Малюк і мультик

Діти люблять мультики, мами люблять мультики. Для мами це найпростіший спосіб зайняти малюка. А от дитячі психологи стверджують: що більше часу дитина проводить у мультяшному світі, то викривленіше в неї формується уявлення про світ реальний. Мультики формують залежність, яка відіб’ється як на психологічному, так і на фізичному здоров’ї малюка. «Заборонити не можна дозволити» – де тут ставити кому?

Мами бідкаються 

«Привіт, мене звати Марк, мені 2 роки, і моя мама каже, що я мультикозалежна дитина», – так напівжартома представляє свого сина франківка Євгенія. «Я справді вважаю, що моя дитина вже має певну залежність від мультфільмів, – розказує вона. – День у нас починається з «мама, ті» – то перекладається як «мамо, мультики», снідаємо ми з мультиками, по дорозі у садок мультики, так само дорогою додому, вдома знову мультики, як лягати спати і виключається ноутбук – сльози: «Мама, нє. Ті». Найбільше насторожує те, що дитина дуже нервує, коли мультики зникають, – от випливає реклама на ютубі, це всього кілька секунд, але це вже тупання ногами», – підсумовує вона.

Найбільше насторожує те, що дитина дуже нервує, коли мультики зникають, – от випливає реклама на ютубі, це всього кілька секунд, але це вже тупання ногами

«У нас вдома теж постійно включені мультики, – каже Світлана, мама трирічного Макара і півторарічного Захара. – Зранку, поки іду чай робити, і телевізор включений на дитячий канал, і телефон, бо дітей двоє. І ввечері, особливо перед сном, десь о дев’ятій, світло вимикаємо і до десятої сидимо усі четверо і дивимося мультики». Правда, жінка додає, що великої проблеми в тому не бачить, але стараються фільтрувати, які саме мультики дивляться малюки. «Підсіли були на мультики про сімейку котів, там чотири котики, і вони не говорять, а спілкуються якось так «ау-ау-ау», кривляються. І Макар у нас ходив і три дні кривлявся так само, то більше цей мультфільм ми не включаємо. Ну, і ще нюанс, що старший нахапався російських слів, у нього стандарт – «папа», «да», пошли».

І схожих історій можна наслухатися на будь-якому дитячому майданчику, батьки не дадуть обманути. Капризує – мультик, не хоче їсти – мультик, не може заснути – мультик. Мультики стали безвідмовними помічниками батьків. І, зрештою, кожен з тих батьків може сказати: «А що такого, ми ж теж виросли на мультфільмах». То чи несе ця дитяча розвага реальну небезпеку?

Проблемні герої

«Сьогодні простір медіа надзвичайно великий і дитина щохвилинно може переглядати мультфільми. Це дуже спрощує життя батьків, але за цим стоїть і велика загроза для психіки дитини, – починає розмову Ірина Рошак, методист Центру практичної психології і соціальної роботи міського відділу освіти. – Взагалі, психологи стверджують, що дітям віком 2-3 років можна переглядати мультики не більш ніж 1,5 години на добу. На практиці ж батьки дозволяють уже однорічним малюкам дивитися мультики значно довше. Спочатку це не має особливого ефекту, але в 2-3 роки діти починають наслідувати героїв, а в 3-6 років мультики допомагають їм формувати уявлення про світ».

Дитина всю інформацію сприймає у вигляді образів. Із цих образів, як із кубиків, вона будує свою модель світу. Не секрет, що часто некерована поведінка дітей пов’язана з копіюванням ними героїв популярних мультфільмів. Для них герой автоматично стає позитивним і сприймається як зразок для наслідування. Але проблема сучасних мультфільмів у тому, що не всі вони є позитивними, веде далі психолог. Ще одна проблема сучасних мультфільмів – жорстокість. Герої падають з висоти чи б’ють одне одного. Це видається веселим, але чи правильним?

