєць.

«Свої перші роботи я почав різьбити в 14 років. У нас тоді було багато майстрів, але я сам все вивчав, досліджував, як працювати з різною деревиною. Разом із батьком ми кували перші мої інструменти, які в мене є досі. У ті роки були популярні декоративні підставки, мисливські трофеї, — з них я і починав. А згодом пробував різьбити фігурки, картини, вигадував композиції», – розповів різьбяр.

Серед улюблених серій майстра – бойківські опришки — тонка філігранна робота. Чимало замовлень у різьбяра на релігійну тематику. Роботи пана Василя сьогодні прикрашають місцеві храми та є у приватних колекціях далеко за межами країни.

Тепер батькові у майстерні допомагає найстарший син. А незабаром поруч навчатимуться і працюватимуть побратими, яким потрібне відновлення. Адже мистецтво здатне зцілювати, — переконаний пан Василь.