Мед Атлант

Калуський музикант подолав онкохворобу завдяки молитві, музиці та характеру

Роланд Бревко подолав онкохворобу завдяки молитві, музиці та характеру.

Днями новостворений музичний гурт «РетроЛаб» виступив із концертом на підтримку 10-річної Ані Приймич із села Бережниці, яка бореться із онкохворобою.У складі гурту — відомі калуські музиканти, серед яких і барабанщик Роланд Бревко. Для нього цей благодійний виступ був особливим, адже він добре знає, що таке онкологія і яких коштів вимагає її лікування.

Ще два роки тому я думав, що життя закінчилося, — розповів «Вікнам» Роланд Бревко. — Лікарі мені поставили діагноз «рак прямої кишки 2-ої стадії». Спочатку, скажу чесно, впав у тупу депресію: почав пити, курити… Але це мені ні на грам не допомогло, ще й погіршило ситуацію. Але якогось дня, побачивши, яких покалічених молодих хлопців привозять із зони АТО, які ще зовсім маленькі діти потрапляють з онкологією у лікарню і відчайдушно борються з хворобою, я зрозумів: досить киснути, треба братися за розум.

 Допомагали Роланду, як то кажуть, усім миром. Колеги-музиканти першими взялися до справи, організувавши у Калуші благодійний рок-марафон та зібравши перших 18 тисяч гривень та відкривши рахунок у банку для збору благодійних внесків на лікування.

І пішло-поїхало. Я й сам не сподівався, що насправді маю таку потужну підтримку не лише друзів, родини, але й звичайних людей, які збирали для мене ці гроші. Висловлюю всмі щиру вдячність! Перед операцією мій товариш по гурту DREZZYNA Олег Литвинський замовив службу у церкві і всі молилися за моє одужання. І я навернувся до молитви, бо в такі моменти якось підсилюється потреба спілкування з Богом. Далі ті всі поїздки до онкодиспансеру, хіміотерапії, реабілітація… Усе це вимагало не лише великих фінансових затрат, але, насамперед, віри в себе і в свої сили. На щастя, в мене оптимістичний характер і навіть на лікарняному ліжку я малював у голові нові музичні проекти. Також думав про те, що от як тільки випишуть — обов’язково з’їжджу на рибалку.

 Роландові Бревку — 57 років, із яких пів століття тісно пов’язано із музикою. Уся його родина була співучою. Роман Бревко співав у гуртах «Арніка» та у «Ватрі».

Тому я сам захотів бути музикантом, — згадує Роланд. — Спочатку музична школа, потім Дрогобицьке музучилище по класу ударних інструментів, де активно брався за всі виступи і у вокальних ансамблях, і у диксилендах, визначивши для себе основним джазовий напрямок. Коли повернувся додому, пішов працювати викладачем нашої музичної школи по класу акордеону та ударних інструментів. Далі — армія. Спочатку потрапив у війська ППО, та згодом після прослуховування мене перевели до складу ансамблю пісні і танцю Прикарпатського воєнного округу у Львові. За час служби ми дали 36 концертів в Афганістані, я вже не кажу про гастролі усією територією колишнього Союзу.

Після демобілізації Роланд Бревко знову повернувся до викладацької роботи, але оскільки на той час він уже мав сім’ю, у нього підростали троє дітей, тож, думав про більші заробітки. Зранку проводив музичні заняття у дитсадку, вдень — у музичній школі, а вечорами грав у ресторанах «Ільмень» та «Веселка». Це була музика для заробітку. А от музикою для душі був джаз. І не дивно, що коли брати Мирослав та Олег Левицькі створювали проєкт «Брати блюзу», першим барабанщиком гурту був саме Роланд Бревко.

Наприкінці дев’яностих, коли тотальне безгрошів’я охопило багатьох, Роланд поїхав на заробітки у Чехію. Так на довгих 15 років розлучився із музикою.

 Якось у Празі випадково зустрів свого давнього друга і колегу по «Голубих кристалах» та по ресторанних «бендах» Віктора Шпоріна, який зараз живе у Німеччині, — згадує Роланд. – Я показував йому місто, ми довго балакали, згадували Калуш, нашу молодість. І він мені розповів, що також донедавна працював на заводі, збирав комп’ютери, доки не зрозумів, що без музики життя якесь невеселе. І порадив мені також взятися за інструмент. Так я по-новому освоїв гітару, згадав свої барабани, і коли повернувся з Чехії додому, відразу ж взявся втілювати давню мрію в життя.

Так у Калуші і з’явилася DREZZYNA, яка грає хороший хард-рок. Ав палаці культури «Юність»  музиканти створили гурт «RetroLab» і Роланд Бревко з радістю відгукнувся на пропозицію Ігоря Бандури взяти участь у цьому проекті. Репертуар складається здебільшого із шлюзових та джазових композицій.

Роланд Бревко запевняє, що перший посткарантинний виступ «RetroLab» — це тільки початок. Музиканти планують і надалі проводити благодійні концерти:

Допомагати людям у потребі, а особливо дітям, — це благородна справа. Я прекрасно це розумію і знаю, що завжди треба вірити у краще, не здаватися, не опускати рук. Завжди треба пам’ятати , що як би тобі не було погано у житті, є люди, яким набагато гірше, ніж тобі. Тому їм треба хоча й трошки, в міру можливостей, але допомогти обов’язково!

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...