Негативний вплив мультфільмів на дітей:

1.Діти, що дивляться багато мультиків з прихованою за веселими сценками жорстокістю, перестають співчувати;не відчувають дискомфорту, зустрічаючи насильство у реальному житті; схильні до агресивної поведінки.

2.Частий перегляд мультиків викликає залежність.

3.Дітки, що проводять за екраном понад 4 години на день, схильні до надмірної ваги.

4. У США був проведений експеримент: чотирирічних діток поділили на 2 групи. Перша упродовж 9 хвилин просто малювала, друга – переглядала мультфільми. Далі усім запропонували пройти тести на увагу, точність, саморегуляцію. Перша група показала набагато кращі результати.

«Знаєте, чого не роблять дітки, які дивляться мультики? – риторично запитує пані Ірина. – Вони не ставлять запитань, не вирішують проблем, не проявляють ініціативи, не розвивають моторики, не думають критично, логічно і аналітично, не практикують навиків спілкування, бо вся інформація, яка до них іде, просто ковтається, поглинається ними бездієво».

Педіатри ж іще категоричніші щодо ліміту часу, який дитина може проводити за гаджетами. «Рекомендації, як би було ідеально: діти до 5 років взагалі не мають брати у руки телефон, – каже Мирослава Сютрик, лікар-педіатр франківської дитячої поліклініки. – Мультики на телевізорі – так, можна по 20-30 хвилин 2-3 рази на добу. Коли вже дитина іде в перший клас – 20-30 хвилин за гаджетом у день. Діти, старші 10 років, – по 30 хвилин 1-2 рази в день. Але і це залежить від самої дитини, бо, як розповідають декотрі мами, дитина 5 хвилин посиділа за мультиком – все, є нічні страхи, є нервовий тік повік. Тут уже треба радитися з лікарем».

Пані Мирослава додає, що, хоча мультики – це передусім вплив на психіку, позначаються вони і на фізичному здоров’ї. «Від того, що дитина довго сидить, йде порушення всього організму: застій в органах малого тазу, порушення сечостатевої системи, ортопедичної, немає відтоку лімфи – гормональні проблеми. Ожиріння. І, звісно, зір. Ви не уявляєте, як часто зараз у дітей виникають швидкі міопії, астигматизми».

Особливо небезпечними є мультики під час їжі, бо дитина в той час переживає за якийсь персонаж і їжа травиться не так, як би мало бути, ну і перед сном.

Особливо небезпечними є мультики під час їжі, бо дитина в той час переживає за якийсь персонаж і їжа травиться не так, як би мало бути, ну і перед сном

«Як ліки треба приймати за 2 години до сну, так і мультики треба виключити за 2 години до сну. Що буває – діти прокидають серед ночі, плачуть, трапляються істеричні напади – вони просто з заплющеними очима починають плакати, і мама не може дитину розбудити», – підсумовує педіатр.

Що робити з залежністю 

«Коли дитина не хоче переключати свою увагу більше ні на що, коли мама бачить, що їй не цікаво  гуляти, ліпити, малювати і т. д., коли дитина отримує задоволення лиш від того, що дивиться мультики, можна говорити, що в неї залежність», – констатує психолог Ірина Рошак.

Які наслідки? Такі діти стають інфантильними, вони не вміють соціалізуватися, спілкуватися, критично мислити. Дитина живе в нереальному світі.

Що ж робити батькам – забороняти чи дозволяти? Психологи кажуть, безперечно, дозволяти. «Адже не всі мультики негативні, – пояснює пані Ірина. – «Правильні» мультики здатні удосконалювати мову, мислення і пам’ять, навчати, розвивати уяву і виховувати. Просто треба дотримуватися певних правил».

Якщо ви уже стикнулися з такою проблемою, то не варто вирішувати її наскоком, тому що це може призвести до психологічної травми і до певних фіксацій дитини, пояснює вона. Проблему потрібно вирішувати поступово. Перша порада – це встановити ліміт часу. Звісно, батьки зіштовхуються з капризами та істериками, але поступатися не можна – якщо вже почали, доводьте справу до кінця.

