Світло під час війни: якими будуть наслідки підвищення тарифів

Богдан Скаврон

Вперше від початку великої війни в Україні відбулося значне здорожчання комунального тарифу. Йдеться про вартість електрики, яка у червні цього року різко зросла як для населення, так і для підприємств.

Як відомо, від минулого року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги під час воєнного стану та впродовж шести місяців після його скасування. Але він стосується лише тарифів на тепло, гарячу воду та газ – і вони залишаються незмінними. Ухвалений у серпні 2022 року Верховною Радою закон, до речі, також передбачає заборону постачальникам природного газу застосовувати будь-які дії з примусу побутового споживача до оплати заборгованості.

За інформацією Держстату,  упродовж року війни від квітня 2022 року тарифи на інші комунальні послуги в Україні трохи зросли — в середньому на 4%. Найбільше здорожчав тариф на ремонт та утримання житла  – на 20,6%. На другому місці – вивіз сміття, вартість якого за рік підвищилася на 17%. Послуги з управління багатоквартирними будинками збільшилися на 1,8%, послуги водопостачання – на 0,8%, а водовідведення – на 0,7%.

Була ще одна спроба Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підкорегувати тариф на воду, піднявши його з 1 липня 2023 року аж на третину (33%). Однак майже одразу президент Володимир Зеленський назвав це рішення “ганебним і непрофесійним” і доручив уряду “розібратися”.

Після такого “гримання по столу” від глави держави прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що до кінця війни не потрібно покладати на людей тягар підвищення тарифів. Одним із аргументів щодо недоцільності збільшувати тариф на водопостачання очільник уряду назвав те, що тариф на електроенергію для водоканалів не змінився.

Вищий тариф — більше субсидій

Від 1 червня новий тариф на електрику для населення становить 2,64 грн за кВт-годину.  Нічний тариф залишається на рівні 50% від звичайного, тобто 1,32 грн за кВт-год. Раніше ті, хто споживав менше, ніж 250 кВт на місяць, платили 1,44 грн, а ті, хто більше – 1,68 грн.

Міністр енергетики Герман Галущенко пояснив, що НКРЕКП пропонувала підвищити тарифи до ринкового рівня – 5,5 грн за кВт. Здорожчання мало відбуватися у два етапи, на першому з них вартість кіловату світла пропонували підняти до 2,88 грн. Але від цієї ідеї відмовилися.

Тариф на рівні 2,64 грн за кВт-год в уряді називають мінімальним, який дозволить утримати енергосистему, пошкоджену російськими ракетними ударами. У Кабміні порахували, що тариф для побутових споживачів раніше був у чотири рази меншим за реальну ціну електроенергії.

“Підтримуючи його, держава дотує кожну кіловат-годину, незалежно від рівня доходів споживачів. На такі дотації витрачається понад 140 млрд грн на рік”, — заявляв радник прем’єр-міністра Юрій Бойко.

За підрахунками урядовців, з підняттям тарифу середня сума в платіжці за електроенергію для однієї родини зросте орієнтовно до 250 гривень. При цьому міністр енергетики Герман Галущенко нагадав, що усі, чиї доходи не дозволяють сплачувати повну ціну за комунальні послуги, можуть отримати субсидію. У Міненерго готові до того, що обсяг субсидій збільшиться, адже допомоги потребуватиме більше людей.

Причини здорожчання

Про потребу у підвищенні тарифу на світло почали говорити ще на початку весни. Весь цей час урядовці та енергетики пояснювали, що такий крок потрібний насамперед для відновлення енергетичної інфраструктури, зруйнованої та пошкодженої російськими масованими обстрілами.

“Україна пройшла найскладнішу зиму в історії в умовах масованих російських атак на енергосистему. Наразі триває наймасштабніша ремонтна кампанія енергетичної інфраструктури за весь час української незалежності. Масштаби пошкоджень і втрат значні. Підвищення тарифу – це внесок у забезпечення стійкості системи”, –  пояснював міністр енергетики Герман Галущенко.

