Ще одна жертва війни

Світлана Тимчук

Війна приносить страждання, руйнування та безліч жертв. Жертвою рашистів є й українська природа. Через війну довкілля зазнає серйозної шкоди. Від воєнних дій неабияк потерпають земельні ресурси, тваринний і рослинний світ, вода та повітря. І наслідки цього негативного впливу будуть відчутні десятки, а то й сотні років.

Страждає довкілля багатьох країн

Війна завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. На думку начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОВА Андрія Пліхтяка, воєнні дії на території України негативно впливають на  довкілля не лише нашої, а й сусідніх країн.

Обстріли об’єктів промисловості, інфраструктури, енергетики, хімічної промисловості, нафтопереробної галузі спричинюють додаткове забруднення атмосферного повітря, ґрунту та води. Продукти горіння, що складаються з токсичних газів, разом з атмосферним повітрям поширюються не лише по території України, а й за її межі.

Посилаючись на дані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Андрій Пліхтяк зазначає, що на сьогодні під загрозою знищення перебуває понад 800 природоохоронних об’єктів, 16 з них є рамсарськими – об’єктами міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією. На тимчасово окупованих територіях залишається 8 заповідників та 10 національних природних парків.

Варто враховувати, що територією України проходять три міграційні шляхи перелітних птахів. Більша частина таких міграційних коридорів зараз пролягає над зоною бойових дій. Це стає причиною неспокою птахів, їхнього виснаження через зміну маршрутів та потрапляння під обстріли.

«Деякі екосистеми, які є цінними не лише для України, але й для Європи, можуть бути зруйновані, – говорить Андрій Пліхтяк. – І для їх відновлення потрібні десятки років. А деякі найуразливіші екосистеми можуть взагалі не відновитися».

Оцінити масштаби збитків зараз важко. Однією з причин є те, що війна триває з 2014 року. І який стан довкілля та природоохоронних об’єктів на тимчасово окупованих територіях, достовірно невідомо.

Втрата родючості ґрунту

Унаслідок російських обстрілів відбувається руйнування родючого шару ґрунту та його окислення. Знищується не лише верхній, родючий, шар ґрунту, але й порушується його структура ще на декілька метрів глибше, розповідає начальник управління екології.

Танки та інша військова техніка окупантів ущільнюють сотні тисяч українських чорноземів. Ущільнення ґрунту є причиною зменшення його родючості та продуктивності рослин. Відбуваються зміни в екосистемах, на відновлення яких підуть роки. Деякий час на цих територіях не можна буде нічого вирощувати.

Крім того, ведення активних бойових дій призводить до замінування значних територій. Відбувається забруднення ґрунтових ресурсів продуктами горіння в результаті пожеж, які виникають внаслідок обстрілів.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, шкода від засмічення земель відходами та шкода, завдана ґрунтам, оцінюється у понад 400 млрд гривень.

Забруднення атмосфери

Воєнні дії на території країни спричинили загрозу виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру. Вибухи, обстріли ТЕЦ, підприємств нафтової галузі та хімічної промисловості провокують викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.

«Кожного дня снаряди влучають у якийсь об’єкт, що значно забруднює атмосферу, – говорить Андрій Пліхтяк. – Не забуваймо, що окупанти почали свої воєнні дії з Чорнобильської зони. І зараз ще під окупацією ЗАЕС, яка є найбільшою в Європі. Передбачити, які дії будуть далі, дуже складно».

За даними Міндовкілля, щонайменше 33 млн тонн CO2 (одиниця вимірювання)  – загальна оцінка викидів парникових газів, які безпосередньо пов’язані із збройною агресією російської федерації проти України.

Страждають і водні ресурси. При вибухах забруднюючі речовини потрапляють в атмосферу, а потім разом з опадами у ґрунт, поверхневі та підземні води.

Гинуть тварини

Унаслідок воєнних дій виникає багато лісових пожеж. Так, лише за пів року через війну згоріло два мільйони гектарів лісу. Андрій Пліхтяк зазначає, що лісова пожежа веде до повного знищення лісової підстилки та рослинності. У зв’язку з цим гинуть дрібні звірі та комахи.

Крім того, близько 450 тисяч гектарів лісу розміщено на окупованій території, каже начальник управління екології, посилаючись на дані Міністерства захисту довкілля. Ще частина лісів, які вже деокуповані, замінована, що перешкоджає гасінню лісових пожеж та веденню лісогосподарської діяльності.

«В Україні вже третій рік реалізовують ініційовану Президентом України програму «Зелена країна», в рамках якої заплановано збільшити площу лісів, – додає Андрій Пліхтяк. – Зараз ця програма стала ще більш актуальною».

Відходи від руйнування

Через бойові дії в Україні накопичується значний обсяг відходів від руйнувань. Закон України «Про управління відходами», прийнятий у червні 2022 року, дає таке визначення: це відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд.

«У цьому законі реалізовано європейський підхід та прописано ієрархію щодо поводження з відходами, однак у ньому немає згадки про відходи руйнації, які утворилися і щодня утворюються внаслідок російської збройної агресії, – зазначає Андрій Пліхтяк. – А щодо них має бути окремий підхід, адже це досить значний обсяг відходів».