«Правильні» мультики здатні удосконалювати мову, мислення і пам’ять, навчати, розвивати уяву і виховувати. Просто треба дотримуватися певних правил

Друге правило – не ставити телевізор чи ноутбук у тій кімнаті, де дитина спить. Далі – припинити перегляд відео як мінімум за годину до сну. Під час перегляду мультика чи після – обговорити його з дитиною. Звісно, ретельно підходити до вибору самого мультфільму – аби там не фігурували сцени насильства і жорстокості, а також обов’язково вибирати мультфільм за віком. А ще – виховуйте дітей особистим прикладом: якщо ви цілий день проводите біля телевізора, то відразу можна сказати, що вам буде дуже важко викорінити цю звичку у своєї дитини.

Ну, і банальне просте правило – проводити більше часу зі своєю дитиною.

Трохи корисних каналів

Юлію Янчар ви можете більше пам’ятати як ведучу новин на СТБ, а водночас вона мама маленької Єви і ділитися своїм досвідом материнства почала, як лиш повернулася з пологового, спочатку у програмі «Все буде добре», далі – у своєму блозі в інстаграмі.

«Єві зараз 3,5, і ми дуже чітко проговорили правила користування телефоном чи планшетом. На всіх домашніх гаджетах у нас завантажений додаток «Ютуб Кідс», і там ми самі повиставляли фільтри на мультики і контент, – ділиться Юля. – Єва любить дивитися англомовні версії мультиків, останнім часом вмикає «Пепу Піґ» навіть французькою. І кілька слів уже розуміє на рівні «привіт – до побачення». Правило перше – мультик ввечері не більш як 20 хвилин. Зрідка зранку».

У своєму блозі Юля, до речі, поділилася і корисними ютуб-каналами для дітей:

Peppa Pig English – тільки англійською, бо мультик зроблений спільно з британськими філологами для швидкого опанування і сприйняття мови дітками.

Super Simple Songs – просто чудові пісеньки і дуже приємні персонажі, особливо Tobi.

Little baby bum – теж пісеньки, в яких задіюється моторика.

Katie Cutie Kids TV – дуже класна дівчина співає і показує елементарну хореографію. Як на мене, найкраще виконання «Johny Johny Yes Рapa».

Mother Goose club – театралізована дитяча анімація. Супер заходить.

Happy Kids TV – інтерпретації на всі відомі дитячі пісеньки.

Kids Learn School – кольори і різні рахувалочки для дуже маленьких.

«І я просто ненавиджу, коли влазять російські дурацькі ролики ні про що – одразу блок і функція «не цікавить». Тому всі перегляди ми робимо разом, щоб контролювати. Будьте уважні, що дітки дивляться в планшеті», – наголошує Юля.

До теми

Гаджети і діти «цифрових» магнатів

Засновник Microsoft Білл Гейтс забороняв своїм дітям брати в руки смартфони до 14 років. Після досягнення цього віку запроваджували непорушні правила – ніяких гаджетів під час їжі і перед сном, техніка використовується тільки для навчання і спілкування з друзями.

У сім’ї Стіва Джобса, засновника Apple, стежили, щоб діти занадто довго не сиділи за гаджетами, існувала заборона на їх використання вночі й у вихідні дні.

Кріс Андерсон, гендиректор 3D Robotics, увів обмеження на використання гаджетів для своїх дітей. Він навіть налаштував девайси так, аби кожним з них можна було користуватися не більш як кілька годин на добу.

Дік Костоло, колишній гендиректор Twitter, своїм дітям не встановлював часових рамок використання гаджетів, зате встановлював географічні – виходити з технікою за межі вітальні було заборонено.

Алекс Константинополь, директриса OutCast Agency, дозволяла своїм дітям користуватися технікою не більш ніж пів години на день.

Автор: Євгенія Ступ’як

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 27

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.