Але причина не тільки у цьому. Навіть максимальний тариф для населення 1,68 грн/кВт-год, який діяв від березня 2017 року, перестав покривати собівартість транспортування електроенергії. Щоб підтримувати низькі тарифи для населення ще у 2019 році було запроваджено систему “забезпечення загальносуспільних інтересів” або, так зване, ПСО (покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку). За цим механізмом державні компанії “Енергоатом” та “Укргідроенерго” продають електроенергію великим споживачам та компаніям і завдяки отриманим прибуткам компенсують різницю між “соціальними” та ринковими тарифами.

Якщо до великої війни цей механізм працював справно, то після 24 лютого 2022 року ситуація змінилася. До війни 70% споживання в країні припадало на юридичні особи, які платили ринкову ціну. Після початку боїв споживання населення впало на 20%, а бізнесу – на 40%, що створило дисбаланс на ринку та унеможливило виконання моделі ПСО.

Керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький в інтерв’ю Forbes зауважив, що дефіцит коштів на ринку електроенергії нараховує десятки мільярдів гривень. Без збільшення тарифу борги енергетичних компаній до кінця року могли скласти близько 80 млрд грн, з яких 46 млрд грн – саме через ПСО. “Борговий ланцюг призводить до того, що немає жодних коштів на відновлення чи ремонт”, – пояснював Кудрицький.

За оцінкою аналітичного центру DiXi Group, тариф у розмірі 2,64 грн дасть додаткові тарифні надходження 28–30 млрд грн. “Це допоможе підготуватися до зими – відремонтувати обладнання, поповнити запаси вугілля і газу”, – наголосив старший аналітик DiXi Group Богдан Серебренніков.

Окрім того, встановлення ринкових цін на комунальні послуги є давнішньою умовою, яку Україна погодилася виконати задля співпраці з міжнародними кредиторами (зокрема, МВФ). Від них Київ зараз отримує значні кошти, щоб підтримати бюджетні виплати, зокрема і соціальні.

Нові тарифи для бізнесу – удар по цінах

Промислові підприємства вже давно платять за електроенергію ринкову ціну, яка нині становить близько 6 грн за кВт-годину. Але невдовзі рахунки для них можуть зрости, оскільки 30 червня цього року НКРЕКП встановила нові граничні ціни на електроенергію (прайскепи) на ринку електроенергії.

Від 1 липня для нічного періоду (з 23:00 до 7:00), верхня межа ціни на електроенергію для бізнесу зросте на 50% – з 2000 до 3000 грн/МВт-год. Для денних годин (з 7:00 до 19:00) прайскепи підвищили на 25% – з 4000 до 5000 грн/МВт-год. А для вечірнього піку споживання електроенергії (з 19:00 до 23:00) гранична ціна буде більшою на 80% – 7200 грн/Мвт-год. Раніше гранична максимальна ціна на електроенергію для підприємств становила 4000 грн за Мвт-год. 

Експерти вважають, що моментального та різкого підняття цін на електроенергію для бізнесу не відбудеться, оскільки ринок визначає не лише пропозиція з боку енергокомпаній, але й попит, який зараз є низьким. Фінальна ціна для підприємства, крім оптової ціни на електроенергію, містить в собі тариф на передачу, тариф на розподіл, маржу постачальника електроенергії та ПДВ. Тож динаміка зростання вартості платіжки для бізнесу буде нижчою за динаміку зростання оптової ціни на електроенергію. Однак, якщо влітку вартість електроенергії для бізнесу не буде змінюватися суттєво, то восени – може зрости на 20%.

Для українців збільшення оптових цін на електроенергію може також означати збільшення вартості товарів та послуг. Розмір подорожчання буде залежати від виду товару. Найбільше прогнозують зростання цін на товари, виготовлення яких потребує значного використання електроенергії. Зокрема, йдеться про пекарні, швейну промисловість тощо. Наприклад, для обігріву теплиць, де вирощують овочі та фрукти, витрати на електроенергію становлять близько 50 відсотків. 