Після початку війни уряд прийняв кілька нормативно-правових актів стосовно поводження з відходами руйнації, зокрема: «Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель і споруд», «Порядок виконання демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів», а також «Порядок поводження з відходами, що утворилися у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків».

Вплив на довкілля Івано-Франківщини

Наслідки збройної агресії російської федерації відчутні і на Прикарпатті. За словами начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОВА, ракетні обстріли, завдані по об’єктах критичної інфраструктури області, мали негативний вплив на довкілля.

Так, за даними Державної екологічної інспекції Карпатського округу, лише на території Івано-Франківської області у результаті російської агресії земельним ресурсам завдано шкоди приблизно на 198 млн грн і атмосферному повітрю – на понад 16 млн грн.

Андрій Пліхтяк зауважує, що природа має здатність відновлюватись, однак на це потрібно багато часу.

«Скільки саме часу потрібно, сказати важко, – говорить він. – Бо невідомо, як довго вестимуться воєнні дії. Та якщо говорити про обстріляну землю, то для утворення родючого шару ґрунту потрібно не рік і не два, на це можуть піти і десятки років».

Заміновані території

Україна є найбільш замінованою країною у світі. Тисячі боєприпасів залишаються нездетонованими після ворожих обстрілів. Міни та інші вибухонебезпечні предмети можуть бути у покинутих будинках, на вулицях, у полях, у лісах і навіть на дитячих майданчиках.

Василь Хміль, заступник начальника групи – начальник відділення піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області розповідає, що наразі важко сказати, скільки відсотків території України заміновано. Адже воєнні дії не завершені, і кожного дня територія країни зазнає нових обстрілів. Це ракетні та артилерійські удари, мінометні обстріли. А найгірше те, що велика кількість території залишається замінованою.

Від початку повномасштабного вторгнення на територію України піротехнічні підрозділи почали розширювати, бо попередня кількість особового складу була недостатньою для такого обсягу роботи.

«Тому наша сім’я піротехніків збільшується, – говорить сапер. – Йде забезпечення технікою, засобами для розмінування».

Розмінування деокупованих територій

Василь Хміль займався розмінуванням деокупованих територій у Київській та Харківській областях. Минулого року, з квітня до жовтня, його підрозділ працював на території Київської області.

«Спочатку наш підрозділ займався розмінуванням у Бородянці. Щодня хлопці збирали вибухонебезпечні предмети. Потім нас перемістили в смт Красятичі. Першочергово нас залучали до відпрацювання заявок за зверненням місцевих мешканців для обстеження будинків, присадибних ділянок, – розповідає піротехнік. – Адже люди, знаючи, що на їхньому подвір’ї господарювали нелюди, боялись зайти у власні домівки».

Одним із першочергових завдань було обстеження під’їзних шляхів до сільськогосподарських угідь та обстеження доріг лісових кварталів. Адже то був літній період і лісові пожежі могли трапитися в будь-який час. Тому необхідно було перевірити ті дороги, щоб у разі пожежі можна було негайно її ліквідувати.

З жовтня 2022 по січень 2023 підрозділ перекинули на Харківщину – в зоні його відповідальності був Чугуївський район. Там також відпрацьовували заявки за зверненням громадян.

«А ще першочерговим завданням як на Київщині, так і на Харківщині було обстеження ліній газопостачання та електропередачі, – додає Василь Хміль. – Усе для того, щоб аварійні бригади змогли усунути поломки та відновити електропостачання в населені пункти, які від початку вторгнення до звільнення були без світла та газу».

Піротехнік зазначає, що наразі всі піротехнічні підрозділи залучені для проведення робіт із розмінування. Кожного дня вони крок за кроком, сантиметр за сантиметром обстежують нашу землю та вилучають сотні боєприпасів.

«Це дуже важка і повільна робота, адже треба перевірити кожен метр замінованої території, – зауважує Василь Хміль. – Тут не варто забувати вислів: «Не поспішай іти перед сапером». Так, на це підуть роки, багато років кропіткої роботи».

Чорний ринок саперів

Через потребу швидкого розмінування території в Україні виник чорний ринок саперів. Однак швидкість тут не завжди гарантує якість. Трапляються випадки, коли трактори підриваються в полі після «розмінування», проведеного «чорними» саперами.

Василь Хміль не рекомендує звертатись до «чорних» саперів, оскільки такі організації чи підрозділи не є сертифікованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

«Після проведення робіт із розмінування, очищення території від вибухонебезпечних предметів має складатись відповідний акт, де вказується площа обстеження, предмети, які було вилучено та знищено, – наголошує сапер. – А також зображується схема даної ділянки із просторовою прив’язкою картосхем».

Зауважимо, що в Україні створили інтерактивну мапу територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. На ній відображені місця, на яких уже виявили або, ймовірно, можуть бути вибухонебезпечні предмети. Працівники ДСНС рекомендують використовувати інформацію з цієї інтерактивної мапи при відвідуванні місць, на яких велись бойові дії.