“Зростання тарифів на електроенергію призведе до збільшення собівартості продукції таких господарств приблизно на чверть. Це призведе до підняття цін на зелень, ягоди та городину”, – спрогнозував у коментарі агенції УНІАН кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

За його словами, підняття цін на електрику матиме ланцюгову реакцію й призведе до здорожчання більшості споживчих товарів. У структурі собівартості промислової продукції витрати на електрику складають близько 10 відсотків. Проте кінцева продукція може проходити кілька стадій виготовлення. Зростання цін на електроенергію для бізнесу спричинить збільшення вартості сировини, компонентів, устаткування. 

Аналітики підрахували, що всі товари та послуги можуть здорожчати в межах 5 – 15%.

Як можна зекономити?

Така перспектива стимулює українців задуматися над тим, як можна зекономити, зменшивши споживання електроенергії від постачальних компаній.

Насамперед і бізнесу, і пересічним громадянам можуть стати в нагоді електрогенератори, придбані в час “темного” опалювального сезону. Але, зрозуміло, що за одночасного здорожчання вартості пального через повернення від 1 липня довоєнної ставки на ПДВ в розмірі 20%, це не оптимальний варіант.

Деякі компанії, як, скажімо, “Хлібодар”, де в собівартості виробництва електроенергія займає близько 10%, активно будують сонячні електростанції для власного споживання. Дилери сонячних панелей цього року зафіксували різке підвищення попиту на власну продукцію. 

Загалом експерти радять українцям докласти зусиль для того, щоб більш раціонально споживати електроенергію. Насамперед треба подбати про енергоощадні електроприлади, розпочавши із холодильника, та замінити звичайні лампи на LED, які витрачають значно менше електроенергії й мають довший термін придатності.

“Пристроєм, який споживає найбільше електроенергії, є холодильник. Він бере свої стабільні 60 кіловат-годин на місяць. Чим він кращого класу, тим менше ви будете платити за електроенергію”, – розповів у коментарі УНІАН голова Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.

Найкраще купувати техніку з класом енергоефективності А++. Такі пристрої є найбільш енергоощадними. Ціна холодильників такого класу коливається у межах 18-25 тисяч гривень. Пральні машини з низьким споживанням електроенергії – це наступний пункт. Ціни тут дещо менші, але теж “кусаються”. Нова машина коштує 10-12 тисяч гривень.

Уряд пропонує населенню для економії перейти на багатотарифний облік. Відповідно до цих тарифів, вартість електроенергії залежатиме від часу споживання. У пікові години споживання електроенергії вартість буде нараховуватися за повним тарифом, а в інший час вона буде набагато дешевшою.

Двозонні тарифи передбачають:

З 23:00 до 7:00 – 1,32 гривні за кіловат-годину (50% від повного тарифу).

З 7:00 до 23:00 – 2,64 гривні за кіловат-годину (повний тариф).

Тризонні тарифи:

З 8:00 до 11:00 та з 20:00 до 22:00 – 3,96 гривні за кіловат-годину (150% від повного тарифу).

З 7:00 до 8:00 та з 11:00 до 20:00 – 2,64 гривні за кіловат-годину (повний тариф).

З 23:00 до 7:00 – 1,06 гривні за кіловат-годину (40% від повного тарифу).

Щоб перейти на багатотарифний облік, необхідно подати заяву на веб-сайті місцевого обленерго через онлайн-платформу “Персональний кабінет”. Після подачі заяви, на електронну пошту споживача надійде рахунок за оплату переходу на новий облік. Після здійснення оплати, процес переведення на багатотарифний облік займе до 2 тижнів.

Крім того, можна особисто звернутися в Центр обслуговування клієнтів свого міста або за місцем проживання в міський чи обласний район електромереж.